про відмову у задоволенні клопотання
06 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/928/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевич С.Ф., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Представник позивача, Чернеш Дмитро Сергійович (далі - Чернеш Д. С., заявник), в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з позовними вимогами про:
1.Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо несвоєчасних та неналежних організації, підготування, складання списків, складання, оформлення та подання довідки про розмір грошового забезпечення для призначення(перерахунку) пенсії ОСОБА_2 .
2.Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , підготувати та належно оформити за формою згідно із Додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року, нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 18.06.2025 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та ст.7 Закону України «Про Державний бюджет Україна на 2025 рік», з врахуванням правових висновків по справах №380/19324/23, №320/29450/24 та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення(надбавки, доплати, підвищення), премії.
3.Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , подати до суду звіт про повне виконання судового рішення протягом місячного строку з моменту набрання законної сили рішення суду.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини п'ятої, сьомої статті 262 КАС України.
На адресу суду 18.02.2026 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні, забезпечення представнику позивача Чернешу Д. С. проведення всіх без винятку судових засідань по даній справі у режимі відеоконференції та визначення суду, відповідального за проведення відеоконференції під час судового засідання.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Таким чином, розгляд заявленого клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, з огляду на таке.
Положеннями частин 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому частина четверта статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
За приписами частини четвертої статті 12 КАС України справи за вищенаведеним переліком спорів (частина четверта статті 257 КАС України) розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Водночас, частина шоста статті 12 КАС України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Отже, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.
При цьому згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як слідує з позову, спір у цій справі стосується правомірності дій відповідачів щодо нарахування і виплати позивачеві під час проходження ним та звільнення його з військової служби (публічної служби) грошового забезпечення та грошових допомог; грошової компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток і вартості за не отримане ним речове майно; єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022; середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні, а також стягнення моральної шкоди, у зв'язку із чим справа такої категорії є справою незначної складності у розумінні приписів пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України.
Отже, така категорія справ не викликає складності у правовому розумінні, у зв'язку із чим підстави для її розгляду за правилами загального позовного провадження відсутні.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, згідно із частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною сьомою статті 262 КАС України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
З аналізу наведених приписів статті 262 КАС України слідує, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін є правом суду і здійснюється у разі наявності обґрунтованих на те підстав, існування яких має довести сторона, яка заявляє відповідне клопотання.
Звертаючись із заявою про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, представник позивача формально зазначив про те, що призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі є недоцільним, не зазначивши при цьому жодних підстав, з яких, на його думку, саме ця справа має для позивача важливе значення та в чому саме воно полягає та які негативні наслідки матиме її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Разом з цим, суд звертає увагу представника позивача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Позивач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відповіді на відзив, у додаткових поясненнях та подавати докази.
Також положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Формальне покликання представника позивача на значимість справи для сторін, без зазначення будь-яких конкретних підстав чому саме ця справа має для нього важливе значення та в чому саме воно полягає і які негативні наслідки матиме її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, не може бути сприйняте судом як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки будь-який спір, з огляду на дії позивача щодо його ініціювання, є значимим для нього, так само як і для відповідачів, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Відповідно до частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Водночас, норми статті 262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд також зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
При цьому суд звертає увагу на те, що згідно з частиною другою статті 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зважаючи на вищенаведене у сукупності, а також беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не знаходить обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та доходить висновку, що подана представником позивача заява є необґрунтованою та у її задоволенні має бути відмовлено.
Також слід відмовити і у задоволенні заяви представника позивача в частині щодо проведення розгляду справи в режимі відеоконференції, оскільки, як зазначено вище, розгляд цієї справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тобто без проведення судових засідань.
Керуючись статтями 12, 166, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя С.Ф. Костюкевич