м. Вінниця
09 березня 2026 р. Справа № 120/16677/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України (далі - ГУ КП МОУ, управління, відповідач) із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо невиконання пункту 12 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №728 від 02.09.2015 р. та пункту 9 розділу VIII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями , затвердженої наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 р., в частині не подання Списку виплати грошової допомоги компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 , грошової компенсації в сумі 1 805 953, 80 грн.за належне йому, а також членам його сім'ї, дружині - ОСОБА_2 , 1978 року народження, сині ОСОБА_3 , 1985 року народження, жиле приміщення на затвердження Міністру оборони України;
- зобов'язати подати Список виплати грошової допомоги компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 , грошової компенсації в сумі обчисленій з врахуванням актуальних на день подання Міністру оборони показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, за належне йому , а також членам його сім'ї, дружині - ОСОБА_2 , 1978 року народження, сині ОСОБА_3 , 1985 року народження , для отримання жилого приміщення відповідно пункту 12 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №728 від 02.09.2015 р. та пункту 9 розділу VIII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями , затвердженої наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 р., на затвердження Міністру оборони України.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що на виконання судового рішення йому погоджено компенсацію за належне йому в сумі 1 805 953, 80 грн.
Однак відповідач в порушення пункту 12 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання житлового приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №728 від 02.09.2015 р. та пункту 9 розділу VIII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями , затвердженої наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 р. не направив на погодження до МОУ Список, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою від 16.12.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду , відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи без виклику учасників справи.
15.01.2026 р. надійшов відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову та вказав, що зведеним кошторисом МО не передбачено видатки на виплату грошової компенсації у 2024 році.
При цьому, ст. 23 БК України визначає, що будь - які зобов'язання здійснюються лише за наявності бюджетних асигнувань.
Також представник відповідача зазначає й про те, що позивач є 52 в черзі, відповідно, направлення Списку відносно нього позачергою є протиправним.
Окремо вказано й на те, що до повноважень управління не віднесено складання і направлення Списку.
23.01.2026 р. до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, у яких зазначено, що зі звіту за 2024 рік, наданого відповідачем, вбачається виділення у 2024 році бюджетних коштів на виплату відповідної компенсації. У зв'язку з цим доводи відповідача щодо відсутності фінансування спростовуються .
Також зазначив й про те, що черга позивача на забезпечення житлом настала ще в 2020 році.
Ухвалою від 09.03.2026 р. поновлено строк на подання доказів.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.10.2022 р. у справі 120/12027/21-а визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, оформленого протоколом № 86 від 27.10.2020 року в частині відмови в погодженні ОСОБА_1 та членам його сім'ї виплати грошової компенсації в сумі 1 086 214 грн. 80 коп. за належне для отримання жиле приміщення. Зобов'язано Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями повторно розглянути питання щодо погодження ОСОБА_1 та членам його сім'ї виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.
На виконання даного рішення комісія прийняла рішення №161 від 26.08.2024 р. про погодження компенсації в сумі 1 805 953, 80 грн.
Головне управління капітальних вкладень листом від 06.11.2025 р. повернуло Список із пропозицією направити такий після розподілу видатків на виплату грошової компенсації.
В подальшому, комісія прийняла рішення №196 від 15.10.2025 р. про погодження компенсації в сумі 1 805 953, 80 грн.
Листом ЦУІІЗ ЗСУ від 23.06.2025 р. повідомило представника позивача, що Головне управління капітальних вкладень повернуло Список із пропозицією направити такий після розподілу видатків на виплату грошової компенсації.
Не погоджуючись із такою позицією, позивач звернувся до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону
Ч. 1 ст. 12 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей), визначається Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 (далі - Інструкція№ 380).
Положеннями пунктів 1-8 розділу VIIІ Інструкції №380 визначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які перебувають на обліку, мають право отримати грошову компенсацію за належне їм для отримання житлове приміщення (далі - грошова компенсація).
Визначення і надання розміру грошової компенсації здійснюються відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728 (далі - Порядок визначення розміру і надання грошової компенсації).
У ЦУІІЗ на підставі інформації, наданої КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, ведеться кількісний облік військовослужбовців у Збройних Силах України, які перебувають на обліку та мають право отримати грошову компенсацію.
На підставі аналізу кількісного обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов у Збройних Силах України, ГУКВ під час планування видатків на наступний бюджетний період визначає щорічну потребу в коштах для виплати грошової компенсації.
ГУКВ у I кварталі протягом п'яти робочих днів з дня затвердження кошторису Міноборони готує проєкт розподілу видатків між КЕУ, КЕВ (КЕЧ) районів, та подає його на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків).
Після затвердження розподілу видатків ГУКВ протягом п'яти робочих днів з дня його отримання доводить обсяги виділених лімітів на виплату грошової компенсації на відповідний рік до ЦУІІЗ, який невідкладно доводить їх до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) районів для організації відповідної роботи щодо виплати грошової компенсації.
Житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) інформують листом з повідомленням військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання житлових приміщень, про їх право на отримання грошової компенсації, її орієнтовний розмір та перелік документів, необхідних для її отримання, або надають таке повідомлення особисто під підпис.
Військовослужбовці та члени їх сімей за бажанням можуть особисто звернутися до житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) про отримання грошової компенсації та отримати інформацію про орієнтовний розмір компенсації і перелік документів, необхідних для її отримання.
Для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру військовослужбовці та члени їх сімей подають до житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій) документи, визначені Порядком визначення розміру і надання грошової компенсації. Розрахунок остаточного розміру грошової компенсації здійснюється фінансовим органом військової частини (для військовослужбовців, які проходять військову службу - за місцем проходження служби, для звільнених в запас або відставку - за місцем перебування на обліку), остаточна сума грошової компенсації заноситься до протоколу засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії).
Житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) розглядають надані документи протягом десяти робочих днів та приймають відповідне рішення про надання грошової компенсації.
Про прийняте рішення житлова комісія у п'ятиденний строк письмово інформує військовослужбовців та членів їх сімей.
Протокол затверджується наказом командира військової частини та з обліковою справою протягом п'яти робочих днів з дня його затвердження направляється до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
На підставі отриманих документів у КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району розробляються список осіб, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у військовій частині (додаток 24), (далі - список виплати грошової компенсації) та окремо на кожного військовослужбовця розрахунок виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення) (додаток 25) (далі - розрахунок), який погоджується головою житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) та керівником фінансового органу військової частини. Список виплати грошової компенсації та розрахунок затверджуються командиром військової частини.
За наявності у військовослужбовців та членів їх сімей права на отримання однокімнатної квартири компенсація нараховується за житло загальною площею 40 кв.м.
Список виплати грошової компенсації, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, в день надходження направляється до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.
Для розгляду Комісією з контролю Списків виплати грошової компенсації на її засідання можуть запрошуватися голови житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій).
За результатами розгляду Списків виплати грошової компенсації Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про:
погодження виплати грошової компенсації;
відмову в погодженні виплати грошової компенсації із зазначенням причини такої відмови.
Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.
ЦУІІЗ на підставі рішення Комісії з контролю протягом п'яти робочих днів з дня проведення засідання Комісії з контролю готує списки виплати грошової компенсації та надає їх до ГУКВ.
ГУКВ подає списки виплати грошової компенсації Міністру оборони України на затвердження протягом десяти робочих днів з дня їх надходження та після затвердження направляє їх до ЦУІІЗ для подальшого доведення до військових частин за місцем перебування військовослужбовців на обліку, через КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району з метою оформлення документів на перерахування коштів військовослужбовцям на їх особистий рахунок у банку.
Списки виплати грошової компенсації ГУКВ та ЦУІІЗ надсилаються невідкладно.
Військовослужбовець відкриває поточний рахунок в уповноваженому Міністерством фінансів України банку, через який здійснюються виплати заробітної плати (грошового забезпечення) працівникам (військовослужбовцям) та проводяться виплати соціальної допомоги.
Військова частина, ТЦК та СП, КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом трьох робочих днів з дня отримання затверджених Міністром оборони України списків інформує військовослужбовців та членів їх сімей щодо готовності до виплати грошової компенсації та її розміру.
Про виплату грошової компенсації військова частина протягом трьох робочих днів після проведення платежу письмово повідомляє КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та на найближчому засіданні житлової комісії приймає рішення про зняття військовослужбовця з обліку.
Рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) є підставою для видання наказу командира військової частини про отримання військовослужбовцем грошової компенсації та зняття з обліку.
Отже, надання грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення військовослужбовцю здійснюється за визначеною процедурою, яка передбачає подання документів до житлової комісії, визначення розміру компенсації, погодження відповідними органами та затвердження списків Міністром оборони України.
При цьому саме ГУКВ подає списки виплати грошової компенсації Міністру оборони України на затвердження, однак законодавець не передбачив право на повернення такого навіть за умови відсутності бюджетних асигнувань.
Адже алгоритм визначений Порядком №380 визначає , що житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) приймають відповідне рішення про надання грошової компенсації. На підставі отриманих документів у КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району розробляються список осіб, які мають право, надалі Список виплати грошової компенсації, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, в день надходження направляється до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю. За результатами розгляду Списків виплати грошової компенсації Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про погодження виплати грошової компенсації або відмову в погодженні виплати грошової компенсації із зазначенням причини такої відмови.ЦУІІЗ на підставі рішення Комісії з контролю протягом п'яти робочих днів з дня проведення засідання Комісії з контролю готує списки виплати грошової компенсації та надає їх до ГУКВ. ГУКВ подає списки виплати грошової компенсації Міністру оборони України на затвердження.
Суд не приймає до уваги аргументи представника відповідача, що до повноважень відповідача не віднесено подання Списків, адже такий обов'язок прямо випливає із пункту 9 розділу 8 Порядку №380.
Також не беруться до уваги й аргументи стосовно черговості перебування позивача на виплату компенсації, оскільки дана обставина не була підставою для повернення Списку в якому значиться ОСОБА_1 .
