номер провадження справи 7/189/25
13.02.2026 Справа № 908/2787/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2787/25
за позовом: Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130926)
до відповідача: Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00194122)
про стягнення 2938988,60 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Процесуальні дії у справі. Процесуальні питання, вирішені судом.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі “Електронний суд» 03.09.2025, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області 04.09.2025) Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (далі - ПАТ “Запоріжжяобленерго») до Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - АТ “ЗАЛК») про стягнення 2938988,60 грн заборгованості, у зв'язку з невиконанням умов договору про постачання електричної енергії, що складається з 2 285 201,71 грн боргу за послуги з розподілу електричної енергії; 89 645,85 грн боргу за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії; 60 334,79 грн пені; 409 264,82 грн інфляційних втрат; 94 541,43 грн три проценти річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 04.09.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2787/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Ухвалою суду від 24.09.2025 позовну заяву судом залишено без руху.
Надано Публічному акціонерному товариству “Запоріжжяобленерго» строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
Через систему “Електронний суд» 04.10.2025 від ПАТ “Запоріжжяобленерго» надійшла заява про усунення недоліків із доданими до неї документами.
Заява подана до суду у встановлені судом строки, недоліки позову усунуті.
Ухвалою суду від 08.10.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/2787/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.11.2025 о/об 10 год. 30 хв.
У системі "Електронний суд" 31.10.2025 позивачем сформовано клопотання про уточнення позовних вимог з урахуванням часткової оплати суми основного боргу (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 22115/08-08/25 від 03.11.2025).
У судовому засіданні 04.11.2025 приймав участь представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про уточнення позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що боржник частково сплатив борг, тому сума заборгованості була зменшена. Вважає, що представнику відповідача необхідно надати час для ознайомлення із заявою, щоб він міг висловити свою позицію та надати до суду відповідні процесуальні документи.
Ухвалою суду від 04.11.2025 відкладено підготовче засідання на 18.11.2025 о/об 11 год. 00 хв.
У системі "Електронний суд" 11.11.2025 позивачем сформовано заяву про залишення без розгляду заяви про уточнення позовних вимог (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 22842/08-08/25 від 12.11.2025).
Представником позивача 11.11.2025 у системі “Електронний суд» сформовано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 18.11.2025 о/об 11 год. 00 хв. (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 22843/08-08/25 від 12.11.2025).
Також у системі "Електронний суд" 12.11.2025 позивачем сформовано заяву про уточнення позовних вимог з урахуванням часткової оплати суми основного боргу (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 22844/08-08/25 від 12.11.2025).
У судовому засіданні 18.11.2025 приймав участь представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні представник позивача просила суд залишити без розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 03.11.2025 та розглядати позовні вимоги з урахуванням часткової оплати суми основного боргу.
Суд, врахувавши всі аргументи, надані представником позивача, вирішив залишити без розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 03.11.2025. Розгляд позову буде здійснено з урахуванням уточнень, поданих 12.11.2025 року.
Ухвалою суду від 18.11.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 17.12.2025 об 10 год. 00 хв.
У судовому засіданні 17.12.2025 приймав участь представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не надходило. Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.
У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.
Судом у підготовчому засіданні 17.12.2025 з'ясовано у представника позивача, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Представник позивача повідомив суд, що всі докази надані та не заперечив проти призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 17.12.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 05.01.2026 о/об 11 год. 00 хв.
У судовому засіданні 05.01.2026 брав участь представник позивача, який у вступному слові підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не надходило.
Ухвалою суду від 05.01.2026 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 03.02.2026 о 10год. 00 хв.
Після закінчення судових дебатів у судовому засіданні 03.02.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив про відкладення його проголошення до 13.02.2026 об 11год. 00хв.
У системі «Електронний суд» 13.02.2026 позивачем сформовано заяву про проведення судового засідання 13.02.2026 без участі його представника у зв'язку з погіршення безпекової ситуації у місті Запоріжжі.
Представники сторін у судове засідання не з'явились.
Ураховуючи неявку представників сторін фіксація судового процесу не здійснювалась за допомогою технічного засобу, відповідно до положення ст. 222 ГПК України.
У судовому засіданні 13.02.2026 справу розглянуто по суті, винесено рішення суду.
Стислий виклад позицій позивача, відповідача.
