номер провадження справи 7/200/25
02.03.2026 Справа № 908/3223/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи № 908/3223/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42093239)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя» (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131-В, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41279924)
про стягнення 1 063 787, 65 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Процесуальні дії у справі. Процесуальні питання, вирішені судом.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі “Електронний суд» 20.10.2025, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області 21.10.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя» про стягнення 1 063 787,65 грн заборгованості, пов'язаних з невиконанням умов договору про постачання електричної енергії, що складається з : 1 055 170, 77грн основного боргу, 8616,88 грн 3% річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 21.10.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3223/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 27.10.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3223/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.11.2025 о/об 10 год. 00 хв.
Через систему «Електронний суд» відповідачем 05.11.2025 (зареєстровано в канцелярії суду 05.11.2025 за вх. №22336/08-08/25) подано відзив на позовну заяву, в якому останній визнав суму основного боргу та зазначив про часткове її погашення після відкриття провадження у справі. Також повідомив, що планує погасити основний борг повністю.
У судовому засіданні 17.11.2025 приймав участь представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні 17.11.2025 представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Підставою для цього є часткове погашення відповідачем суми боргу та продовження здійснення поточних платежів. У зв'язку з цим, необхідний час для підготовки та подання до суду заяви про закриття провадження у справі в частині, що стосується вже сплаченої основної суми боргу.
Ухвалою суду від 17.11.2025 суд відклав підготовче засідання на 16.12.2025 о/об 09 год. 30 хв.
Позивачем у системі «Електронний суд» 18.11.2026 подано заяву про закриття провадження у справі в частині погашеної суми боргу у розмірі 444582,08грн. Просить суд стягнути з ТОВ «МДЛ Запоріжжя» заборгованість у сумі 619.205,57 грн, з яких: основний борг 610588,69 грн; 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 8.616,88 грн.
У системі «Електронний суд» 16.12.2025 позивачем сформовано заяву про закриття провадження у справі в частині сплаченого ТОВ «МДЛ Запоріжжя» суми основного боргу в розмірі 227367,68 грн. Просить суд стягнути з ТОВ «МДЛ Запоріжжя» заборгованість у сумі 391837,89 грн з яких: основний борг 383221,01 грн; 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 8 616, 88 грн.
У судовому засіданні 16.12.2025 приймав участь представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не надходило. Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні клопотав про відкладення підготовчого засідання для надання відповідачу можливості відреагувати на подану заяву. З огляду на поступове погашення відповідачем основного боргу, очікується, що залишок суми буде сплачено.
З метою забезпечення права кожного із учасників у даній справі на належний судовий захист, належної підготовки справи до судового розгляду, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі по суті спору, суд ухвалив задовольнити клопотання представника позивача, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання в межах строку підготовчого провадження на 13.01.2026 о 10 год. 30 хв., про що винесено відповідну ухвалу суду.
У системі «Електронний суд» 13.01.2026 позивачем сформовано заяву про закриття провадження у справі в частині 383221,01грн. Просить суд стягнути з ТОВ «МДЛ Запоріжжя» 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 8616,88грн.
У судовому засіданні 13.01.2026 приймав участь представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не надходило.
Судом розглянуті заяви позивача про закриття провадження у справі в частині сплачених відповідачем сум. Заяви судом задоволені. У судовому засіданні 13.01.2026 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Провадження у справі в частині стягнення 1 055 170, 77 грн судом закрито у зв'язку з відсутністю предмету спору. Судові витрати будуть розподілені судом за результатами розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.
Судом у підготовчому засіданні 13.01.2026 з'ясовано у представника позивача, чи про всі обставини повідомлено суд, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Представник позивача повідомив суд, що ним повідомлено про всі обставини, всі докази надані, не заперечив проти призначення справи до судового розгляду по суті.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою від 13.01.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 26.01.2026 о/об 14 год. 15 хв.
У системі "Електронний суд" 26.01.2026 позивачем сформовано заяву про перенесення судового засідання на іншу дату.
Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не надходило. Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.
Із урахуванням неявки у судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 26.01.2026 суд задовольнив клопотання позивача та відклав розгляд справи на 17.02.2026 о 09год. 30хв.
У судове засідання 17.02.2026 представники сторін не прибули.
Від позивача надійшло клопотання (сформовано у системі «Електронний суд 17.02.2026, зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 3622/08-08/26 від 17.02.2026) про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою перевірки інформації щодо часткової оплати відповідачем пред'явлених до стягнення сум.
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд вважає доцільним відкласти розгляд справи на іншу дату.
Ухвалою суду від 17.02.2026 суд відклав розгляд справи на 02.03.2026 о/об 10 год. 00хв.
Представники сторін у судове засідання 02.03.2026 не прибули.
Фіксація судового процесу не здійснювалась за допомогою технічного засобу, відповідно до положення ст. 222 ГПК України.
У судовому засіданні 02.03.2026 справу розглянуто по суті та прийнято рішення.