Відтак, суд доходить висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не виконання пункту 9 розділу VIII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями , затвердженої наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 р., в частині не подання Списку виплати грошової допомоги компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 , грошової компенсації в сумі 1 805 953, 80 грн.
А тому, керуючись ст. 245 КАС України суд обирає інший спосіб захисту та доходить висновку, що слід зобов'язати відповідача подати Список виплати грошової компенсації ОСОБА_1 в сумі 1 805 953, 80 грн.
Надаючи оцінку вимозі позивача про визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання пункту 12 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №728 від 02.09.2015 р. в частині не подання Списку виплати грошової допомоги компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 , грошової компенсації в сумі 1 805 953, 80 грн.за належне йому, а також членам його сім'ї, дружині - ОСОБА_2 , 1978 року народження, сині ОСОБА_3 , 1985 року народження, жиле приміщення на затвердження Міністру оборони України та зобов'язати подати Список виплати грошової допомоги компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 , грошової компенсації в сумі обчисленій з врахуванням актуальних на день подання Міністру оборони показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, за належне йому , а також членам його сім'ї, дружині - ОСОБА_2 , 1978 року народження, сині ОСОБА_3 , 1985 року народження , для отримання жилого приміщення відповідно пункту 12 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №728 від 02.09.2015 р.на затвердження Міністру оборони України, то така задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація). визначається Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 728 .
П. 12 даного Порядку Житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в пункті 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.
Рішення житлової комісії затверджується відповідно командирами військових частин, керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та начальниками житлово-експлуатаційних установ (організацій), після чого в порядку, визначеному Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрацією Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, розвідувальними органами, Національною гвардією, Управлінням державної охорони, ДКА, Адміністрацією Держспецзв'язку, списки осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації, подаються на затвердження відповідно Міністрові оборони, Міністрові внутрішніх справ, Віце-прем'єр-міністру з відновлення України - Міністрові розвитку громад, територій та інфраструктури, Голові Держприкордонслужби, Голові ДСНС, Голові СБУ, керівнику розвідувального органу, начальнику Управління державної охорони, командувачу Національної гвардії, Голові ДКА, Голові Держспецзв'язку.
Суд зауважує, що положення пункту 12 Порядку №728 визначають, що списки осіб, щодо яких прийнято рішення про надання грошової компенсації, подаються на затвердження відповідним керівникам центральних органів виконавчої влади, зокрема Міністру оборони України, у порядку, визначеному відповідними відомствами. Водночас зазначена норма не містить припису щодо обов'язку саме ГУКВ формувати чи подавати такі списки на затвердження Міністру оборони України, а також не визначає ГУКВ суб'єктом, уповноваженим здійснювати такі дії.
Відтак, в досліджуваній частині, позов задоволенню не підлягає.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України “Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, відтак такий не сплачувався, а отже не підлягає стягненню.
Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.
Відповідно до положень статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 вказаного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 02.10.2025 року, додаток №1 та квитанція від 02.10.2025 року, що підтверджує оплату у розмірі 6000 грн. за надані послуги.
Як видно з матеріалів справи, 02.10.2025 року між позивачем та адвокатом Тарасюк О.М. укладено договір про надання правової допомоги. За умовами цього договору адвокат зобов'язується виконати консультаційні та юридичні послуги.
Згідно Додатку №1 від 02.10.2025 р., що містить детальний опис робіт передбачено наступні послуги: зустріч, консультація (1000 грн.), підготовка та подання позову (4000 грн.), ознайомлення із відзивом та підготовка відповіді на нього (2000 грн.), консультаційний супровід, якщо справа без виклику учасників (1000 грн.), представництво в судових засіданнях (3000 грн.).
Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 р. по справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є квитанція від 02.10.2025 року, за якою позивач сплатив гонорар у розмірі 6000 грн.
Проаналізувавши витрати на надання правової допомоги та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній адміністративній справі співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.
При цьому, суд зауважує, що при вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу бере до уваги, що сплачено гонорар лише в сумі 6000 грн. та представництво в судових засіданнях не здійснювалось, відповідно, витрати в сумі 3000 грн. не понесені, а тому не підлягають включенню до розміру витрат .
Відтак, враховуючи, що позов задоволено частково слід відшкодувати витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам в сумі 3 000 грн. (1/2 вимог) за рахунок відповідача .
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України щодо невиконання пункту 9 розділу VIII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями , затвердженої наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 р., в частині не подання Списку виплати грошової допомоги компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 , грошової компенсації в сумі 1 805 953, 80 грн. Міністру оборони України.
Зобов'язати подати Список виплати грошової допомоги компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 , грошової компенсації в сумі 1 805 953, 80 грн. відповідно пункту 9 розділу VIII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями , затвердженої наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 р. Міністру оборони України.
В решті вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 3000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління капітальних вкладень Міністерства оборони України (просп.Повітряних Сил, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022)
Повний текст рішення сформовано 9.03.2026 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна