вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі
"09" березня 2026 р. Справа № 911/590/26
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АПФ-груп» (18020, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 115, офіс 2)
до Фермерського господарства «Купрій агро» (07653, Київська обл., Броварський р-н, с. Нова Оржиця, вул. Молодіжна, буд. 17)
про стягнення 515159,10 грн,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АПФ-груп» (далі - ТОВ «АПФ-груп») звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою № 02/03/2026-2 від 02.03.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 03.03.2026) до Фермерського господарства «Купрій агро» (далі - ФГ «Купрій агро») про стягнення 515159,10 грн, з яких 449080,94 грн - основна сума боргу, 4941,73 грн - інфляційне збільшення, 5429,13 грн - 3% річних, 55707,30 грн - пеня.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 19.11.2024 ТОВ «АПФ-груп», як продавець, і ФГ «Купрій агро», як покупець, уклали договір купівлі-продажу № АПФ-52, в рамках якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язався прийняти й оплатити паливо пічне, синтетичне рідке паливо, паливо котельне, паливо нафтове, суміш нафтова, газовий конденсат, згідно специфікації (далі - товар).
Позивач стверджує, що на виконання умов договору ТОВ «АПФ-груп» поставило на користь ФГ «Купрій агро» товар на загальну суму 899080,94 грн. ФГ «Купрій агро» прийняло товар в повному обсязі без жодних заперечень, однак лише частково здійснило оплату за отриманий товар на загальну суму 450000,00 грн, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 449080,94 грн.
Перевіривши позовну заяву і додані до неї документи, суд установив, що підстави для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні, позов відповідає процесуальним вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а відтак суд приймає позовну заяву до розгляду і відкриває провадження у справі.
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Проаналізувавши матеріали позовної заяви, врахувавши категорію і складність справи, ціну позову, а також відсутність клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку, що ця справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно із пунктом 7 частини другої статті 176 ГПК України в ухвалі про відкриття провадження у справі також зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.
У пункті 1 прохальної частини позовної заяви позивач виклав клопотання, яке за своїм змістом є клопотанням про витребування доказів.
Так, позивач просить суд витребувати у ФГ «Купрій агро» копії первинно-облікових документів згідно з договором купівлі-продажу № АПФ-52 від 19.11.2024, укладеним між ТОВ «АПФ-груп» та ФГ «Купрій агро», за період з 17.11.2024 по 23.02.2026: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (ТТН), рахунки на оплату, касові ордери платіжні інструкції, банківські виписки, бухгалтерські довідки, акти звірки взаєморозрахунків та ін., а також копії регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, податкові накладні та декларації, сформовані з результатами господарських операцій з ТОВ «АПФ-груп» за період з 17.11.2024 по 23.02.2026.
Обгрунтовуючи клопотання, позивач посилається на те, що 17.11.2025 ТОВ «АПФ-груп» направляло документи на підпис, а саме: специфікацію від 17.11.2025 до договору купівлі-продажу № АПФ-52 від 19.11.2024, видаткову накладну № 1185 від 17.11.2025, ТТН № 1428 від 17.11.2025, акт приймання-передачі № 1185-Т від 17.11.2025 та рахунок на оплату № 779 від 17.11.2025. Відповідач отримав документи 19.11.2025, однак від відповідача жодні документи з підписом не надійшли.
Позивач зазначає, що 23.02.2026 в інтересах позивача направлено адвокатський запит до відповідача з проханням надати копії документів, які є предметом клопотання про витребування доказів, однак, за твердженнями позивача, відповідач проігнорував зазначений адвокатський запит: жодної відповіді у встановлений законом строк не надав, витребувані документи позивачу не передав. На думку позивача, така бездіяльність фактично унеможливлює реалізацію позивачем свого права на належний захист, оскільки відповідні первинні документи перебувають у володінні відповідача та мають істотне значення для підтвердження обставин виконання договору купівлі-продажу № АПФ-52 від 19.11.2024, обсягу поставки товару, здійснених розрахунків та наявності заборгованості.
З огляду на те, що позивач вжив усіх залежних від нього заходів для самостійного отримання доказів (направлення документів на підпис, направлення адвокатського запиту), однак такі дії не дали результату, у позивача об'єктивно відсутня можливість подати до суду належні та допустимі докази в повному обсязі. Відтак, з метою забезпечення всебічного, повного й об'єктивного розгляду справи, а також дотримання принципів змагальності сторін і рівності їх процесуальних прав, позивач вважає, що існує необхідність у витребуванні зазначених документів безпосередньо судом у відповідача.
Під час вирішення клопотання позивача про витребування доказів суд виходить із такого.
Відповідно до положень статей 13 та 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно із приписами статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. При цьому у такому клопотанні повинно бути зазначено 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Отже витребування доказів судом є процесуальним механізмом, що застосовується лише у разі доведення учасником справи неможливості самостійного отримання конкретного доказу та за умови належної індивідуалізації такого доказу.
Зміст заявленого клопотання свідчить, що позивач просить витребувати у відповідача значний перелік документів, а саме: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, касові ордери, платіжні інструкції, банківські виписки, бухгалтерські довідки, акти звірки взаєморозрахунків, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, податкові накладні та декларації за період з 17.11.2024 по 23.02.2026.
Водночас суд зазначає, що заявлене клопотання фактично спрямоване на витребування невизначеного та надмірно широкого кола документів, які не конкретизовані належним чином та не ідентифіковані за своїми реквізитами, що унеможливлює встановлення їх зв'язку із предметом доказування у цій справі.
При цьому предметом спору у справі є стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № АПФ-52 від 19.11.2024 за конкретною поставкою товару на суму 899080,94 грн, яка, за твердженням позивача, підтверджується видатковою накладною № 1185 від 17.11.2025, товарно-транспортною накладною № 1428 від 17.11.2025, актом приймання-передачі № 1185-Т від 17.11.2025 та іншими документами.
Водночас клопотання позивача охоплює документи за значно ширший період та стосується невизначеного кола господарських операцій, що фактично свідчить про намагання отримати від відповідача всю його первинну бухгалтерську документацію щодо взаємовідносин сторін, а також документи бухгалтерського і податкового обліку, які, хоча й виникли у зв'язку з виконанням договору купівлі-продажу № АПФ-52 від 19.11.2024, проте не є безпосередніми первинними документами щодо поставки товару, який є предметом спору у цій справі.
Суд звертає увагу, що механізм витребування доказів не може використовуватись як засіб збору доказів замість сторони у справі або як спосіб отримання невизначеного масиву документів для подальшого з'ясування, чи містять вони відомості, що можуть мати значення для справи.
Крім того, значна частина документів, витребування яких просить позивач (видаткові накладні, рахунки, акти, ТТН), за своєю природою створюються та оформлюються обома сторонами господарської операції, а тому позивач як сторона відповідних правовідносин повинен мати їх примірники або можливість їх отримати у межах звичайного документообігу між сторонами.
Таким чином, заявлене позивачем клопотання про витребування доказів є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки воно охоплює невизначене коло господарських операцій, а позивач не довів, що запитувані документи стосуються предмета спору у цій справі та мають значення для її вирішення.
Керуючись статтями 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 911/590/26.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Призначити підготовче засідання на 06.04.2026 о 10:20. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108).
4. Залишити без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АПФ-груп» про витребування доказів, викладене у пункті 1 прохальної частини позову.
5. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву із додержанням вимог статті 165 ГПК України - п'ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали.
6. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив (відповідь) із додержанням вимог статті 166 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відзиву.
7. Викликати в підготовче засідання повноважних представників сторін. Повноваження представників мають бути підтверджені документами відповідно до статті 60 ГПК України.
8. Повідомити відповідача, що відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
9. Попередити відповідача, що відповідно до частини десятої статті 165 ГПК України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Інформацію по справі, що розглядається, сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Щоткін