вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" березня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2941/24
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “БРОВ МІТ АГРО» про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БРОВ МІТ АГРО» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 20-А, офіс 11)
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЙТОВСЬКЕ» (07452, Київська обл., Броварський р-н, с. Зоря, вул. Гагаріна, буд. 1)
про стягнення 4791606,86 грн. заборгованості за договором поставки № БМ-03/05-23 від 09.05.2023 р., у тому числі - 4509550,01 грн. заборгованості за поставлений товар, 128650,83 грн. інфляційних втрат, 153406,02 грн. 3% річних,
Без виклику представників сторін
Господарським судом Київської області розглядалася справа № 911/2941/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БРОВ МІТ АГРО» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “ВОЙТОВСЬКЕ» про стягнення 4791606,86 грн. заборгованості за договором поставки № БМ-03/05-23 від 09.05.2023 р., у тому числі - 4509550,01 грн. заборгованості за поставлений товар, 128650,83 грн. інфляційних втрат, 153406,02 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2026 р. позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЙТОВСЬКЕ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОВ МІТ АГРО» 4509550,01 грн. основної заборгованості, 128650,83 грн. інфляційних втрат, 153406,02 грн. 3% річних, 57499,28 грн. судового збору.
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю “БРОВ МІТ АГРО» надійшла заява б/н від 10.02.2026 р. (вх. № 1031 від 11.02.2026 р.) про ухвалення додаткового рішення у даній справі, за якою позивач просить суд прийняти додаткове рішення про стягнення з відповідача 80000,00 грн. понесених позивачем витрат на правову допомогу адвоката.
Як зазначено в ч.ч. 1, 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2026 р. було прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду, постановлено розгляд заяви проводити без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання письмових пояснень та/або заперечень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 16.02.2026 р. було отримано позивачем та відповідачем, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.
Письмових пояснень чи заперечень щодо вказаної заяви відповідачем до матеріалів справи не надано.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “БРОВ МІТ АГРО» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2941/24, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Згідно з приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Слід зазначити, що до початку судових дебатів, під час розгляду справи по суті, представником позивача було заявлено про подання протягом п'яти днів після прийняття рішення у даній справі відповідної заяви щодо понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, судові витрати у розмірі 80000,00 грн. на оплату послуг адвоката заявлені позивачем до стягнення з відповідача, оскільки для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів позивач звернувся за послугами до адвоката Косенка Іллі Андрійовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 6206/10 від 06.10.2017 р.), про що свідчить наявний в матеріалах справи договір про надання правової допомоги № 05-07/2025 від 30.07.2025 р. (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат зобов?язується надавати необхідну правову допомогу на умовах та в порядку, передбачених даним договором, яка полягає в юридичному супроводі та представництві інтересів клієнта, а клієнт зобов?язується оплатити надану правову допомогу.
Пунктом 3.1.3 договору визначено, що клієнт зобов'язаний виплатити винагороду адвоката за надану юридичну допомогу у розмірі, передбаченому домовленістю між сторонами.
Згідно з п. 4.1 договору отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Обчислення розміру гонорару здійснюється у вигляді погодинної оплати, яка визначається, погоджується, та фіксується в актах про надання правової допомоги за результатами виконаних робіт.
Відповідно до п. 4.3 договору розмір, умови та порядок здійснення оплати за надання правової допомоги, що передбачена в п.п. 4.1 та 4.2 договору, визначається сторонами у додаткових угодах до цього договору.
15.08.2025 р. ТОВ «БРОВ МІТ АГРО» та адвокат Косенко І.А. уклали додаткову угоду № 04 до договору про надання правової допомоги № 05-07/2025 від 30.07.2025 р. (далі - додаткова угода), відповідно до п. 1 якої для виконання умов п. 1.1 договору клієнт доручає, а адвокат зобов?язується надавати необхідну правову допомогу та здійснювати представництво клієнта в господарській справі № 911/2941/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОВ МІТ АГРО» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЙТОВСЬКЕ» про стягнення заборгованості за договором поставки № БМ-03/05-23 від 09.05.2023 р., що знаходиться в провадженні Господарського суду Київської області, на умовах та в порядку, передбачених договором.
Згідно з п. 2.2 додаткової угоди вартість однієї робочої години, витраченої адвокатом на надання правової допомоги за даним договором, становить 4000,00 грн.
Умовами п. 2.3 додаткової угоди визначено, що розрахунок з адвокатом здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання клієнтом рахунку-фактури, виставленого на підставі погодженого акта про надання правової допомоги, шляхом здійснення оплати в безготівковій формі на розрахунковий рахунок адвоката.
09.02.2026 р. адвокат Косенко І.А. та позивач підписали акт про надання правової допомоги № 01 за договором про надання правової допомоги № 05-07/2025 від 30.07.2025 р., відповідно до якого загальна вартість наданих послуг склала 80000,00 грн., а саме - ознайомлення з матеріалами господарської справи № 911/2941/24, аналіз правової позиції клієнта, заяв сторін по суті спору та поданих до суду процесуальних документів (4 год. - 16000,00 грн.); представництво інтересів клієнта в суді: участь в судовому засіданні, призначеному до розгляду на 15:00 21.08.2025 р. в приміщенні Господарського суду Київської області з урахуванням часу, витраченого на дорогу та очікування початку судового засідання до 15 год. 18 хв. (протокол с/з) (2 год. - 8000,00 грн.); представництво інтересів клієнта в суді: участь в судовому засіданні, призначеному до розгляду на 17:00 08.09.2025 р. в приміщенні Господарського суду Київської області з урахуванням часу, витраченого на дорогу та очікування початку судового засідання (2 год. - 8000,00 грн.); представництво інтересів клієнта в суді: участь в судовому засіданні, призначеному до розгляду на 16:00 20.10.2025 р. в приміщенні Господарського суду Київської області з урахуванням часу, витраченого на дорогу та очікування початку судового засідання (2 год. - 8000,00 грн.); представництво інтересів клієнта в суді: участь в судовому засіданні, призначеному до розгляду на 14:20 24.11.2025 р. в приміщенні Господарського суду Київської області з урахуванням часу, витраченого на дорогу та очікування початку судового засідання до 14 год. 46 хв. (протокол с/з) (2 год. - 8000,00 грн.); ознайомлення з матеріалами господарської справи № 911/2941/24 в приміщенні Господарського суду Київської області 09 грудня 2025 року з урахуванням часу, витраченого на дорогу (2 год. - 8000,00 грн.); представництво інтересів клієнта в суді: участь в судовому засіданні, призначеному до розгляду на 14:50 18.12.2025 р. в приміщенні Господарського суду Київської Години області з урахуванням часу, витраченого на дорогу та очікування початку судового засідання до 15 год. 30 хв. (протокол с/з) (3 год. - 12000,00 грн.); представництво інтересів клієнта в суді: участь в судовому засіданні, призначеному до розгляду на 16:30 05.02.2026 р. в приміщенні Господарського суду Київської області з урахуванням часу, витраченого на дорогу та очікування початку судового засідання до 17:00 (протокол с/з) (3 год. - 12000,00 грн.).
Слід зазначити, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Слід зазначити, що у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У той же час, при визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Поряд з цим, слід враховувати, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18, від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18 та інших.
Суд звертає увагу на те, що адвокат та клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитись із запропонованими тарифами (вартістю послуг), зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору, клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.
Проте, інший учасник у справі, на якого просить клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу, не зобов'язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати всю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування, суд має виходити з критерію розумності розміру цих витрат, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що відповідач заперечень щодо нарахованої позивачем до стягнення з нього суми витрат на професійну правничу допомогу не надав.
Поряд з цим, слід враховувати, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або ж неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 925/1067/19 від 17.08.2020 р., у справі № 916/2691/19 від 16.07.2020 р. та інших.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Наведена правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.
Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану.
Отже, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
З урахуванням предмета спору у даній справі, ціни позову, дійсно необхідного та підтвердженого доказами фактичного обсягу правничої допомоги, яка надавалася у справі, враховуючи, що адвокат Косенко І.А. брав участь у даній справі вже після закриття у ній підготовчого провадження, в якому сторонами вчиняються процесуальні дії, подаваються докази, заяви та клопотання, суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача, не є співмірними із ціною позову та фактично наданим обсягом послуг, і їх розмір, за висновком суду, є завищеним та не відповідає критерію розумної необхідності.
З огляду на вищенаведені обставини, дослідивши долучені до матеріалів заяви докази, суд дійшов висновку, що у даному випадку розумним розміром витрат на послуги адвоката позивача, які слід покласти до відшкодування за рахунок відповідача у даній справі, є 40000,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “БРОВ МІТ АГРО» про ухвалення додаткового рішення щодо покладення на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “ВОЙТОВСЬКЕ» понесених у справі № 911/2941/24 судових витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “БРОВ МІТ АГРО» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2941/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЙТОВСЬКЕ» (07452, Київська обл., Броварський р-н, с. Зоря, вул. Гагаріна, буд. 1, код 30839560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОВ МІТ АГРО» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 20-А, офіс 11, код 43407189) 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
3. У задоволенні решти вимог заявника відмовити.
4. Додаткове рішення направити учасникам справи.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення підписано 09.03.2026 р.
Суддя В.М. Бабкіна