ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.03.2026Справа № 910/208/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву
Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815)
до
Фізичної особи-підприємця Задорожного Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 353 690,40 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» (далі - АТ «Українська залізниця»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Задорожного Сергія Анатолійовича (далі - ФОП Задорожний С.А./відповідач) про стягнення 353 690,40 грн, у тому числі: 223 048,00 грн - штрафу (7% від ціни договору) та 130 642,40 грн - пені (0,1% вартості послуг за кожен день прострочення), у зв'язку із несвоєчасним виконанням зобов'язань за договором №ПК/ВЧ-1/25321/Ю від 28.04.2025.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.01.2026 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30.01.2026 до канцелярії суду від ФОП Задорожного С.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що затримка із надання послуг виникла із незалежних від відповідача обставин, зокрема необхідності проведення заміни механізмів, крім того, позивач вказав в актах приймання-передачі послуг неправдиві відомості щодо фактичного завершення наданих відповідачем послуг, а тому розрахунок строку прострочення є таким, що не відповідає дійсності.
02.02.2026 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву на позов на адресу позивача.
06.02.2026 через систему «Електронний суд» від АТ «Українська залізниця» надійшла відповідь на відзив.
Отже, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
28.04.2025 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» (далі - замовник) та Фізичною особою-підприємцем Задорожним Сергієм Анатолійовичем (далі - виконавець) укладено договір №ПК/ВЧ-1/25321/Ю, відповідно до якого виконавець зобов'язується на свій ризик, власними силами та засобами надати послуги з ремонту обладнання вагономийного комплексу ПКВЧ-1 Київ-Пасажирський відповідно до технічного завдання, а замовник зобов'язується оплатити фактично надані послуги, які прийняті замовником та кінцевим одержувачем (виробничим підрозділом Вагонної дільниці станції «Київ-Пасажирський» особі філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця»).
Відповідно до п. 3.2 договору ціна цього договору становить без ПДВ 3 186 400,00 грн.
Пунктами 4.1 та 4.2 договору передбачено, що розрахунки проводяться у безготівковій формі у національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Оплата здійснюється за фактично надані послуги за місяць, які прийняв кінцевий одержувач та замовник в термін відстрочки платежу на 45-й календарний день з дати надання послуг - підписання акта наданих послуг та відповідно до рахунку-фактури, виставленого виконавцем на підставі акта наданих послуг, підписаного особами, визначеними в п.5.14 цього договору.
Згідно п. 5.1 договору надання послуг виконується у відповідності до умов договору, технічного завдання (додаток №1 до цього договору) та акта передачі обладнання в ремонт (дефектний акт) (додаток №4 до цього договору).
Надання послуг розпочинається тільки на підставі отриманої виконавцем письмової рознарядки, яка вважається дозволом про надання послуг та є підтвердженням готовності замовника та кінцевого одержувача до приймання послуг (п. 5.2 договору).
У відповідності до п. 5.3 договору, сторони домовились, що всі документи за цим договором направляються сторонами в один з таких способів:
- на поштову адресу сторони, зазначену в цьому договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);
- вручається уповноваженому представнику сторони під розпис;
- шляхом направлення на електронну адресу (зазначену в цьому договорі) скан-копії документа в форматі PDF, або будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим з дати його направлення відправником на електронну адресу отримувача, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення відправника.
Пунктом 5.3 договору закріплено, що фактичний стан обладнання відображається в акті приймання-передачі обладнання в ремонт (дефектний акт), підписаному уповноваженими представниками кінцевого одержувача та виконавця в двох примірниках.
Згідно п.п. 5.5, 5.7 договору виконавець повинен розпочати надання послуг впродовж 5 робочих днів з моменту отримання рознарядки. Виконавець зобов'язаний надати послуги впродовж 90 календарних днів з моменту надання кінцевим одержувачем рознарядки, якщо інший термін не визначений в рознарядці.
В момент передачі відремонтованого обладнання сторони підписують акт приймання обладнання з ремонту (п. 5.12 договору).
Відповідно до п. 5.13 договору, послуги вважаються наданими в разі здійснення повного обсягу ремонту, що передбачено умовами договору, після проведення пусконалагоджувальних робіт та позитивних випробувань - підписання акта випробування обладнання, надання виконавцем всіх документів згідно з цим договором та підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг, який є основним документом, що підтверджує надання послуг.
Положеннями п. 5.14 та п. 5.15 договору сторони погодили, що виконавець протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами акта випробування обладнання складає та направляє замовнику акт приймання-передачі наданих послуг. Кінцевий одержувач та замовник в 10-ти денний термін з моменту отримання акта приймання-передачі наданих послуг зобов'язані підписати його або надати мотивовану відмову.
За змістом п. 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим договором.
За умовами п. 7.3 договору за порушення строків надання послуг виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від ціни договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31 грудня 2025 року (п. 14.1 договору).
За умовами п. 15.2 договору зміни і доповнення до цього договору вважаються дійсними тільки якщо вони представлені у письмовій формі, датовані і підписані належним чином уповноваженими представниками сторін.
Також, між сторонами складено, зокрема, технічне завдання від 28.04.2025 та акт передачі обладнання в ремонт (дефектний акт) від 01.05.2025, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень.
