06 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9522/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 - мобілізаційний пункт, ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, постанови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 , далі також відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач 2) про визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_5 “Про призов на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період у складі команди ОСОБА_1 ; про визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 в частині, що стосується зарахування до особового складу ОСОБА_1 ; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити його з військової служби.
Позов обґрунтований тим, що 23 червня 2025 року ОСОБА_1 у місті Рожище Волинської області зупинили невідомі особи та насильно, без дотримання будь-яких правових процедур відвезли до місцевого територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а потім - до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Як стверджує позивач, 24 червня 2025 року його було відправлено до військового полігону у Рівненській області та на час подання позовної заяви він перебував у складі Військової частини НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо мобілізації без врахування у нього захворювань (вегетосудинна дистонія, епізодичні та пароксизмальні розлади G40-G47 (епілепсія та епілептичні синдроми, епілептичний статус), інфекційні хвороби шкіри - псоріаз). Оскільки мобілізація відбулася без належного медичного огляду, ОСОБА_1 вважає своє подальше зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 також протиправним.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року, відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову (а.с.66-67).
Ухвалою судді від 15 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; одночасно витребувано належним чином засвідчені копії: у ІНФОРМАЦІЯ_5 - постанови (довідки) військово-лікарської комісії за результатами медичного огляду, картки обстеження та медичного огляду, медичної документації, складеної при проходженні позивачем медичного огляду; наказу (витягу з наказу) в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації ОСОБА_1 ; у Військової частини НОМЕР_1 - наказу (витягу з наказу) про призначення на посаду та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини (а.с.86-87).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 відзив на позов не подав, проте у письмовому клопотанні просив залучити до участі у справі співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 ), начальник якого видав наказ про мобілізацію ОСОБА_1 (а.с.91).
У відзиві на позовну заяву Військова частина НОМЕР_1 позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити (а.с.102). В обґрунтування цієї позиції відповідач 2 вказав, що предметом спору у цій справі є дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, тоді як вимога про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 не відповідає суті права, яке позивач вважає порушеним, та зобов'язання військову частину виключити його зі списків особового складу виходить за межі правовідносин щодо призову на військову службу між ІНФОРМАЦІЯ_4 та позивачем.
Ухвалою судді від 24 жовтня 2025 року залучено до участі у справі як другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідач 3) (а.с.104-105).
У відзиві на позов (а.с.114-116) відповідач 3 позовні вимоги теж заперечив, зазначивши, що 23 червня 2025 року під час проведення оповіщення військовозобов'язаних групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_8 було зупинено для перевірки військово-облікових документів відповідно до пункту 25 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 “Питання проведення призову громадян під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 . В ході перевірки було встановлено, що позивач не користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд військово-лікарською комісією (ВЛК) при Волинському обласному мобілізаційному пункті, куди його було доставлено за його ж згодою. Згідно з довідкою ВЛК від 24 червня 2025 року №2025-0624-1056-2607-7 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 24 червня 2025 року №46 він був призваний на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 . У встановленому порядку позивач не оскаржував постанову ВЛК (до ВЛК регіону або до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України), томі відповідач 3 вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
У відповіді на відзив (а.с.128-132) представник позивача не погодився із доводами ІНФОРМАЦІЯ_9 та вказав, що проходженню особою військово-лікарської комісії має передувати вручення військовозобов'язаному відповідної повістки на певну дату, щоб до визначеного часу у нього була можливість отримати медичну карту амбулаторного хворого формою №025/о, виписки з медичної документації. Такі документи відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, далі - Положення №402), надаються членам ВЛК перед проходженням медичного огляду. Однак у цьому разі медичний огляд було проведено за один день, що позбавило його можливості надати медичну карту амбулаторного хворого, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм тощо, а постанова ВЛК не відповідає клінічно встановленим діагнозам.
Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року залучено до участі у справі як відповідача Військову частину НОМЕР_2 (далі також відповідач 4) (а.с.143-144).
Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову: про визнання протиправною та скасування постанови Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформленої довідкою від 24 червня 2025 року №2025-0624-1056-2607-7; про визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_5 “Про призов на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період у складі команди ОСОБА_1 ; про визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 від 24 червня 2025 року №180 в частині зарахування до особового складу, що стосується ОСОБА_1 ; про визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_2 в частині зарахування до особового складу, що стосується ОСОБА_1 ; зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 та звільнити його з військової служби; одночасно залучено до участі у справі відповідача - Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_10 - мобілізаційний пункт (далі - ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , відповідач 5) (а.с.186-187).
Відповідач 4 у відзиві на позовну заяву у задоволенні позову теж просив відмови (а.с.195-204). З цього приводу вказав на суперечливість аргументів позивача, який то стверджує, що не проходив медичний огляд ВЛК, то наполягає на ігноруванні лікарями ВЛК скарг на здоров'я. Відповідач 4 вважає, що за наявності довідки (постанови) ВЛК факт проведення медогляду є підтвердженим. При цьому зазначені позивачем діагнози згідно з позиціями 21, 22, 57 Розкладу хвороб передбачають можливість визнання особи придатною до військової служби, а твердження позивача щодо повідомлення військово-лікарській комісії про хвороби свідчить про те, що ці дані враховано, але ступінь їх вираження не перешкоджає проходженню військовій службі. Відповідач 4 також зауважив, що згідно з Положенням №402 картка форми №025/о не надається, якщо дані щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо наявні в електронній системі ЕСОЗ (“електронна система охорони здоров'я»). У свою чергу медична документація за 1999-2019 роки не відображає стан здоров'я на момент мобілізації, як і документи після мобілізації (за жовтень 2025 року).
Відповідач наголосив, що можливі процедурні порушення з боку ТЦК та СП можуть бути підставою для відповідальності посадових осіб, проте вони не створюють правових підстав для звільнення військовослужбовця, який вже зарахований до особового складу військової частини, адже стаття 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» не містить такої підстави для звільнення з військової служби, як скасування наказу про мобілізацію. Між тим позивач може ініціювати питання звільнення з військової служби шляхом подання відповідного рапорту і підтверджуючих документів.
У відповіді на відзив від 05 грудня 2025 року представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у зв'язку з недотриманням процедури медичного огляду (а.с.218-222).
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Ухвалою суду від 26 січня 2026 року позовну заяву на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України було залишено без руху (а.с.226-227).
Ухвалою суду від 29 січня 2026 року продовжено розгляд справи (а.с.233).
Ухвалою суду від 06 березня 2026 року задоволено заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 4 про залишення позову без розгляду.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Згідно з постановою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 - мобілізаційний пункт, оформленою довідкою від 24 червня 2025 року №2025-0624-1056-2607-7, ОСОБА_1 за результатами медичного огляду визнаний придатним до військової служби (а.с.119).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 24 червня 2025 року №46 “Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» на виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 “Про загальну мобілізацію» (пункт 1) призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаних та резервістів відповідно до поіменного списку від 24 червня 2025 року №2890: солдата ОСОБА_1 (а.с.99).
Підпунктом 1.46 пункту 1 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 24 червня 2025 року №180 солдата ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_9 , призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки; з 24 червня 2025 року зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення і вважати таким, що з 24 червня 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків (підстава - поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_9 ) (а.с.113).
На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 10 вересня 2025 року №261 солдат ОСОБА_1 відповідно до розпорядження начальника штабу-заступника командира Військової частини НОМЕР_4 від 10 вересня 2025 року №501/3/2/2401 вважається таким, що вибув для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_2 та його виключено із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення з 10 вересня 2025 року (а.с.113).
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 12 вересня 2025 року №268 солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 12 вересня 2025 року №208-РС на посаду стрільця-помічника гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону, ВОС - 100915А/630, вважається таким, що з 12 вересня 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків (а.с.212).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-XII установлено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є одним із видів військової служби (частина шоста статті 2 Закону №2232-ХІІ).
Як установлено частиною першою статті 39 названого Закону, на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань. Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан надалі неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 “Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-ХІІ).
Частиною другою статті 4 Закону №3543-ХІІ установлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Аналіз наведених норм дає підстави виснувати, що захист Вітчизни є конституційним обов'язком громадян України; ТЦК та СП забезпечують призов громадян (резервістів та військовозобов'язаних, які перебувають у запасі і незаброньовані в установленому порядку на період мобілізації) на військову службу під час мобілізації.