Стислий виклад позицій позивача, відповідача.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя» про стягнення 1063787,65 грн заборгованості, пов'язаних з невиконанням умов договору про постачання електричної енергії, що складається з: 1 055 170, 77грн основного боргу, 8616,88 грн 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання умов договору про постачання електричної енергії, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач 05.11.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнав заявлені позовні вимоги. В процесі розгляду даної справи відповідачем була погашена сума основного боргу повністю.
Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.
Між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ТОВ "МДЛ ЗАПОРІЖЖЯ" було укладено публічний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір), якому присвоєно № 14418 від 01.01.2019, шляхом споживання будь-якого обсягу електричної енергії та здійснення оплати за спожитий обсяг електроенергії.
Відповідно до отриманих даних від АТ «Запоріжжяобленерго» спожитий/ використаний обсяг електричної енергії ТОВ "МДЛ ЗАПОРІЖЖЯ" за період 01.04.2025-31.07.2025 становить 388.752 кВт/год, що в грошовому еквіваленті складає 1.679.428,37 грн (один мільйон шістсот сімдесят дев'ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 37 копійок).
На підставі отриманих даних від ОСР, Товариством були сформовані та виставленні в адресу ТОВ "МДЛ ЗАПОРІЖЖЯ" рахунки та акти прийняття-передавання товарної продукції:
- Квітень 2025 спожитий обсяг 132.930 кВт/год в грошовому еквіваленті 574.257,60 грн;
- Травень 2025 спожитий обсяг 84.394 кВт/год в грошовому еквіваленті 364.582,08 грн;
- Червень 2025 спожитий обсяг 82.724 кВт/год в грошовому еквіваленті 357.367,68 грн;
- Липень 2025 спожитий обсяг 88.704 кВт/год в грошовому еквіваленті 383.221,01 грн.
ТОВ "МДЛ ЗАПОРІЖЖЯ" 31.07.2025 року сплачено заборгованість по рахунку за квітень 2025 у сумі 574.257,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 31.07.2025 № 1267929425, та частково сплачено рахунок за травень 2025 року у сумі 50.000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.09.2025 № 1267929986, які додаються.
Спожитий обсяг ТОВ "МДЛ ЗАПОРІЖЖЯ" за період 01.05.2025-31.07.2025 становить 255.822 кВт/год, що підтверджується листом ОСР від 13.08.2025 № 007.2-66/4786.
Таким чином в порушення умов Договору в частині здійснення оплати за використану/спожиту електричну енергію (з врахуванням часткової оплати) та п. 4.12. ПРРЕЕ у відповідача - ТОВ "МДЛ ЗАПОРІЖЖЯ" виникла заборгованість за період з 01.05.2025-31.07.2025 в сумі 1.055.170,77 грн (один мільйон п'ятдесят п'ять тисяч сто сімдесят гривень 77 копійок).
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати обсягу спожитої послуги стало підставою звернення позивача до суду про стягнення боргу в розмірі 1 055 170, 77грн основного боргу, 8616,88 грн 3% річних.
На день розгляду справи по суті сума основного боргу 1 055 170, 77грн відповідачем погашена повністю, про що винесено ухвалу суду від 13.01.2026 про закриття провадження у справі в частині стягнення осиного боргу.
Спір розглядається у сумі 8616,88 грн 3% річних.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 № 2019-VIII, постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.
Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Згідно з абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018, фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (набрання чинності 19.04.2018) затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).
Пунктом 8 вказаної Постанови (в редакції змін, внесених Постановою НКРЕКП №2002 від 21.12.2018) визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуг), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
В пп. 1.2.15 п.1.2 ПРРЕЕ у відповідній редакції, зокрема, встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
За умовами абз. 1 п. 3.1.1., абз. 1 п. 3.2.1. ПРРЕЕ, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником “останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника “останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку. Електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.07.2018 № 807, Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (код ЄДРПОУ 42093239) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Отже ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (позивач у справі) є суб'єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно з п. 13 Розділу ХVІІ Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.
Зі змісту п.п. 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 ПРРЕЕ слідує, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як зазначив позивач і підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» (Споживач, відповідач у справі) був укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019, якому присвоєно № 14418, шляхом споживання електричної енергії та здійснення оплати за спожитий обсяг електроенергії (далі - Договір).
Пунктами 2.1, 2.2 Договору зокрема визначено, що за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежу згідно з умовами цього договору. Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
За умовами п.п. 5.1, 5.2 Договору, Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 3 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Відповідно до положень п.п. 5.8, 5.9, 5.10 Договору розрахунковим періодом за ним є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Додатком № 3 до Договору є Комерційна пропозиція «Універсальна» про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».
За умовами пункту 4 Додатку № 3 до Договору «Спосіб та терміни оплати», зокрема, визначено, що розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка або самостійно сформованого рахунку в «особистому кабінеті споживача» на офіційному сайті Постачальника. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок), зазначений у Договорі або розрахункових документах. Датою оплати є дата надходження коштів на спецрахунок Постачальника.
Як зазначено позивачем у позові, в порушення умов Договору в частині здійснення оплати за спожиту електричну енергію та ПРРЕЕ у відповідача, з урахуванням часткової оплати, виникла заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.05.2025 по 31.07.2025 у розмірі 1 055 170,77 грн, що стало підставою для звернення з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.
З положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Зі змісту ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» слідує, що споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. 4.1. ПРРЕЕ, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються відповідно до укладених договорів.
Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п. 4.3 ПРРЕЕ).
У п. 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до отриманих даних від АТ «Запоріжжяобленерго» спожитий/ використаний обсяг електричної енергії ТОВ "МДЛ ЗАПОРІЖЖЯ" за період 01.04.2025-31.07.2025 становить 388.752 кВт/год, що в грошовому еквіваленті складає 1.679.428,37 грн (один мільйон шістсот сімдесят дев'ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 37 копійок).
На підставі отриманих даних від ОСР, Товариством були сформовані та виставленні в адресу ТОВ "МДЛ ЗАПОРІЖЖЯ" рахунки та акти прийняття-передавання товарної продукції:
- Квітень 2025 спожитий обсяг 132.930 кВт/год в грошовому еквіваленті 574.257,60грн;
- Травень 2025 спожитий обсяг 84.394 кВт/год в грошовому еквіваленті 364.582,08 грн;
- Червень 2025 спожитий обсяг 82.724 кВт/год в грошовому еквіваленті 357.367,68 грн; - Липень 2025 спожитий обсяг 88.704 кВт/год в грошовому еквіваленті 383.221,01 грн. Вказані рахунки на оплату містять підписи з боку постачальника та споживача.
Загальна сума вартості спожитої відповідачем електричної енергії за вищевказаний період склала 1055170,77 грн.
На день розгляду справи по суті ТОВ «Місто для людей Запоріжжя» було перераховано на рахунок ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» оплату за спожиту електричну енергію в загальному розмірі 1055170,77 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на вищевикладене, оскільки після звернення позивача з позовом до суду відповідач здійснив погашення основного боргу в загальному розмірі 1055170,77 грн, провадження у справі в цій частині вимог судом закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за відсутністю предмета спору.
Крім того, у зв'язку із простроченням виконання відповідачем грошових зобов'язань позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 8616,88 грн - 3% річних, що нараховані за загальний період прострочення з 14.06.2025 по 20.10.2025 включно.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором у спірний період належним чином не виконував, в т.ч. здійснював часткові оплати із порушенням визначеного договором строку внесення оплати за спожиту у відповідних розрахункових періодах електричну енергію.
Отже факт порушення грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії у спірний період підтверджується матеріалами справи, що також не заперечено самим відповідачем у відзиві.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних та встановлено, що його здійснено правильно, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 8616,88грн 3% річних задовольняються судом у заявленому позивачем розмірі.
У позовній заяві позивач також просив відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України доручити органу (особі), що буде виконувати рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 1055170,77 грн, починаючи з 21.10.2025 і до моменту остаточного виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Оскільки провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 1055170,77 грн закрито за клопотанням позивача, позовні вимоги щодо доручення органу (особі), що буде виконувати рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 1055170,77 грн, починаючи з 21.10.2025 і до моменту остаточного виконання рішення суду, судом не розглядались.
За приписами ст. ст. 13 та 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, ураховуючи вище встановлені обставини, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити, з урахуванням закриття провадження у справи в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1055170,77 грн, стягнувши з відповідача 8616,88 грн трьох відсотків річних.
Судові витрати.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Вирішуючи питання щодо розподілу між сторонами витрат зі сплати судового збору, суд враховує наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до п.2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивач при зверненні до суду за платіжною інструкцією №7282 від 06.10.2026 сплатив за подання позовної у даній справі судовий збір у розмірі 13262,13 грн.
Разом із цим, з урахуванням наведеного вище, зважаючи на ціну позову, сплаті підлягала сума 12765,45 (1063787,65*1,5%*0,8).
Отже, сума зайво сплаченого судового збору становить 496,68 грн та підлягає поверненню з Державного бюджету України в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за клопотанням позивача, яке було заявлено.
Також за змістом п. 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Ураховуючи, що суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення суми 1055170,77 грн основного боргу за відсутністю предмета спору, і зважаючи на надходження від позивача відповідної заяви про повернення частини судового збору у зв'язку із закриттям провадження у вказаній частині позовних вимог, позивачу належить до повернення з Державного бюджету України сума 12663,33 грн судового збору.
Таким чином, всього до повернення позивачу з Державного бюджету України підлягає судовий збір у загальному розмірі 13160,01 грн.
З урахуванням викладеного, відповідно до приписів статті 129 ГПК України, інша частина судового збору, у розмірі 102,12 грн, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Місто для людей Запоріжжя» (69035, м. Запоріжжя, л.. Перемоги, буд. 131-В, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 41279924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42093239) 8616 (вісім тисяч шістсот шістнадцять) гривень 88 копійок 3% річних, 102 (сто дві) гривні 12 копійок судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42093239) судовий збір у сумі 13160 (тринадцять тисяч сто шістдесят) гривень 01 копійка, сплачений за платіжною інструкцією №7282 від 06.10.2026.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 09.03.2026.
Суддя І.Є. Лєскіна