Як вбачаться із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, на виконання умов договору, 29.04.2025 філія «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» направила на електронну адресу ФОП Задорожного С.А. рознарядку від 29.04.2025, за змістом якої вбачається підтвердження готовності замовника та кінцевого одержувача до приймання послуг.
08.09.2025 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг №8.
Отже, у зв'язку із порушенням виконавцем строків надання послуг за договором №ПК/ВЧ-1/25321/Ю від 28.04.2025 позивач 18.11.2025 надіслав відповідачу претензію, в якій просив сплатити пеню у розмірі 130 642,40 грн та штраф у сумі 223 048,00 грн.
Однак відповіді на вказану претензію відповідач не надав.
За таких обставин, АТ «Українська залізниця» звернулося до суду із цим позовом про стягнення із ФОП Задорожного С.А. пені у розмірі 130 642,40 грн (0,1% вартості послуг за кожен день прострочення) та штрафу у сумі 223 048,00 грн (7% від ціни договору), нарахованих на підставі п. 7.3 договору №ПК/ВЧ-1/25321/Ю від 28.04.2025.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 837-864 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. (ст. 837 ЦК України).
У відповідності до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Отже, між позивачем та відповідачем укладено договір №ПК/ВЧ-1/25321/Ю від 28.04.2025, відповідно до якого відповідач зобов'язується на свій ризик, власними силами та засобами надати послуги з ремонту обладнання вагономийного комплексу ПКВЧ-1 Київ-Пасажирський відповідно до технічного завдання, а позивач зобов'язується оплатити фактично надані послуги, які прийняті замовником та кінцевим одержувачем.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, у п.п. 5.5, 5.7 договору сторони погодили, що виконавець повинен розпочати надання послуг впродовж 5 робочих днів з моменту отримання рознарядки. Виконавець зобов'язаний надати послуги впродовж 90 календарних днів з моменту надання кінцевим одержувачем рознарядки, якщо інший термін не визначений в рознарядці.
Судом встановлено, що 29.04.2025 філія «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» направила на електронну адресу ФОП Задорожнього С.А. рознарядку від 29.04.2025, за змістом якої вбачається підтвердження готовності замовника та кінцевого одержувача до приймання послуг.
При цьому, згідно положень п. п. 5.3 договору сторони домовились, що всі документи за цим договором направляються сторонами в один з таких способів, зокрема шляхом направлення на електронну адресу (зазначену в цьому договорі) скан-копії документа в форматі PDF, або будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим з дати його направлення відправником на електронну адресу отримувача, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення відправника.
Зазначені положення договору спростовують твердження відповідача, викладені у відзиві на позов, про те, що момент надання рознарядки виконавцю та початку обчислення строку надання послуг пов'язується із датою фактичного отримання такої рознарядки.
Таким чином, з огляду на направлення позивачем на електронну адресу відповідача рознарядки 29.04.2025, відповідно кінцевим строком надання послуг з ремонту обладнання є 28.07.2025.
При цьому, наявний в матеріалах справи лист від 04.07.2025 ФОП Задорожного С.А. про можливу затримку строків виконання договору не свідчить про внесення сторонами змін до договору в частині строку надання послуг, та враховуючи положення договору, не є підставою від звільнення виконавця від відповідальності за таке прострочення.
З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2025 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг №8.
Разом із тим, матеріали справи не містять жодних належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження викладених відповідачем у відзиві на позов обставин про те, що вказаний документ було фактично підписано в іншу дату, ніж зазначено в акті.
За таких обставин, ФОП Задорожний С.А. допустив прострочення виконання зобов'язання з надання послуг ремонту обладнання за договором №ПК/ВЧ-1/25321/Ю від 28.04.2025 на 41 день.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, АТ «Українська залізниця» зазначає, що оскільки відповідач не надав послуги з ремонту обладнання у визначений договором №ПК/ВЧ-1/25321/Ю від 28.04.2025 строк, позивач на підставі п. 7.3 договору нараховує пеню у розмірі 130 642,40 грн за період з 28.07.2025 до 08.09.2025, а також оскільки прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань тривало понад 30 днів, позивач нараховує штраф у розмірі 223 048,00 грн.
Так, згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Пунктом 7.3. договору передбачено, що за порушення строків надання послуг виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості послуг за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від ціни договору.
Проаналізувавши вищезазначений пункт договору, суд дійшов висновку, що сторони дійшли згоди про застосування до виконавця пені за порушення строків надання послуг з ремонту обладнання, а також узгодили її нарахування саме від вартості таких послуг, що не суперечить приписам чинного законодавства.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №904/4156/18 від 10.12.2019, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, та дійшов висновку, що його обчислено арифметично вірно, що має наслідком задоволення позову.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» - задовольнити.
Стягнути із Фізичної особи-підприємця Задорожного Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) 130 642 (сто тридцять тисяч шістсот сорок дві) грн 40 коп. - пені, 223 048 (двісті двадцять три тисячі сорок вісім) грн 00 коп. - штрафу та 4 244 (чотири тисячі двісті сорок чотири) грн 28 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Віта БОНДАРЧУК