65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про призначення експертизи
"02" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4227/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю. В.,
розглянувши клопотання (вх. № 6625/26 від 24.02.2026) представника Громадської організації «Ветерани десантних військ «Союз десантників Одеси» про призначення експертизи у справі
за позовом керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (65059, Одеська обл., м. Одеса, вул. Краснова, буд. 10)
в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 65039, Одеська обл., м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26302595)
до відповідача - Громадської організації «Ветерани десантних військ «Союз десантників Одеси» (65037, Одеська обл., м. Одеса, пр. Свободи, буд. 119; код ЄДРПОУ 39044946)
про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії;
представники учасників справи:
від прокуратури - Тунік В. М.,
від позивача - Сметанюк І. М.,
від відповідача - Бойко А. В.,
Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі - позивач, Департамент) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації «Ветерани десантних військ «Союз десантників Одеси» (далі - відповідач, Громадська організація), в якому просить:
1) достроково розірвати договір оренди нежилого приміщення № 1/15 від 12.03.2015, укладений між Департаментом та Громадською організацією щодо нежитлової будівлі загальною площею 324,4 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, просп. Свободи, 119;
2) зобов'язати Громадську організацію повернути Департаменту нежитлову будівлю загальною площею 324,4 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, просп. Свободи, 119 у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержано її в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі.
В обґрунтування позову Прокурор посилається на те, що відповідачем, як орендарем комунального нерухомого майна, тривалий час не виконуються взяті на себе зобов'язання за договором оренди нежилого приміщення № 1/15 від 12.03.2015 (далі - Договір), а саме щодо забезпечення збереження об'єкта оренди, запобігання пошкодженню та псуванню приміщень, що призвело до часткової руйнації орендованої відповідачем будівлі загальною площею 324,4 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса, просп. Свободи, 119. Вказані обставини, на переконання Прокурора, свідчать про наявність підстав для розірвання Договору у судовому порядку. Разом з тим Прокурор покликається на те, що уповноважений орган (Департамент) не здійснює належним чином захист інтересів держави у спірних правовідносинах, що є підставою для представництва Прокурором інтересів держави в суді.
Ухвалою від 28.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/4227/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву (вх. № 37670/25 від 26.11.2025) відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Свою позицію мотивує тим, що протягом строку дії Договору належним чином виконував свої зобов'язання, у тому числі здійснював ремонтні роботи орендованої будівлі, про що повідомляв Департамент, котрий, у свою чергу, Актом обстеження об'єкта оренди від 07.07.2023 зафіксував процес зсуву ґрунту, внаслідок чого відбувається руйнація задньої стіни будівлі. Відповідач звертає увагу, що орендована будівля потребує постійного ремонту, так як розташована на схилі узбережжя міста Одеси, що впливає на її стан в результаті природніх процесів (зсуву ґрунту). Покликаючись на військові дії, відповідач зазначає, що доступ до узбережжя було обмежено.
Так, відповідач наголошує, що значною обставиною, яка впливає на спірні правовідносини є безперервне руйнування схилу (зсув ґрунту), на якому розташована орендована будівля, що є безпосередньою причиною руйнування її частини. При цьому відповідач посилається на фіксування вказаних обставин Департаментом, зокрема в Акті обстеження будівлі від 22.09.2025. Звертає увагу також на те, що укріплення берегових схилів не відноситься до компетенції Громадської організації, яка в цілому не має права вчиняти такі дії. Зазначає, що установою, уповноваженою на укріплення схилів, є Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя. Наголошує, що без укріплення схилу по просп. Свободи, 119 у м. Одесі ремонт будівлі зводиться нанівець з об'єктивних причин, що не залежать від волі Громадської організації. Вважає, що у даному випадку Прокурором не доведено наявності вини відповідача у невиконанні Договору. На переконання відповідача, наведена Прокурором підстава для розірвання Договору (істотне порушення його умов) не відповідає фактичним обставинам справи, адже пошкодження будівлі відбувається з підстав зсуву схилу, на якому вона розташована.
09.12.2025 представник відповідача подала до суду клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної та інженерно-геологічної експертизи, на вирішення якої просила поставити наступні питання:
- Яка технічна причина пошкоджень будівлі за адресою м. Одеса, просп. Свободи, 119?
- Чи відбувається руйнування берегового схилу за адресою м. Одеса, просп. Свободи, 119 та які його причини?
- Який вплив має руйнування берегового схилу на будівлю, розташовану за адресою м. Одеса, просп. Свободи, 119?
- Чи є технічна можливість здійснити ремонт будівлі за адресою м. Одеса, просп. Свободи, 119 за умов продовження руйнування схилу, на якому вона розташована?
- Чи зберігатиме цілісність будівля за адресою м. Одеса, просп. Свободи, 119 після проведення її ремонту за умов продовження руйнування схилу, на якому вона розташована?
- Які заходи слід вжити для усунення причин руйнування та відновлення берегового схилу за адресою м. Одеса, просп. Свободи, 119?
В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначала, що Громадською організацією отримано Висновок експерта Клименка Є. В. про технічний стан будівельних конструкцій та в цілому будинку, розташованого по просп. Свободи, 119 у м. Одесі, з рекомендаціями щодо його подальшої експлуатації. Водночас, як зазначає представник відповідача, вказаний висновок не є висновком експерта у розумінні ст. 98, 101 ГПК України, що вказує на існування визначених ч. 1 ст. 99 ГПК України умов для призначення у справі судової експертизи, оскільки експерт не попереджався про кримінальну відповідальність. Також стверджує, що до предмету доказування у даній справі входять наступні факти та обставини: наявність або відсутність руйнування орендованого об'єкта; причинно-наслідковий зв'язок такого руйнування; наявність або відсутність зсуву берегового схилу; технічна можливість утримувати будівлю в належному стані, враховуючи продовження руйнування схилу, на якому вона розташована; чи зберігатиме цілісність дана будівля після проведення її ремонту, за умови продовження руйнування схилу, на якому вона розташована. Втім, на переконання представника відповідача, оскільки ані суд, ані сторони по справі не володіють необхідними спеціальними знаннями у даній сфері, є потреба звернутись до суду із клопотанням про призначення комплексної судової будівельно-технічної та інженерно-геологічної експертизи.
17.12.2025 Прокурор подав до суду заяву із письмовими запереченнями проти клопотання відповідача про призначення експертизи, де зазначає, що запропоновані відповідачем питання не спростують передбачену Договором відповідальність Громадської організації, оскільки згідно пп. "к" п. 4.2. Договору ризик випадкової загибелі чи пошкодження орендованих приміщень з часу укладення Договору несе орендар.
Протокольною ухвалою від 14.01.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення експертизи, з огляду на його недостатню обґрунтованість.
24.02.2026 представник відповідача повторно подала клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної та інженерно-геологічної експертизи з тими ж питаннями.
Повторне клопотання було додатково аргументовано незгодою з позицією Прокурора щодо того, що ризик випадкового знищення чи пошкодження майна несе лише Громадська організація, оскільки, як стверджує представник відповідача, майно руйнується не через випадковість, а через недбале невиконання уповноваженими органами місцевого самоврядування своїх повноважень та обов'язків щодо укріплення схилів. На думку представника відповідача, посилання Прокурора на існування ризику випадкового знищення чи пошкодження майна не є коректним у даній справі та не може призводити до покладення на Громадську організацію відповідальності за таке пошкодження у вигляді розірвання Договору, особливо враховуючи той факт, що відповідач належним чином виконує свої обов'язки за Договором: справно сплачує орендну плату, проводив ремонт, здійснив страхування майна. Додатково представник відповідача зауважила, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо того, що характер пошкодження майна містить ознаку "випадковості".
У судовому засіданні 25.02.2026 представник відповідача підтримала повторне клопотання про призначення експертизи та просила його задовольнити.
Представник прокуратури заперечував проти призначення експертизи. Наголошував на бездіяльності Громадської організації у вжитті заходів щодо збереження об'єкта оренди. Вважає, що запропоновані представником відповідача питання не охоплюються предметом доказування у справі та що наявність або відсутність вини відповідача не має жодного значення для правильного вирішення спору.
Представник Департаменту просив вирішити клопотання з урахуванням судового розсуду.
02.03.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши клопотання (вх. № 6625/26 від 24.02.2026) представника відповідача про призначення експертизи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Визначення, чи потребує вирішення спірного питання застосування спеціальних знань експертів, чи ні, віднесено до компетенції суду. У разі, коли суд потребує висновків фахівця з питань, що відносяться до предмету доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування, він вправі призначити експертизу.
Частинами 4, 5 ст. 99 ГПК України встановлено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Суд зазначає, що за правилами ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, саме суд вирішує, які докази входять у предмет доказування у справі; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, які не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Тому, правом встановити доцільність призначення судової експертизи і визначити коло питань (з урахуванням питань, запропонованих учасниками справи), які мають бути роз'яснені судовим експертом, діючим законодавством наділений суд.
Як свідчать матеріали справи, позиція Прокурора зводиться до того, що орендована відповідачем будівля знаходиться у занедбаному стані та зазнає руйнування, в той час як згідно умов Договору відповідач зобов'язався, зокрема, забезпечувати збереження об'єкта оренди, своєчасно проводити за власний рахунок капітальний і поточний ремонт приміщень, запобігати їх пошкодженню і псуванню, утримувати об'єкт оренди у чистості і технічно справному стані тощо. При цьому особливу увагу Прокурор звертає на те, що ризик випадкової загибелі чи пошкодження орендованих приміщень з часу укладення Договору несе орендар. На його переконання, встановлення вини відповідача у спірних правовідносинах, причинно-наслідкового зв'язку між руйнуванням берегового схилу та пошкодженням будівлі не має жодного значення, адже вказані обставини не відміняють господарської відповідальності відповідача у вигляді розірвання Договору, зумовленої умовами останнього.
Відповідач проти такої позиції Прокурора заперечує, аргументуючи це тим, що процес руйнування будівлі відбувається не з його вини, а пов'язаний із безперервним зсувом ґрунту, на якому розташовується орендована будівля, що повністю нівелює будь-які ремонтні роботи. Відповідач переконаний, що у даному випадку Прокурором не доведено наявності вини відповідача, у зв'язку з чим відсутні підстави для розірвання Договору.
Надання оцінки наведеним вище доводам учасників справи є обов'язком суду, який корелюється з принципами змагальності та рівності учасників судового процесу, як складовими права на справедливий суд, що декларується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дійсно, згідно з пп. "к" п. 4.2. Договору ризик випадкової загибелі чи пошкодження орендованих приміщень несе орендар з часу укладення цього Договору.
У тлумачному словнику термін "випадковість" розуміється як непередбачені, несподівані обставини, що виникають раптово; явище, факт, що виникають без будь-якого внутрішнього зв'язку з чим-небудь, нічим не обумовлені (Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. - Київ; Ірпінь: Перун, 2005. - VIII; URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0000728%5F2).
Процес руйнації схилу, на якому розташована будівля та на який посилається відповідач, на переконання суду, не може мати ознак випадковості, оскільки такий процес вочевидь є триваючим та залежить не від якогось конкретного одиничного випадку.
Отже, суд вважає слушними доводи представника відповідача, викладені у повторно поданому клопотанні про призначення експертизи, які стосуються незгоди з позицією Прокурора у питанні тлумачення умови Договору щодо ризику випадкового знищення чи пошкодження майна.
Як стверджує представник відповідача, майно руйнується не через випадковість, а через недбале невиконання уповноваженими органами місцевого самоврядування своїх повноважень та обов'язків щодо укріплення схилів.
Отже, відповідач у даній справі прагне довести відсутність своєї вини у процесі руйнування орендованої ним будівлі через безперервний зсув ґрунту, що, до речі, неодноразово було зафіксовано самим позивачем (Департаментом) та КП ОМР «Узбережжя міста Одеси» в актах обстеження будівлі від 29.06.2023, від 07.07.2023, від 22.09.2025 (т. 1 а.с. 22(зворот)-23, 74-75, 77-79).
Встановлення наявності або ж відсутності вини відповідача у руйнуванні об'єкта оренди стане можливим за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи із запропонованими відповідачем питаннями, оскільки дослідження причин безперервного руйнування будівлі, їх пов'язаності із руйнуванням берегового схилу (зсувом ґрунту) потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. Вирішення судом самостійно зазначених питань лише на підставі тлумачень відповідних доводів учасників справи та норм законодавства без проведення судової експертизи є неможливим.
Доводи Прокурора щодо істотності порушення відповідачем умов Договору, наслідків такого порушення (у тому числі - розірвання Договору), обов'язковості чи необов'язковості вини відповідача для настання відповідних наслідків суд оцінюватиме під час розгляду справи по суті. При цьому суд враховує, що незабезпечення відповідачу можливості доводити відсутність своєї вини у спорі, в якому вирішується можливість застосування такого крайнього заходу як розірвання договору, не матиме нічого спільного із передбаченим статтею 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким насамперед є справедливе та неупереджене вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.