Позивач - Акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - АТ “ЗАЛК») про стягнення 2938988,60 грн заборгованості, у зв'язку з невиконанням умов договору про постачання електричної енергії, що складається з 2 285 201,71 грн боргу за послуги з розподілу електричної енергії; 89 645,85 грн боргу за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії; 60 334,79 грн пені; 409 264,82 грн інфляційних втрат; 94 541,43 грн три проценти річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У системі «Електронний суд» позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої позивач зазначив, що станом на 31.10.2025 відповідачем частково було сплачено суму основного боргу в розмірі 91 599,74 грн за надані послуги з розподілу електричної енергії, у зв'язку з чим сума основаного боргу відповідно зменшується на суму платежів, що були проведені відповідачем.
На підтвердження здійснених платежів надаються докази надходження коштів:
- за надання послуг з розподілу в лютому 2024 на суму 33 537.19 грн від 09.12.2024;
- за надання послуг з розподілу в березні 2024 на суму 30 307,14 грн від 11.12.2024;
- за надання послуг з розподілу в квітні 2024 на суму 15 409,54 грн від 11.12.2024;
- за надання послуг з розподілу в травні 2024 на суму 12 345,87 грн від 03.10.2024;
Крім того, позивач надав докази надходження коштів на суму 36 205,00 грн:
- за надання послуг з розподілу в жовтні 2023 на суму 13 478,00 грн від 01.05.2024;
- за надання послуг з розподілу в листопаді 2023 на суму 22 727,00 грн від 01.05.2024;
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, яку позивач просить суд стягнути у даній справі №908/2787/25 складає 2 847 388,86 грн (два мільйона вісімсот сорок сім тисяч триста вісімдесят вісім гривень 86 копійок), з яких:
-2 193 601,97 грн - основного боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії;
- 89 645,85 грн - основного боргу за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії;
- 60 334,79 грн - пені;
- 409 264,82 грн - інфляційних втрат;
- 94 541,43 грн - 3 % річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та договором про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530,625 ЦК України.
Відповідач правами, наданими процесуальним законом, зокрема, ст.ст. 42, 165, 169 ГПК України, не скористався, відзив на позов, жодних доказів суду не надав, позицію щодо предмету спору не висловив, участі у судових засіданнях не брав.
Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права, зокрема, у справі «Осіпов проти України», де Суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом на формування заперечень з приводу доводів, викладених у позові, не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи процесуальні строки, встановлені для розгляду справи, суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про правовідносини сторін.
Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.
Акціонерне товариство “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - АТ “ЗАЛК») 01.01.2019 підписало заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відповідно до чинного законодавства договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання і є укладений між сторонами 01.01.2019 в редакції позивача, опублікованої на сайті http//www.zoe.com.ua (редакція додається до позовної заяви) (далі - договір).
Пунктом 2.3. договору передбачено, що споживач оплачує за розподіл(передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги Оператора системи згідно з додатком №4 «Порядок розрахунків», який є невід'ємною частиною цього Договору.
Також пунктом 1.4. додатку до договору «Порядок розрахунків» встановлено, що оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати за рахунками, що направляються Споживачу Оператором системи у розрахунковому періоді, що передує звітному. Кінцевим терміном оплати є 25 число місяця, що передує розрахунковому періоду.
В свою чергу, пунктом 1.7. додатку №4 до Договору «Порядок розрахунків» встановлено, що за підсумками розрахункового періоду Оператор системи виписує Споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу остаточного розрахунку визначається, виходячи з тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та фактичного обсягу спожитої електричної енергії згідно даних «Акта про спожиту активну електричну енергію за розрахунковий період» та з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.
Відповідно пункту 1.9 додатку №4 до Договору «Порядок розрахунків» Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання рахунка (якщо інший термін не встановлений умовами Договору для конкретного виду платежів), здійснити оплату рахунка, що надається йому Оператором системи.
Порушуючи умови договору відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати наданої послуги з розподілу, що підтверджується наступним.