Позивач на момент виникнення спірних правовідносин мав повних 36 років та він не був виключений з військового обліку, не був заброньований у встановленому порядку, не мав відстрочки від проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період (про інше матеріали справи не свідчать), тому на підставі вказаних вище норм міг бути призваний на військову службу під час мобілізації.
Абзацом другим пункту 5 Закону №3543-XII обумовлено, що порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (тут і надалі в редакції, чинній станом на 14 травня 2024 року; далі - Положення №154), передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
У позовній заяві представник позивача стверджував, що ОСОБА_1 був затриманий невідомими особами у місті Рожище Волинської області 23 червня 2025 року без дотримання будь-яких правових процедур.
Матеріали справи не містять доказів вчинення протиправних дій посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо призову військовозобов'язаного ОСОБА_1 на військову службу за загальною мобілізацією (як то скарг до Міністерства оборони України, заяв до правоохоронних органів, тощо).
При цьому сама по собі подія призову на військову службу під час мобілізації в особливий період позивача, який був військовозобов'язаним, не може бути підставою для визнання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 від 24 червня 2025 року №46 протиправним (а.с.99).
Разом з тим, вирішуючи спір, суд враховує, що чинним законодавством передбачено проходження військовозобов'язаними медичного огляду.
Так за приписами пунктів 69, 74, 74-1, 75, 77 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.
Військовозобов'язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.
Для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування (крім направлення, зазначеного у пункті 74-3 цього Порядку). Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією. Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов'язаному під особистий підпис. Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов'язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Придатність резервістів та військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони.
Рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов'язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже, оформленню наказу про призов військовозобов'язаних та резервістів про призов на військову службу під час мобілізації на особливий період передує визначення їх придатності до військової служби за результатами медичного огляду ВЛК.
Обов'язковість проходження медичного огляду закріплено в частині першій статті 22 Закону №3543-XII, якою визначено, що громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, під час здійснення заходів, направлених на виконання Указу Президента щодо проведення загальної мобілізації та організації призову військовозобов'язаних громадян на військову службу під час мобілізації в особливий період, ТЦК та СП наділені повноваженнями проводити медичний огляд військовозобов'язаних для визначення їх придатності до військової служби. Так само і військовозобов'язані громадяни відповідно до вимог законодавства зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі зі змінами, чинними з 15 травня 2025 року).
Як визначено пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення №402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Як установлено підпунктами 2.5.1 - 2.5.3 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення №402, ВЛК ТЦК та СП належать до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК). Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей. До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).
У цій справі позивач, оскаржуючи наказ щодо призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, одночасно оскаржує оформлену довідкою від 24 червня 2025 року постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 - мобілізаційний пункт, якою ОСОБА_1 визнаний придатним для проходження військової служби, покликаючись на те, що фактично він медичний огляд не проходив та був позбавлений можливості надати до медичного огляду медичну документацію щодо стану здоров'я.
Визначена пунктами 3.2, 3.4, 3.5 глави 3 розділу II Положення №402 процедура медичного огляду під час дії правового режиму воєнного стану передбачає, що кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту “В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту “С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов'язаних.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Під час дії правового режиму воєнного стану: проводиться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ виконується після досягнення 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями.
До початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.
Військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року №110 “Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма №025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Зазначені документи, а також особові справи офіцерського, сержантського, старшинського і рядового складу запасу ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.
Пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 передбачено, що постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов'язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби передається з ІКС (Інформаційно-комунікаційної системи “Медична інформаційна система Збройних Сил України», далі - ІКС) до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктами 22.1, 22.3, 22.4 глави 22 розділу II Положення №402 регламентовано, що постанови ВЛК оформлюються документами в електронній формі, які створюються засобами ІКС. У разі відсутності технічної можливості формування постанов ВЛК в електронній формі засобами ІКС, постанови ВЛК можуть формуватися у паперовій формі відповідно до цього Положення.
Після відновлення технічної можливості формування постанов ВЛК в електронній формі засобами ІКС, відомості зі створених у паперовій формі документів, які містять постанови ВЛК, вносяться у ІКС (з поміткою про перенесення відомостей з документа в паперовій формі та присвоєним номером) із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису голови та секретаря ВЛК.
Дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються: на військовозобов'язаних, резервістів - у Картку обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку.