Щодо виду (підвиду) експертизи.
Представник відповідача просить суд призначити комплексну судову будівельно-технічну та інженерно-геологічну експертизу із запропонованими питаннями (викладені вище по тексту ухвали).
Основні види (підвиди) судових експертиз передбачені Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція).
Втім, проаналізувавши положення Інструкції, суд не виявив такого виду (підвиду) експертизи як інженерно-геологічна.
Поряд з цим суд зазначає, що згідно з абз. першим підпункту 1.2.2 пункту 1.2 розділу I Інструкції підвидом інженерно-технічної експертизи є будівельно технічна.
Згідно з п. 5.1. гл. 5 розділу II Інструкції основними завданнями будівельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів, визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо.
Підпунктом 5.1.1. п. 5.1. гл. 5 розділу II Інструкції передбачено, що орієнтовний перелік вирішуваних цією експертизою питань включає, зокрема такі: який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об'єкта нерухомого майна (будівлі, споруди тощо)? Чи є об'єкт нерухомого майна (будівля, споруда) аварійним? Які пошкодження об'єкта (будівлі, квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо? Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об'єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?
Отже, на переконання суду, запропоновані представником відповідача питання охоплюються будівельно-технічною експертизою, яку і слід призначити у даній справі.
Крім того суд зазначає, що згідно відомостей, які містяться на офіційному сайті Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, вказана експертна установа не проводить такий вид експертизи як інженерно-геологічна. Також, вказаний вид (підвид) експертизи не передбачено Інструкцією.
За таких обставин, клопотання про призначення експертизи підлягає частковому задоволенню шляхом призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи із вирішенням питань, запропонованих представником відповідача.
При призначенні експертизи суд також враховує, що представником відповідача вже подано Висновок про технічний стан будівельних конструкцій та будівлі в цілому будинку за адресою: м. Одеса, проспект Свободи, 119, та рекомендації щодо їх подальшої експлуатації, складений експертом Клименко Є. В. на замовлення Громадської організації. Між тим, вказаний висновок експерта є письмовим доказом по справі, а не висновком у розумінні положень ст. 98 ГПК України, оскільки експерт Клименко Є. В. щонайменше не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Частиною 3 статті 99 ГПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Проведення експертизи представник відповідача просила доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - ОНДІСЕ).
Вирішуючи питання щодо експертної установи, суд вважає за можливе доручити проведення експертизи ОНДІСЕ, враховуючи відсутність мотивованих заперечень інших учасників справи саме щодо цієї установи, а також те, що остання відноситься до переліку обслуговування науково-дослідними установами Одеського регіону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому у пункті 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі № 916/4227/25 підлягає зупиненню до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.
Керуючись ст. 99, 100, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання задовольнити частково.
2. Призначити у справі № 916/4227/25 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
- Яка технічна причина пошкоджень будівлі за адресою м. Одеса, просп. Свободи, 119?
- Чи відбувається руйнування берегового схилу за адресою м. Одеса, просп. Свободи, 119 та які його причини?
- Який вплив має руйнування берегового схилу на будівлю, розташовану за адресою м. Одеса, просп. Свободи, 119?
- Чи є технічна можливість здійснити ремонт будівлі за адресою м. Одеса, просп. Свободи, 119 за умов продовження руйнування схилу, на якому вона розташована?
- Чи зберігатиме цілісність будівля за адресою м. Одеса, просп. Свободи, 119 після проведення її ремонту за умов продовження руйнування схилу, на якому вона розташована?
- Які заходи слід вжити для усунення причин руйнування та відновлення берегового схилу за адресою м. Одеса, просп. Свободи, 119?
3. Доручити проведення судової будівельно-технічної експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8).
4. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків згідно зі ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
5. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експерту не були поставлені питання, зобов'язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.
6. Оплату вартості експертизи покласти на Громадську організацію «Ветерани десантних військ «Союз десантників Одеси» (65037, Одеська обл., м. Одеса, пр. Свободи, буд. 119; код ЄДРПОУ 39044946).
7. Направити матеріали справи № 916/4227/25 до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення судової будівельно-технічної експертизи.
8. Провадження у справі № 916/4227/25 зупинити до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.
Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено у судовому засіданні 02.03.2026. Повну ухвалу складено та підписано 06.03.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.В. Волков