06 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/14456/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправними дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про взяття ОСОБА_1 на військовий облік; зобов'язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості відповідно до даних військово-облікового документа АВ №624248, а саме вказати статус “невійськовозобов'язаний» (виключений з військового обліку з 21 січня 2024 року) (а.с.80-85).
Позов обґрунтований тим, що 29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у перетині державного кордону України з підстав наявності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі також Реєстр) відомостей про його перебування в розшуку відповідно до пункту 17 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560). Як стверджує позивач, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно нього було складено протокол №5316/25 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), вручено повістку на 10 листопада 2025 року для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних та взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача порушують його конституційні права, оскільки він не має статусу військовозобов'язаного, адже 26 січня 2024 року був виключений з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII); внесення нових відомостей до Реєстру про особу, яка не підпадає під категорії “призовник», “військовозобов'язаний» чи “резервіст», є протиправним.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.108-111). В обґрунтування цієї позиції вказав, що згідно з пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції до 17 травня 2024 року) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягали громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. ОСОБА_1 25 червня 2009 року на цій підставі був виключений з військового обліку військовозобов'язаних.
Натомість Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон №3633-ІХ) внесені зміни до Закону №2232-ХІІ; викладена в новій редакції частина шоста статті 37 не містить такої підстави для виключення з військового обліку, як попереднє засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Окрім того, з 18 травня 2024 року згідно з пунктом 4 розділу Порядку №560, особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідач вказав, що з огляду на наведені положення чинного законодавства ОСОБА_1 необхідно було прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою поновлення на військовому обліку військовозобов'язаних, однак позивач продемонстрував бездіяльність та не прибув для оновлення облікових даних. 29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 було взято на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 автоматично засобами Реєстру.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
31 грудня 1994 року ОСОБА_1 призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 визнано придатним до військової служби, призвано на строкову військову службу та направлено до військової частини, а 31 травня 1996 року звільнено (демобілізовано) в запас, про що слідує із відомостей військового квитка серії НОМЕР_1 (а.с.19-28).
Вироком Здолбунівського міжрайонного суду Рівненської області від 15 листопада 1993 року у справі №І-35, який набрав законної сили 22 листопада 1993 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину за частиною другою статті 141 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та призначено покарання - три роки позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, належного на праві власності (а.с.30-39).
Вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13 червня 2005 року у справі №1-160/05р, який набрав законної сили 28 червня 2005 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 309 КК України і призначено покарання - 2 роки позбавлення волі (а.с.40-41).
Вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 червня 2008 року у справі №1-35/08, який набрав законної сили 23 червня 2008 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчинення злочинів по частині першій статті 263, частині третій статті 185 КК України та призначено остаточне покарання - 3 роки 6 місяців позбавлення волі (а.с.42-45).
Вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25 червня 2009 року у справі №1-37/09, який набрав законної сили 10 липня 2009 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину та визначено покарання по частині третій статті 185 КК України - 3 роки 2 місяці позбавлення волі; відповідно до частини четвертої статті 70 КК України остаточне покарання призначено за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань згідно з вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 червня 2008 року - 3 роки 7 місяців позбавлення волі (а.с.46-48).
Як видно з відомостей облікової картки № НОМЕР_2 до військового квитка серії НОМЕР_1 25 червня 2009 року ОСОБА_1 виключений з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ, а з 29 липня 2025 року - взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.113).
У військовому квитку серії НОМЕР_1 (а.с.19-28) у розділі ІV наявні відмітки про взяття на військовий облік військовозобов'язаних 17 листопада 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_8 , а 26 січня 2024 року знято з військового обліку; у розділі VІІ “Службові відмітки» начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 зроблено запис про виключення ОСОБА_1 з військового обліку 26 січня 2024 року на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ.
У відповідь на адвокатський запит від 25 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 листом від 30 червня 2025 року №01/4/3099 повідомив, що з 25 червня 2009 року ОСОБА_1 було виключено з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (як особу, яка раніше була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину), однак на даний час така підстава виключення з військового обліку скасована, а тому виключення з обліку на підставі цієї норми втрачає юридичну силу та громадяни, які раніше були виключені, але не відповідають жодній з чинних підстав для виключення, зобов'язані стати на облік повторно (а.с.50).
Згідно з відомостями з електронного військово-облікового документа, сформованого 29 жовтня 2025 року з мобільного застосунку “Резерв+», позивач постановою військово-лікарської комісії від 17 листопада 2022 року визнаний придатним до військової служби; він має статус військовозобов'язаного та на вказану дату перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 (Любомль) (а.с.29).
У цьому спорі ОСОБА_1 оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_3 про повторне взяття його на військовий облік військовозобов'язаних, тоді як він був виключений з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон №2232-ХІІ.
За приписами частини дев'ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частинами першою, п'ятою статті 33 Закону №2232-XI військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 34 Закону №2232-XII визначає, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487), військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За змістом статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частинами п'ятою, восьмою, дев'ятою статті 5 Закону №1951-VIII регламентовано, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Пунктами 1, 2 частини першої, частиною другою статті 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
За змістом пункту 3 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів, здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ.
Пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ в редакції, чинній до 17 травня 2024 року, було передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 було виключено з військового обліку25 червня 2009 року на підставі пункту 6 частини шостої статті 23 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній до 17 травня 2024 року), що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30 червня 2025 року №01/4/3099 (а.с.50), обліковою карткою з картотеки № НОМЕР_2 (а.с.113) та не заперечується сторонами.
Між тим 18 травня 2024 року набрав чинності Закон №3633-IX, яким статтю 37 Закону №2232-ХІІ викладено у новій редакції.
Так пунктом 2 частини першої статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції Закону №3633-IX) визначено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних: які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції Закону №3633-IX) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Законом №3633-ІХ статтю 39 Закону №2232-ХІІ було також доповнено частиною четвертою такого змісту: “4. На військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин».
Крім того, 18 травня 2024 року набрав чинності Порядок №560.
Згідно з пунктом 4 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин;
підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання;
підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Отже, з 18 травня 2024 року редакція частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає виключення з військового обліку громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
З огляду на наведені вище положення Закону №2232-ХІІ (в редакції Закону №3633-IX) та Порядку №560, необхідно дійти висновку про те, що з 18 травня 2024 року громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку та були виключені з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18 травня 2024 року), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку. Крім того, після запровадження вказаних законодавчих змін, особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України вказав, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Суд акцентує, що законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави. Метою внесенням змін до статей 37, 39 Закону №2232-XII було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок і які можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.
Дія вказаного Закону у новій редакції починається з моменту набрання цим актом чинності та він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, у тому числі й тих, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. У цьому випадку не йдеться про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.
Наведені законодавчі зміни не мають ретроактивного характеру, а є нормами прямої дії, що застосовуються до правовідносин, які виникають після набрання ними чинності. Їх метою не є погіршення становища конкретної особи, а забезпечення публічного інтересу - національної безпеки.
Суд зазначає, що відповідно до відомостей облікової картки № НОМЕР_2 до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 29 липня 2025 року взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 , а з 29 жовтня 2025 року він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.113).
З матеріалів справи слідує, що 29 жовтня 2025 року начальником відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно ОСОБА_1 та у його присутності складено протокол №5316/25 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП (а.с.54-55), вручено повістку для уточнення облікових даних (а.с.56).
Між тим предметом оскарження є дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про взяття на облік військовозобов'язаних та однією із вимог до відповідача є зобов'язання внести до Реєстру відомості відповідно до даних військово-облікового документа АВ №624248: вказати статус “невійськовозобов'язаний» (виключений з військового обліку з 21 січня 2024 року).
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача із заявою щодо внесення змін до Реєстру, виключення запису.
Частиною другою статті 9 КАС України установлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За наведеного правового регулювання та обставин справи суд дійшов висновку, що взяття позивача на військовий облік та внесення про це відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відбулося з урахуванням чинної з 18 травня 2024 року редакції статті 37 Закону №2232-XII.
Оскільки з набранням чинності Законом №3633-ІХ змінено правове регулювання правовідносин, які були внормовані статтями 37, 39 Закону №2232-XII, то у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо внесення відомостей про взяття ОСОБА_1 на військовий облік та зобов'язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про ОСОБА_1 відповідно до даних військово-облікового документа АВ №624248, а саме вказати статус “невійськовозобов'язаний» (виключений з військового обліку з 21 січня 2024 року), належить відмовити.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк