номер провадження справи 34/172/24
02.03.2026 Справа № 908/2572/24
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши матеріали при секретареві судового засідання Концур Г.А., розглянувши матеріали у відкритому судовому засіданні заяву Приватної виробничо-комерційної фірми “Точна механіка» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 908/2572/24
за позовом: Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, ідентифікаційний код 32121458)
до відповідача: Приватної виробничо-комерційної фірми “Точна механіка» (69037, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 212, ідентифікаційний код 20484218)
про стягнення 53 190 грн 55 коп.
За участю уповноважених представників сторін:
позивач: Деркач О.К., на підставі паспорту громадянина України, витягу ЄДР;
відповідач: Тувайкін Р.В., на підставі довіреності № 1201/20-23 від 17.12.25; паспорт громадянина України
До Господарського суду Запорізької області 23.09.2024 через систему “Електронний суд» звернувся Концерн “Міські теплові мережі» з позовом про стягнення з Приватної виробничо-комерційної фірми “Точна механіка» заборгованості за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 72208971 від 01.11.2021 за період з 01 листопада 2021 по травень 2024 в сумі 53 190 грн 55 коп.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 справу № 908/2572/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 позов задоволено. Стягнуто з Приватної виробничо-комерційної фірми “Точна механіка» на користь Концерну “Міські теплові мережі», 53 190 грн 55 коп. заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії та 2 422 грн 40 коп. судового збору.
Рішення набрало законної сили 24 грудня 2024 року. 20.01.2025 судом видано наказ. 03.02.2026 до суду від відповідача надійшла заява про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами. Вказана заява мотивована тим, що Позивач вважав приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 212, прим. 148а підвального та цокольного поверху (які належать Відповідачу) є опалювальними за рахунок постачання теплової енергії , тому Позивачем було заявлено про надані послуги з постачання теплової енергії Відповідачу за період, 01.11.2021 - 31.05.2024 рр. на загальну суму 53 190 грн 55 коп, у зв'язку з чим, подано позов у цій справі. Довести зворотній факт Відповідач не зміг. Наявний в матеріалах справи акт від 11.09.2024 року про обстеження системи теплоспоживання нежитлового приміщення є штучним, та складеним без фактичного обстеження самого приміщення. Тому, 19.01.2026 року Відповідач звернувся до Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» з заявою про огляд Робочою комісією приміщень за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 212, прим. 148а підвального та цокольного поверху на предмет встановлення факт відсутності у вказаних приміщеннях транзитних мереж опалення, за які Концерн Міські теплові мережі нараховує додаткові послуги, які фактично не надаються. 22.01.2026 року Відповідачу видано акт обстеження системи теплоспоживання Концерном “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» від 21.01.2026 року згідно якого у приміщенні 148а, будинку 212 по пр. Соборному у м. Запоріжжя підвального поверху(кім. № 1,2,3,4,5) площею 74,1 кв. м відсутнє підключення до системи теплоспоживання. Оскільки предметом спору є саме стягнення заборгованості саме за постачання теплової енергії в приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 212, прим. 148а підвального 74,1 кв. м. та цокольного поверху 100,1 кв. м., то виявлений факт , того , що підвальна частина приміщення площею 74,1 кв. м. не має підключення до системи теплоспоживання впливає на суть прийнятого судом рішення. З урахуванням наведеного даний документ (акт обстеження системи теплоспоживання від 21.01.2026 року), а рівно, як і зазначений в ньому факт є новоявленими обставинами в розуміння п.1 ч.2 ст. 320 ГПК України.
Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.02.2026 вказана вище заява передана на розгляд судді Науменку А.О.
Розглянувши матеріали заяви, суд прийняв до розгляду заяву, призначив судове засідання на 23.02.2026 о 10 год.40 хв.
В судовому засіданні 23.02.2026 здійснювалась фіксація судового процесу.
Суд відкрив судове засідання з розгляду заяви № 908/2572/24. Оголосив склад суду.
Суд з'ясував про відводи. Відводів не заявлено.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. 23.02.2026 від представника Концерну “Міські теплові мережі» через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання, у якому останній просив відкласти розгляду справи у зв'язку із участю представника Тувайкіна Р.В. в іншому судовому засіданні у Вознесенівському районному суді м. Запоріжжя у справі №335/9592/25 23/02/2026 о 10 год. 00 хв.
Представник заявника залишив клопотання представника Концерну “Міські теплові мережі» на розсуд суду.
Судом відкладено судове засідання з розгляду заяви Приватної виробничо-комерційної фірми “Точна механіка» у справі про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 у справі № 908/2572/24 за нововиявленими обставинами на 02.03.2026 о 11 год. 00 хв.
У судовому засіданні 02.03.2026 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи заяви підтримав просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення зави заперечив, просив відмовити у її задоволенні.
В судовому засіданні 02.03.2026 судом розглянуто заяву відповідача та прийнято ухвалу. Проголошено її вступну та резолютивну частини.
У рішенні Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 у справі № 908/2572/24 було зазначено, зокрема такі обставини і висновки.
ПВКФ “Точна механіка» володіє нежитловим приміщенням 148а, підвалу та цокольного поверху (літ.А-4) по пр. Соборному, буд.212 на підставі Договору купівлі- продажу №9 від 28.02.2003.
Індивідуальний договір № 72208971 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 212, прим. 148а підвального та цокольного поверху між Концерном “Міські теплові мережі» та ПВКФ “Точна механіка» є укладеним з 01.11.2021.
Згідно із пунктом 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Пунктом 34 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Відповідно до пункту 38 Договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.
Пунктами 8, 9 Правил про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 21 серпня 2019 року визначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами. Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії Відповідачу за період, 01.11.2021 - 31.05.2024 на загальну суму 53 190 грн 55 коп доказів оплати вказаної суми не надано, у зв'язку з чим подано позов у цій справі, який судом було задоволено.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №23 затверджено Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Відповідно до визначення наведеного у п. 3 вимог, абонентський номер споживача - номер споживача, визначений договором про надання відповідної комунальної послуги, який дає змогу ідентифікувати його виконавцю комунальної послуги або уповноваженій особі. Номер договору і абонентський номер споживача відповідно є одним і тим же числом та дає змогу ідентифікувати споживача. Вимог щодо присвоєння чи алгоритму встановлення певного номеру законодавством не передбачено.
Відповідно до визначення наведеного в Методиці опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.
Частиною 1 статті 7 Закону визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Враховуючи знаходження в багатоквартирному будинку та відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення вказане приміщення відповідача є опалювальним.
Обсяг спожитої відповідачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Житловий будинок № 212 по пр. Соборному у м. Запоріжжі оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії (архів показів опалення містяться в матеріалах справи).
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Відповідно до пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 № 315.
Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.
Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.
У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласники будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.
Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та(у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Розподіл теплової енергії у будівлі/будинку здійснюється у відповідності до пунктів 5,6 Розділу ІІІ Методики.
Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулами 13,14.
У будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється за формулою 16 враховуючи вимоги розділів VI, VIІІ цієї Методики.
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного об іку теплової енергії розрахунок здійснюється з урахуванням Розділу VI Методики 315. Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/ будинку.
Згідно пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до пункту 38 Договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.
Пунктами 8,9 Правил визначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.
Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
Судом було встановлено, що за період з 01.11.2021 - 31.05.2024 позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії Відповідачу на загальну суму 53 190 грн 55 коп., згідно з Договором № 72208971 про надання послуги з постачання теплової енергії до пр. Соборний, буд. 212, прим. 148а підвального та цокольного поверху.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Відповідач за заявлений період не виконав свої обов'язки по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії згідно умов Договору, у зв'язку з чим у Відповідача виникла грошова заборгованість за період з 01.11.2021 - 31.05.2024 на загальну суму 53 190 грн 55 коп.
Невиконанням своїх грошових зобов'язань відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі (відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР), знаходженням нежитлового приміщення відповідача у багатоквартирному житловому будинку.
У рахунках на оплату спожитої послуги та на сайті Концерну “МТМ», у відповідності до вимог законодавства, міститься інформація щодо встановленого приладу комерційного обліку (за яким відбуваються нарахування на будинок/будівлю), опалювальної площі будинку/будівлі. Крім того у рахунках міститься інформація щодо спожитої будинком теплової енергії. Вказана інформація також міститься у детальному розрахунку, доданому до позову. В своїй сукупності наведені дані дозволяють встановити кількість спожитої теплової енергії приміщенням.
Згідно з положеннями статей 73, 74, 76 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач жодним чином не спростовував доводи позивача щодо надання послуг з теплопостачання за спірний період та не підтвердив відсутність фактичного споживання теплоенергії та відсутність підстав для її оплати у заявлені до стягнення сумі за період, заявлений позивачем до стягнення.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску прти Румунії» («Brumarescu v. Romania»), п. 61). Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі «Рябих проти росії» («Ryabykh/ russia»), п. 52), рішення ЄСПЛ від 29 січня 2016 року у справі «Устименко проти України», п. 46).
Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Порядок перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами у цивільних справах врегулювано главою 3 розділ 5 ЦПК України.
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 320 ГПК України:
1. Рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не булиі не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
3. Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
4. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
5. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Нововиявленими обставинами, на які посилається заявник та, які, за його доводами, стали відомі відповідачу вже після ухвалення судом рішення, є те, що згідно акту обстеження системи теплоспоживання Концерном “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» від 21.01.2026 року згідно якого у приміщенні 148а, будинку 212 по пр. Соборному у м. Запоріжжя підвального поверху(кім. № 1,2,3,4,5) площею 74,1 кв. м відсутнє підключення до системи тепло споживання.
Вказаний акт складено за заявою від 19.01.2026.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 910/5217/20, від 29.05.2023 у справі № 34/16, від 10.05.2023 у справі № 910/24550/13.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).
В постанові від 19.06.2024 у справі № 372/4154/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловився щодо обставин, які не можуть вважатися нововиявленими обставинами. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи. Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи на думку колегії суддів не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.
Акт обстеження системи теплоспоживання Концерном “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» від 21.01.2026 є несвоєчасно отриманим доказом. Але, його зміст не свідчить про те, що такі обставини як відсутність у приміщеннях за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 212, прим. 148а підвального та цокольного поверху транзитних мереж опалення не були і не могли бути відомі відповідачеві, як власнику приміщення, та своєчасного доведення цього факту суду.
Згідно статті 325 ГПК України:
1. Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
2. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
3. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
4. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд:
1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду;
3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду.
З огляду на викладене, посилання заявника на наявність нововиявлених обставин, з якими закон пов'язує перегляд судового рішення, свого підтвердження не знаходять, підстави для задоволення заяви відповідача відсутні.
Враховуючи не доплату заявником судового збору за заявою, суд стягує з заявника на корить держбюджету 726 грн 72 коп. судового збору за заявою.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Приватної виробничо-комерційної фірми «Точна механіка» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі № 908/2572/24 відмовити.
2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.12.2024 у справі № 908/2572/24 - залишити без змін.
3. Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми «Точна механіка» (69037, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 212, ідентифікаційний код 20484218) на користь держбюджету України 726 (сімсот двадцять шість) грн 72 коп. доплати судового збору за заявою. Видати наказ.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255, 256, 257 ГПК України
Повний текст ухвали буде складено та підписано протягом п'яти днів.
Суддя А.О. Науменко