Документи, якими оформлюються постанови ВЛК, підписуються головою, всіма членами ВЛК, які брали участь у засіданні, та секретарем ВЛК не пізніше наступного робочого дня після проведення засідання ВЛК.
Відомості з документів, якими оформлені постанови ВЛК, сформовані в електронній формі, автоматично переносяться до книги протоколів засідань військово-лікарської комісії, яка ведеться в електронній формі засобами ІКС. При цьому у ній відображаються відомості в обсязі згідно з додатком 17 до цього Положення.
Відповідно до пункту 22.9 глави 22 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
Як передбачено пунктом 3.3 глави 3 розділу I Положення №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 “Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення». Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій. Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП. Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_12 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку. Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
На виконання ухвали суду від 15 вересня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 надано копію картки обстеження та медичного огляду від 24 червня 2025 року №6500 (а.с.244) та паперову копію постанови ВЛК, оформленої в електронній формі, - довідку ВЛК від 24 червня 2025 року №2025-0624-1056-2607-7 (а.с.119).
З картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 від 24 червня 2025 року судом встановлено, що позивач оглянутий лікарями хірургом та лором, при цьому варто зауважити, що у картці обстеження та медичного огляду запис невропатолога не містить обов'язкового підпису та печатки лікаря. Аналогічно висновок психіатра не завірений печаткою. Крім того, терапевт зафіксував факт непроходження огляду через відмову військовозобов'язаного. Вказане свідчить про недотримання приписів пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення №402 в частині огляду військовозобов'язаного терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом.
В порушення вимог пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення №402 картка обстеження та медичного огляду від 24 червня 2025 року №6500 також не містить відомостей про результати додаткових методів обстеження: аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту “В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту “С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Відмітка про проходження флюорографічного обстеження органів грудної клітки не містить прізвища відповідального лікаря та його особистого підпису.
При цьому за змістом пункту 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402 проведення таких досліджень має передувати медичному огляду, тобто є обов'язковим, а без них висновок ВЛК є передчасним.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що у графі 11 (діагноз) картки обстеження та медичного огляду зроблено запис: від проходження ВЛК відмовився; придатний до військової служби.
Таке твердження видається суперечливим, адже окремі лікарі висловили свої висновки щодо стану здоров'я позивача. Натомість матеріали справи не містять ні заяви військовозобов'язаного ОСОБА_1 про відмову від проходження медичного огляду, ні відповідного акта, який би засвідчував його усну відмову. Крім того, у разі відмови від проходження медичного огляду передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проте матеріали справи не містять відомостей і про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Суд окремо зауважує, що картка обстеження та медичного огляду, яка є додатком 13 до Положення №402, містить графу 10 “Підпис обстежуваного», однак у картці від 24 червня 2025 року №6500 відсутній підпис позивача. Наведене дозволяє дійти висновку, що така не надавалася позивачу для ознайомлення та можливості оскарження в порядку пункту 3.3 глави 3 розділу I Положення №402; переконливими видаються доводи останнього про позбавлення його можливості надати медичну документацію щодо стану свого здоров'я.
Отже, за цих обставин суд констатує, що картка обстеження та медичного огляду позивача не містить належних записів щодо проходження медичного огляду усіма лікарями за відповідними спеціальностями та щодо результатів додаткових методів обстеження, в тому числі обов'язкових, визначених Положенням №402. Тому суд вважає, що висновок військово-лікарської комісії про придатність позивача до військової служби не ґрунтується на результатах об'єктивного медичного огляду та медичного обстеження (їх відсутність в картці дозволяє виснувати, що такі не проводилися).
У позовній заяві позивач покликається на наявність у нього захворювань, про що до позовної заяви долучено копії окремих сторінок із медичної документації (а.с.9-46, 133-135).
Суд зазначає, що стаття 55 Конституції України кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Водночас суд наголошує на тому, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби та Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додатки 1, 2 до Положення №402) виходить за межі судового розгляду (такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16).
Попри те, що суд не вправі надавати оцінку діям лікарів при визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК в межах дотримання процедури його прийняття.
Встановлена процедура проведення медичного огляду військовозобов'язаних має на меті забезпечення об'єктивної оцінки їх придатності до військової служби. Недотримання такої процедури, зокрема ненаправлення на необхідні лабораторні чи інструментальні дослідження, ставить під сумнів законність та обґрунтованість підсумкового рішення ВЛК.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження того, що під час медичного обстеження позивача військово-лікарською комісією здійснювалися дії, передбачені главою 3 розділу ІІ Положення №402, та на підставі яких ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 - мобілізаційний пункт прийнято постанову, оформлену довідкою від 24 червня 2025 року №2025-0624-1056-2607-7 з висновком про придатність позивача до військової служби, то у цьому разі відповідачем 5 не доведено правомірність такого рішення, прийнятого з істотними порушеннями процедури, установленої Положенням №402. Відповідач 3 та відповідач 5 не спростували доводів позивача про позбавлення його можливості ознайомитися з результатами обстеження та медичного огляду, надати повну інформацію про стан свого здоров'я та оскаржити рішення до вищої ВЛК.
Суд наголошує, що суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішення, що має вплив на права та інтереси особи, зобов'язаний забезпечити право такої особи на участь у процесі прийняття рішення, зокрема шляхом надання можливості подати відповідні документи та докази, а проведення формального огляду ВЛК, без надання копії постанови та реальної можливості її оскарження, є порушенням принципу належного врядування.
На переконання суду, встановлені порушення є такими, що перешкоджають досягненню мети проведення медичного огляду визначення придатності позивача до військової служби. Відтак, суд дійшов висновку, що постанова ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 - мобілізаційний пункт, оформлена довідкою від 24 червня 2025 року №2025-0624-1056-2607-7, є протиправною та підлягає скасуванню.
З приводу визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_9 від 24 червня 2025 року №46 в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період ОСОБА_1 відповідно до поіменного списку від 24 червня 2025 року №2890 до Військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає про таке.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Верховний Суд у питаннях скасування актів індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, неодноразово висловлював правову позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі №9901/286/19, від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17 та Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №9901/96/21, від 27 жовтня 2022 року у справі №П/9901/97/21).
Наказ ІНФОРМАЦІЯ_9 від 24 червня 2025 року №46 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування та він вичерпав свою дію після зарахування позивача до особового складу військової частини. З цього часу правовідносини проходження військової служби регулюються Законом №2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).
Так відповідно до пунктів 4, 5 Положення №1153/2008 громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці).
За приписами пункту 4 частини першої, частини третьої статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Військова служба з моменту її початку покладає на її учасників (військовослужбовця та держави) велике коло взаємних прав та обов'язків матеріального та фінансового забезпечення військовослужбовця, його соціального захисту, виконання ним безпосередньо покладених на нього службових обов'язків та інше.
Відповідно до пункту 12 Положення №1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за №1407/38743) затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція №280).
Відповідно до пунктів 1, 3 розділу XII Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.
Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.
Пунктом 14 розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Суд зазначає, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на ТЦК та СП. Водночас зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині військової частини. Таке зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від ТЦК та СП, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби - на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до поіменного списку військовозобов'язаних та резервістів, які призвані та направлені ІНФОРМАЦІЯ_7 , від 24 червня 2025 року №2890 солдат ОСОБА_1 відправлений до Військової частини НОМЕР_1 , що слугувало підставою для прийняття командиром Військової частини НОМЕР_1 наказу від 24 червня 2025 року №180 (а.с.113) про зарахування позивача до особового складу, призначення на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, зарахування на всі види забезпечення (пункт 1.46).
З урахуванням наведених вище положень командир Військової частини НОМЕР_1 не мав права не зарахувати позивача до особового складу частини, адже йому були надані усі передбачені чинним законодавством документи (іменні списки), що є беззаперечною правовою підставою для видання ним наказу від 24 червня 2025 року №180 в частині, що стосується позивача. Відсутні повноваження щодо неприйняття наказу від 12 вересня 2025 року №268 (а.с.212) в частині зарахування до списків особового складу частини, на всі види забезпечення і у командира Військової частини НОМЕР_2 , до якої ОСОБА_1 вибув для проходження служби на підставі наказу від 10 вересня 2025 року №261 (а.с.113).
У постанові від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23 (спірні правовідносини у якій стосувалися порушення права позивача на належну процедуру його призову на військову службу під час мобілізації) Верховний Суд вказав, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - звільнення з військової служби є неефективним, адже не вирішує правомірності акту, який приймається за результатом проведеної процедури призову позивача на військову службу. Відновлення порушеного права повинно відбуватися в межах спірних правовідносин, відповідно, за участю їхніх учасників. Водночас зобов'язання військової частини звільнити з військової служби виходить за межі правовідносин між військовою частиною та позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом розгляду в цій справі. Іншими словами, такий спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, і створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення.
Таким чином, дійшов висновку, що не може бути задоволена позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_9 від 24 червня 2025 року №46 після його реалізації, як і наказ Військової частини НОМЕР_1 від 24 червня 2025 року №180 та наказ Військової частини від 12 вересня 2025 року №268 про зарахування позивача до списків особового складу та призначення на посаду, зарахування на всі види забезпечення, які прийняті у порядку, визначеному Положенням №1153/2008 та Інструкцією №280.
Суд повторює, що з 24 червня 2025 року припинились правовідносини щодо призову позивача на військову службу.
Відповідно до пункту 7 Положення №1153/2008 військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
За загальним правилом, установленим у пункті 233 Положення №1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. З-поміж інших передбачена така підстава, як за станом здоров'я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (підпункт “б»).
Відповідно до пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення №402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Однак у ситуації із позивачем встановлено факт недотримання військово-лікарською комісією процедури проведення медичного огляду, яка передує призову на військову службу, що не повинно давати державним органам можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Принцип “належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість.
Як установлено частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 9 КАС України).
Ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у постанові у справі №160/2592/23 вказував, що проведення медичного огляду позивача військово-лікарською комісією в порядку, визначеному Положення №402, не впливатиме на відновлення порушеного права в контексті порушеної процедури призову на військову службу.
Необхідно зауважити, що такий висновок Верховний Суд зробив, виходячи з конкретних обставин справ, зазначивши, що в позовній заяві позивач не згадав про стан свого здоров'я, натомість у судовому засіданні зазначив про відсутність хвороб, які б свідчили про його ймовірно можливу непридатність до військової служби.
Між тим обставини у розглядуваній справі є іншими, адже позивач ОСОБА_1 початково у позовній заяві та в інших заявах по суті наполягав на тому, що має діагнози, підтверджені медичною документацією, що впливають на визначення придатності до військової служби та через недотримання процедури проведення медичного огляду висновок ВЛК є необ'єктивним.
Тож у цьому випадку відповідно частини другої статті 9 КАС України та на підставі наданих статтею 245 КАС України повноважень, з огляду на визнання протиправною та скасування постанови ВЛК (оформленої довідкою від 24 червня 2025 року №2025-0624-1056-2607-7), суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (у складі якої позивач на цей час проходить військову службу за призовом під час мобілізації) направити позивача на повторний медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби, що, на думку суду, буде справедливим та пропорційним (з урахуванням балансу публічних інтересів щодо захисту Вітчизни та прав позивача) для вирішення цього спору, адже у разі визнання позивача непридатним до військової служби, він підлягатиме звільненню з військової служби.
Зважаючи на встановлені судом обставини, вимоги про скасування наказів про призов та про зарахування до списків військової частини є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки питання придатності або непридатності позивача до військової служби має бути вирішене за результатами повторного медичного огляду, проведеного відповідно до вимог Положення №402. При цьому наказ Військової частини НОМЕР_1 від 24 червня 2025 року №180 вже вичерпав себе, адже позивач переведений до Військової частини НОМЕР_2 .
Таким чином, позов належить задовольнити у відповідній частині та обраним способом судового захисту прав позивача.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову частково на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (пропорційно задоволеним позовним вимогам), які підтверджуються платіжною інструкцією від 21 липня 2025 року №0.0.4469788248.1, квитанцією до платіжної інструкції від 13 листопада 2025 року №52-170к, (а.с.8, 185а). Доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 - мобілізаційний пункт, ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, постанови, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 - мобілізаційний пункт, оформлену довідкою від 24 червня 2025 року №2025-0624-1056-2607-7.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 направити ОСОБА_1 на повторний медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 );
Відповідачі:
ІНФОРМАЦІЯ_13 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_7 );
Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 - мобілізаційний пункт ( АДРЕСА_2 );
ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_8 );
Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_9 );
Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_10 ).
Суддя Ж.В. Каленюк