Рішення від 09.03.2026 по справі 910/15191/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.03.2026Справа № 910/15191/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву

Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А; ідентифікаційний код 23243188)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство "Евклаз"» (03680, місто Київ, вулиця Сім'ї Сосніних, будинок 13-А; ідентифікаційний код 01515686)

про стягнення 366 094,18 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство "Евклаз"» (далі - ТОВ «НВП "Евклаз"»/відповідач) про стягнення 366 094,18 грн, у тому числі: 304 596,43 грн - інфляційних втрат та 61 497,75 грн - 3% річних за період з 28.04.2021 по 20.11.2025, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань зі сплати вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Господарський суд міста Києва прийняв рішення у справі №910/9973/21 від 18.02.2025, яким позов ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ТОВ «НВП "Евклаз"» задовольнив та стягнув із ТОВ «НВП "Евклаз"» на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заборгованість зі сплати вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 448 843,84 грн, 3% річних у сумі 19 035,86 грн та інфляційні втрати у розмірі 36 196,31 грн, нараховані по 27.04.2021 включно. З огляду на те, що відповідач погасив заборгованість згідно вказаного вище судового акту 20.11.2025, позивач нарахував інфляційні втрати та 3% річних за період з 28.04.2021 по 20.11.2025.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.12.2025 позовну заяву ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення її недоліків шляхом надання належних доказів сплати судового збору у розмірі 4 393,13 грн.

19.12.2025 через систему «Електронний суд» від ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.01.2026 позовну заяву ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі №910/15191/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.02.2026 через систему «Електронний суд» від ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» надійшло клопотання про повернення судового збору у сумі 4 393,13 грн, сплаченого за платіжною інструкцією №4273807 від 26.11.2025.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.02.2026 відмовив у задоволенні клопотання ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про повернення судового збору у сумі 4 393,13 грн, сплаченого за платіжною інструкцією №4273807 від 26.11.2025.

ТОВ «НВП "Евклаз"» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про доставлення 12.01.2026 ухвали суду від 12.01.2026 до електронного кабінету ТОВ «НВП "Евклаз"».

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд міста Києва рішенням від 18.02.2025 у справі №910/9973/21 позов ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ТОВ «НВП "Евклаз"» задовольнив, зокрема, присудив до стягнення із ТОВ «НВП "Евклаз"» на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заборгованість зі сплати вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 448 843,84 грн, 3% річних у сумі 19 035,86 грн, інфляційні втрати у розмірі 36 196,31 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 000,00 грн та судовий збір у сумі 7 562,00 грн.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 07.10.2025 апеляційну скаргу ТОВ «НВП "Евклаз"» залишив без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/9973/21 залишив без змін.

Отже, 07.10.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/9973/21 набрало законної сили.

20.11.2025 на рахунок ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» надійшли грошові кошти у розмірі 455 796,22 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №3814 від 20.11.2025 на суму 447 563,47 грн та №3816 від 20.11.2025 на суму 8 232,75 грн з призначенням платежу «оплата боргу стягн. з ТОВ «НВП "Евклаз"» зг. наказу №910/9973/21 від 17.11.2025 вид. Госп.суд.м.Києва (ВП№79626662), (ВП№79627610)».

В обґрунтування позовних вимог ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» зазначає, що оскільки в межах справи №910/9973/21 нараховано та заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати по 27.04.2021 включно, а сума заборгованості погашена відповідачем лише 20.11.2025, відповідно позивач має право нарахувати 3% річних та інфляційні втрати за весь період прострочення.

Отже, позивач нараховує 3% річних у розмірі 61 497,75 грн та інфляційні втрати у сумі 304 596,43 грн на суму основного боргу у розмірі 448 843,84 грн за період з 28.04.2021 по 20.11.2025.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 4 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Судом вище встановлено, що Господарський суд міста Києва рішенням від 18.02.2025 у справі №910/9973/21 позов ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ТОВ «НВП "Евклаз"» задовольнив, зокрема, присудив до стягнення із ТОВ «НВП "Евклаз"» на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заборгованість зі сплати вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 448 843,84 грн, 3% річних у сумі 19 035,86 грн, інфляційні втрати у розмірі 36 196,31 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 32 000,00 грн та судовий збір у розмірі 7 562,00 грн.

Судом також встановлено, що ТОВ «НВП "Евклаз"» погасило заборгованість 20.11.2025.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в межах справи №910/9973/21, нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 19 035,86 грн, інфляційні втрати у розмірі 36 196,31 грн за період з 21.09.2019 по 27.04.2021.

Враховуючи вищевикладене, позивач при зверненні до суду із даним позовом здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 28.04.2021 по дату оплати ТОВ «НВП "Евклаз"» боргу, тобто до 20.11.2025.

Так, відповідно до приписів статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що стаття 625 ЦК України, розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, норми розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 вказала, що норми статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

За змістом частини другої статті 625 ЦК України три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що розрахунок 3% річних здійснено арифметично вірно, разом із тим, при обчисленні розрахунку інфляційних втрат позивач допустив арифметичну помилку, водночас, оскільки їх розмір не перевищує сум, обчислених судом, ці позовні вимоги ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство "Евклаз"» (03680, місто Київ, вулиця Сім'ї Сосніних, будинок 13-А; ідентифікаційний код 01515686) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А; ідентифікаційний код 23243188) 61 497 (шістдесят одну тисячу чотириста дев'яносто сім) грн 75 коп. - 3% річних, 304 596 (триста чотири тисячі п'ятсот дев'яносто шість) грн 43 коп. - інфляційних втрат та 4 393 (чотири тисячі триста дев'яносто три) грн 13 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Віта БОНДАРЧУК

Попередній документ
134649791
Наступний документ
134649793
Інформація про рішення:
№ рішення: 134649792
№ справи: 910/15191/25
Дата рішення: 09.03.2026
Дата публікації: 11.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.03.2026)
Дата надходження: 05.12.2025
Предмет позову: стягнення коштів у розмірі 366 094,18 грн