АТ «Запоріжжяобленерго» було виставлено АТ «ЗАлК» наступні рахунки:
- №4/05-рп від 31.05.2021 на суму 110 069,08 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за травень 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 07.06.2021;
- №4/06-рп від 30.06.2021 на суму 96 995,87 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за червень 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 05.07.2021;
- №4/07-рп від 31.07.2021 на суму 95 532,74 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за липень 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 02.08.2021;
- №4/08-рп від 31.08.2021 на суму 93 988,93 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за серпень 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 06.09.2021;
- №4/09-рп від 30.09.2021 на суму 91 475,53 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за вересень 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 05.10.2021;
- №4/10-рп від 31.10.2021 на суму 122 648,22 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за жовтень 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 09.11.2021;
- №4/12-рп від 31.12.2021 на суму 278 728,66 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за грудень 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 05.01.2022;
АТ «Запоріжжяобленерго» було також виставлено АТ «ЗАлК» наступні рахунки:
- №4/09-рп від 30.09.2023 на суму 72 429,47 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за вересень 2023), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/10-рп від 31.10.2023 на суму 141 924,54 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за жовтень 2023), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/11-рп від 30.11.2023 на суму 226 215,90 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за листопад 2023), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/12-рп від 31.12.2023 на суму 56 083,85 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за грудень 2023), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/02-рп від 29.02.2024 на суму 282 945,92 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за лютий 2024), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/03-рп від 31.03.2024 на суму 316 736,24 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за березень 2024), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/04-рп від 30.04.2024 на суму 180 353,32 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за квітень 2024), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/05-рп від 31.05.2024 на суму 141 019,16 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за травень 2024), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/06-рп від 30.06.2024 на суму 14 259,28 грн. (плата за послуги з розподілу оператора системи за червень 2024), що був направлений засобами поштового зв'язку;
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надану послугу з розподілу в період з травня 2021 по грудень 2021 та з вересня 2023 по червень 2024 складає із урахуванням часткової сплати 2193601,27
Пунктом 12.8. договору передбачено, що додатки № 4, 5, 6, 14, 14.1, 14.2, 14.3, 15, до договору є публічними, в т.ч. додаток №15 договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, що опублікований на сайті http//www.zoe.com.ua (редакція додається до позовної заяви) (далі договір ЗПРЕЕ).
Підпунктом 2) пункту 2.2. договору ЗПРЕЕ передбачено, що споживач зобов'язується: здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з «Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії» (додаток №15.1 до договору ЗПРЕЕ).
Пунктом 4 Додатку №15.1 до договору ЗПРЕЕ встановлено, що сума платежу визначається виходячи із обсягів фактично спожитої та генерованої споживачем реактивної електричної енергії, відповідно до даних наданих споживачем «Акта про обсяги споживання реактивної електричної енергії за розрахунковий період», «Акта про обсяги генерації реактивної електричної енергії за розрахунковий період» та умов цього додатку з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.
Відповідно до пункту 6 додатку №15.1 до договору ЗПРЕЕ Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що надається йому Оператором системи.
Порушуючи умови договору відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, що підтверджується наступним.
АТ «Запоріжжяобленерго» було виставлено АТ «ЗАлК» наступні рахунки:
- №4/05-р від 31.05.2021 на суму 1 847,17 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у травні 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 07.06.2021;
- №4/06-р від 30.06.2021 на суму 1 427,44 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у червні 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 07.06.2021;
- №4/07-р від 31.07.2021 на суму 1 679,65 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у липні 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 02.08.2021;
- №4/08-р від 31.08.2021 на суму 1 618,51 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у серпні 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 06.09.2021;
- №4/09-р від 30.09.2021 на суму 2 402,98 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у вересні 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 05.10.2021;
- №4/10-р від 31.10.2021 на суму 2 623,76 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у жовтні 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 09.11.2021;
- №4/11-р від 30.11.2021 на суму 2 326,06 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у листопаді 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 06.12.2021;
- №4/12-р від 31.12.2021 на суму 1 904,80 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у грудні 2021), що був отриманий особисто представником відповідача 06.01.2022;
Також, АТ «Запоріжжяобленерго» було виставлено АТ «ЗАлК» наступні рахунки:
- №4/03-р від 31.03.2023 на суму 6 909,23 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у березні 2023), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/04-р від 30.04.2023 на суму 2 547,64 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у квітні 2023), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/05-р від 31.05.2023 на суму 4 193,99 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у травні 2023), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/06-р від 30.06.2023 на суму 4 348,62 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у червні 2023), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/07-р від 31.07.2023 на суму 5 070,68 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у липні 2023), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/08-р від 31.08.2023 на суму 5 455,86 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у серпні 2023), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/09-р від 30.09.2023 на суму 5 386,69 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у вересні 2023), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/10-р від 31.10.2023 на суму 6 355,33 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у жовтні 2023), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/11-р від 30.11.2023 на суму 5 476,15 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у листопаді 2023), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/12-р від 31.12.2023 на суму 6 182,40 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у грудні 2023), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/01-р від 31.01.2024 на суму 3 227,98 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у січні 2024), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/02-р від 29.02.2024 на суму 2 902,31 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у лютому 2024), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/03-р від 31.03.2024 на суму 2 555,59 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у березні 2024), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/04-р від 30.04.2024 на суму 3 655,46 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у квітні 2024), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/05-р від 31.05.2024 на суму 3 774,97 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у травні 2024), що був направлений засобами поштового зв'язку;
- №4/06-р від 30.06.2024 на суму 5 772,56 грн. (плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у червні 2024), що був направлений засобами поштового зв'язку. Зазначені рахунки не сплачені.
Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду заборгованість відповідача перед позивачем за надану послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії з травня 2021 по грудень 2021 та з березня 2023 по червень 2024 року складала 89 645,85 грн.
Пунктом 8.5. договору встановлено, за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених додатком №4 “Порядок розрахунків» до цього Договору, у разі якщо главою 5 цього договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо Оператору системи, споживач сплачує Оператору системи пеню у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу, включно по день фактичної оплати.
Відповідно до пункту 5.3. договору ЗПРЕЕ, що є додатком №15 до договору встановлено, у разі внесення платежів, передбачених пунктом 2.2. глави 2 договору КПРЕЕ, з порушенням термінів (строків) Споживач сплачує оператору системи пеню в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, яку позивач просить суд стягнути у даній справі №908/2787/25 складає 2 847 388,86 грн (два мільйона вісімсот сорок сім тисяч триста вісімдесят вісім гривень 86 копійок), з яких:
-2 193 601,97 грн - основного боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії;
- 89 645,85 грн - основного боргу за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії;
- 60 334,79 грн - пені;
- 409 264,82 грн - інфляційних втрат;
- 94 541,43 грн - 3 % річних.
Зазначені обставини підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.
За приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно пункту 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.
З 01 січня 2019 року Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі Позивач) розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 р. №1415.
Тобто з 01.01.2019 року позивач є Оператором системи розподілу та надає послугу з розподілу. На виконання вимог законодавства в сфері електроенергетики, зокрема, постанови НКРЕКП від 13.11.2018 року №1415 позивачем, для забезпечення публічності, розміщено на офіційному вебсайті ОСР: http//www.zoe.com.ua, «Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» та Заяви-приєднання.
Згідно ст.46 Закону України «Про ринок електричної енергії», договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП).
Пунктом 1.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. №312 (далі ПРРЕЕ) встановлено, що Договір споживача з оператором системи укладається з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані на території діяльності оператора системи. При цьому договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії розробляється оператором системи розподілу на підставі додатка 3 до ПРРЕЕ.
Відповідно до п. 2.1.4. ПРРЕЕ Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених ПРРЕЕ випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.
Згідно ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до положень статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2.3. договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії передбачено, що споживач оплачує за розподіл(передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги Оператора системи згідно з додатком №4 «Порядок розрахунків», який є невід'ємною частиною цього Договору.
Також пунктом 1.4. додатку до договору «Порядок розрахунків» встановлено, що оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати за рахунками, що направляються Споживачу Оператором системи у розрахунковому періоді, що передує звітному. Кінцевим терміном оплати є 25 число місяця, що передує розрахунковому періоду.
Підпунктом 2) пункту 2.2. договору ЗПРЕЕ передбачено, що споживач зобов'язується: здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з «Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії» (додаток №15.1 до договору ЗПРЕЕ).
Пунктом 4 Додатку №15.1 до договору ЗПРЕЕ встановлено, що сума платежу визначається виходячи із обсягів фактично спожитої та генерованої споживачем реактивної електричної енергії, відповідно до даних наданих споживачем «Акта про обсяги споживання реактивної електричної енергії за розрахунковий період», «Акта про обсяги генерації реактивної електричної енергії за розрахунковий період» та умов цього додатку з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.
Відповідно до пункту 6 додатку №15.1 до договору ЗПРЕЕ Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, що надається йому Оператором системи.
Порушуючи умови договору, відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати за надання послуг з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, що підтверджується матеріалами справи.
На день розгляду справи по суті сума заборгованості, яка складається з 2 193 601,97 грн - основного боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії та 89 645,85 грн - основного боргу за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії відповідачем не погашена, пред'явлена до стягнення обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг у спірний період суду не надав, заявлені позовні вимоги не спростував.
У силу приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 Цивільного кодексу України).
Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 2 193 601,97 грн - основного боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії та 89 645,85 грн - основного боргу за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про суми основного боргу.
У зв'язку з порушенням відповідачем терміну сплати рахунків за надання послуг з розподілу електричної енергії та за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії з урахуванням умов договору, приписів п.12 Перехідних положень ЦК України, Постанови КМ України від 9 грудня 2020 р. № 1236 та Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 позивач здійснив нарахування пені в період з 16.06.2021 по 24.02.2022 на загальну суму 60 334,79 грн.
Пунктом 8.5. договору встановлено, за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених додатком №4 “Порядок розрахунків» до цього договору, у разі якщо главою 5 цього договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо Оператору системи, споживач сплачує Оператору системи пеню у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу, включно по день фактичної оплати.
Відповідно до пункту 5.3. договору ЗПРЕЕ, що є додатком №15 до договору встановлено, у разі внесення платежів, передбачених пунктом 2.2. глави 2 договору КПРЕЕ, з порушенням термінів (строків) Споживач сплачує оператору системи пеню в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно п.12 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2023 р. на території України установлений карантин. Приписами підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» встановлено, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Суд із використанням інформаційно-пошукової системи «Законодавство» здійснив розрахунок пені та установив, що сума пені період з 16.06.2021 по 24.02.2022 становить більшу суму, ніж пред'явлена позивачем до стягнення. Таким чином, суд не виходячи за межі позовних вимог, задовольняє суму пені, що пред'явлена позивач у розмірі 60334,79грн.
Щодо нарахування 3% річних та суми інфляційних втрат.
Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму "інфляційних втрат" як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 94541,43грн та інфляційних втрат у розмірі 409264,82грн та надано відповідний розрахунок.
Контррозрахунок відповідач не надав.
Перевіривши із використанням інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок річних відсотків та інфляційних втрат, суд установив, що він є арифметично правильним.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 94541,43грн та інфляційних втрат у розмірі 409264,82грн є доведеними та обґрунтованими.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2847388,86 грн заборгованості, що складається з 2193601,97 грн - основного боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії; 89645,85 грн - основного боргу за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії; 60334,79 грн - пені; 409264,82 грн - інфляційних втрат; 94541,43 грн - 3 % річних, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо решти пояснень та доводів учасників справи суд зауважує таке.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд із цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.
Судові витрати.
Судовий збір на підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача шляхом стягнення з останнього на користь позивача 34171,03грн.
Згідно п. 1. ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Ураховуючи подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог у якій останній просить суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат, суд вирішив повернути з державного бюджету України на користь Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130926) 1096,83грн суму судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, п. 1. ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, м.Запоріжжя, Південне шосе, буд. 15, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00194122) на користь Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130926) 2 193 601 (два мільйона сто дев'яносто три тисячі шістсот одну) гривню 97 копійок основного боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії; 89 645 (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот сорок п'ять) гривень 85 копійок основного боргу за послуги із забезпечення перетікань реактивної енергії; 60 334 (шістдесят тисяч триста тридцять чотири) гривні 79 копійок пені; 409 264 (чотириста дев'ять тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 82 копійок інфляційних втрат; 94 541 (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот сорок одну) гривню 43 копійки 3 % річних, 34171 (тридцять чотири тисячі сто сімдесят одну) гривню 03 копійок судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Повернути з державного бюджету України на користь Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130926) 1096 (одну тисячу дев'яносто шість) гривень 83копійки судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією № 7564 від 16.09.2025.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ураховуючи перебування судді Лєскіної І.Є. на навчанні та на лікарняному, а також у зв'язку із погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними обстрілами обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю, безпеці суддів, працівників апарату суду, в умовах збройної агресії проти України, повне рішення складено та підписано 09.03.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна