про залишення позовної заяви без руху
03.03.2026 р. Справа № 914/559/26
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Державної установи "Київський міський центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт"
про стягнення 50042,97 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Державної установи "Київський міський центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" про стягнення 50042,97 грн.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку залишити її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення 50042,97 грн, а тому, враховуючи вимоги Закону України "Про судовий збір", позивачу в даному випадку необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 3328,00 грн.
Однак, як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн. У переліку додатків до позовної заяви докази сплати судового збору також відсутні.
Отже, як вбачається із поданих матеріалів, позивачем не дотримано вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 6 статті 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до частини 7 статті 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Як встановлено судом, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" відсутній зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) і при цьому необхідно зазначити, що позовна заява позивачем надіслана до суду засобами поштового зв'язку.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
З огляду на вказане позивач повинен був надіслати на адресу відповідача не звільняється від обов'язку надіслати відповідачу копію позовної заяви з додатками у паперовій формі, а докази надсилання (з описом вкладення) повинен був надати суду.
Однак, як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви не долучено опису вкладення у цінний лист, як доказ направлення копії позовної заяви з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Лайт" (79044, місто Львів, вулиця Єфремова, будинок 84/1 Б), що є порушенням вимог статей 164 та 172 ГПК України.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із частиною 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
При цьому слід звернути увагу позивача на те, що в силу статті 91 Господарського процесуального кодексу України у суду при розгляді справи може виникнути необхідність оглянути оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви.
Як вбачається із поданих матеріалів, до позовної заяви долучено копії документів, однак позивач всупереч вимог пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви.
Відповідно до частини 2, 4 та частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до пункту 5.26. Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2020)", який прийнято та якому надано чинності Наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020р. №144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Як встановлено судом, позивачем до позовної долучено копії документів, які не засвідчені належним чином. Зокрема копії документів не містить таких обов'язкових елементів: особистого підпису особи, яка засвідчує копію та дати засвідчення.
При цьому суд зазначає, що частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Таким чином, враховуючи наведене, позивачем порушено вимоги частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки долучені до позовної копії документів не можуть вважатися доказами, оскільки ці документи не є ні оригіналами, ні належним чином засвідченими копіями.
Пунктом 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, як вбачається із поданих матеріалів, позовна заява не містить такого підтвердження, що є порушенням вимог пункту 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 164, 174, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для виправлення допущених недоліків, які вказані даній ухвалі суду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Суддя Петрашко М.М.