61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
09.03.2026 Справа №905/2/26
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовною заявою: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Краматорськ Донецької області
до відповідача-1 Гмирі Андрія Володимировича , м. Маріуполь Донецької області
до відповідача-2 ОСОБА_2 , м. Маріуполь Донецької області
про стягнення 161664,32 грн
Суть справи:
Через підсистему "Електронний суд" Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - позивач, банк) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Гмирі Андрія Володимировича (далі - відповідач-1, позичальник) та ОСОБА_2 (далі - відповідач-2, поручитель) про стягнення солідарно простроченої заборгованості за договором кредитної лінії №104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021 (далі - кредитний договір) з додатковим договором №1 від 15.06.2021 (далі - додатковий договір) у сумі 161664,32 грн.
Позивач зазначив, що виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором забезпечено державною гарантією на підставі укладеного між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (бенефіціар) та Міністром фінансів України Марченко С.М. (гарант) договору про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020 (далі - договір гарантії), а також порукою ОСОБА_2 , враховуючи укладений договір поруки №104.10-35/П-198/21 від 15.06.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, укладеного ним як фізичною особою-підприємцем, зокрема, щодо погашення основної суми боргу та процентів за користування кредитом у строк, встановлений п.п.3.11.1 та п.3.16 кредитного договору.
Ухвалою від 07.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзивів на позовну заяву, відповідей на відзиви та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Копія ухвали від 07.01.2026 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями. Крім того, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщено відповідне повідомлення про наявність судового провадження у цій справі.
Електронний примірник ухвали від 07.01.2026 надісланий на електронну поштову адресу відповідача -2 ОСОБА_2 , зазначену у договорі поруки, доставлений до електронної поштової скриньки, про що в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду» сформовано відповідну довідку.
Поштове відправлення (ухвала від 07.01.2026), надіслане на поштову адресу відповідача -2 у місті Запоріжжі, згідно інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
Суд також зазначає про неможливість надсилання відповідачу електронної копії ухвали від 07.01.2026 до електронного кабінету в системі "Електронний суд" у зв'язку з його відсутністю, а також у паперовому вигляді рекомендованим листом із повідомленням про вручення за адресою місця реєстрації у м. Маріуполь Донецької області згідно паспортних даних, у зв'язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділеннями поштового зв'язку в м. Маріуполь Донецької області в умовах воєнного стану.
Крім того, суд зазначає про неможливість повідомлення відповідача -2 про розгляд справи телефонограмою, оскільки за номером телефону, який зазначений у позовній заяві та наявний в матеріалах справи, зв'язок відсутній.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ним вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача -2 про розгляд справи.
Відповідач -2 заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні не висловила, відзив на позовну заяву до суду не направила.
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
02.02.2026 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача -1 Гмирі А.В. адвоката Атраковича К.О. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Водночас, представник відповідача просить зменшити розмір стягнення з урахуванням форс-мажорних обставин та майнового стану відповідача.
16.02.2026 через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частині 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи. Дослідивши матеріали справи, господарський суд
встановив:
15.06.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі керуючого територіально відокремленим безбалансовим відділенням № 10004/0490 І-А типу філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» Чистюхіна Максима Геррадійовича (далі - позивач, банк) та фізичною особою - підприємцем Гмирею Андрієм Володимировичем (далі - відповідач -1, позичальник) укладено договір кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21, за умовами якого банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 2.1. договору)..
Відповідно до п. 3.1 договору сума максимального ліміту кредитування становить 485 000 грн 00 копійок.
Згідно з п. 3.2 договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 14 червня 2024 року.
У п. 3.3 договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наведеним ц цьому пункті договору графіком (арк. спр. 27).
Виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором забезпечується: порукою поручителя (п. 3.4 договору).
У пункті 3.5.1 договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (далі - базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням такої формули:БПС = Індекс UІRD (3m) + Маржа, де: БПС - розмір базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;
Індекс UІRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (UkrainianIndexofRetailDepositRates) - середньозважена річна ставка, що розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк три місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і оприлюднюється на сайті Національного банку України в мережі інтернет, а також в системі Thomson Reuters. У випадку розходження значень ставки UIRD між різними джерелами інформації,перевага надається значенню UIRD, що оприлюднена в системі Thomson Reuters.
Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.
На момент укладання договору розмір базової процентної ставки становить 13,75% річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов'язання позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої процентної ставки у відповідності до пункту 3.5.3 цього договору (п. 3.5.2 договору).
Умовами п. 3.6 договору встановлений особливий порядок виконання позичальником зобов'язань щодо своєчасної сплати процентів.
Приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись частиною 2 статті 526 ЦК України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання позичальником умов Програми та належного виконання ним умов кредитного договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності Програмі, позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов'язання щодо своєчасності сплати процентів (за умови відсутності обставин або порушень умов кредитного договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:
- протягом періоду повної компенсації процентів, сплата процентів за кредитним договором в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом в повному обсязі у зв'язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсації) шляхом списання АТ «Ощадбанк» коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений у пункті 3.19 кредитного договору;
- протягом періоду часткової компенсації процентів позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за кредитним договором проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов Програми становить 3% річних;
- решта нарахованих процентів в розмірі компенсаційної частини процентів, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, що сплачується Фондом у зв'язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання АТ «Ощадбанк» коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок,визначений в пункті 3.19 кредитного договору, або позичальником у випадках та у строки визначені кредитним договором. Згідно з п. 1.1 договору Програма - це програма фінансової державної підтримки суб'єктів малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%», реалізація якої здійснюється на підставі «Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 та договору про співробітництво. Фонд - це Фонд розвитку підприємництва.
Відповідно до п. 3.8 договору цільове призначення кредиту - поповнення оборотного капіталу.
Згідно з п. 3.9 договору кредит надається траншами (частинами) в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника.
Пунктом 3.11 договору передбачено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору, позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідно для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.
Позичальник зобов'язаний здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж за 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з підпунктом 3.3 кредитного договору (п. 3.11.1 договору).
Відповідно до п. 3.13 договору банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно в наступних випадках: позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням Програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором.
Згідно з п. 3.14 договору відкликання банком кредиту з підстав, визначених п. 3.13 цього договору, здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4 цього договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього договору.
Пунктом 3.15 договору передбачено, що після отримання від банку зазначеної вище вимоги про відкликання кредиту, позичальник зобов'язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору).
Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну сплату банку процентів в порядку та розмірах, визначених цим договором (п. 3.16 договору.)
Відповідно до п. 3.16.1 договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється:1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається;2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договору строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.
Згідно з п. 3.18.1 договору з урахуванням умов Програми призупиняється надання компенсації позичальнику,якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 календарних днів виконання зобов'язань зі сплати процентів чи їх частини або з повернення кредиту чи його частини, а також з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми.
Пунктом 4.3.1 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеним з банком.
Позичальник зобов'язався також у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки (п. 4.3.2 договору).
Відповідно до п.п. 8.2, 8.3 договору всі зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання сторонами/їх уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін (за бажанням). Додаткові договори та будь-які інші правочини, укладені на зміну та доповнення умов цього договору, є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 8.5 договору повідомлення/вимоги можуть також направлятись стороною іншій стороні на її електронну адресу, зазначену в статті 9 цього договору або факсимільним зв'язком із наступним направленням таких повідомлень/вимог у паперовому вигляді. При цьому сторони домовились, що необхідність у кожної із сторін здійснювати відповідні дії та виконувати відповідні зобов'язання, встановлені цим договором, виникають з моменту направлення іншою стороною повідомлення/вимоги про необхідність такого виконання у паперовому вигляді в порядку, визначеному п. 8.4 цього договору.
Пунктом 8.6 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Договір кредитної лінії №104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021 підписаний сторонами
Договір кредитної лінії №104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021 має 3 додатки: 1) Заява на отримання кредиту (траншу); 2) Довідка про суми отриманої ММСП державної допомоги; 3) Довідка про надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника в інших банківських установах.
15.06.2021 між АТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого територіально відокремленого безбалансового відділення №10004/0490 І-А типу філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» Чистюхіна Максима Геррадійовича та фізичною особою - підприємцем Гмирею Андрієм Володимировичем укладено додатковий договір № 1 до договору кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021.
У пункті 1.1 додаткового договору сторони визначили, що Агент - це АТ «Укрексімбанк», якому гарант відповідно до Порядку доручив надавати послуги, пов'язані з наданням державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі. Гарант - це Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави. Гарантія - безвідкличне та безумовне забезпечення виконання позичальником частини зобов'язань за кредитним договором, надане Гарантом за участі Агента на користь банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку, в якості часткового покриття кредитного ризику банку за кредитною операцією з позичальником, яка забезпечує повернення позичальником банку кредиту за умови відповідності позичальника та кредиту критеріям прийнятності, що визначені Порядком на момент першого включення кредиту до портфелю. Портфель - сукупність кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені Гарантією, яка надається на умовах, визначених Порядком.
Згідно п. 2.2.1 додаткового договору позичальник надає банку наступні додаткові запевнення та гарантії:
- позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед банком зі сплати основної суми боргу за кредитом будуть частково забезпечені Гарантією у випадку включення кредиту до Портфелю;
- позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе;
- позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком та договором про надання гарантії;
- позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм Порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державною заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені;
- позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за Гарантією сум (у співвідношенні, визначеному згідно Порядку та договору про надання гарантії) та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) сплачених за Гарантією сум та до моменту повної сплати нарахованої пені.
Пунктом 2.7 додаткового договору передбачено, що в доповнення до інших комісійних винагород,передбачених кредитним договором, позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов'язана з отриманням Гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1%відсотків від діючого ліміту кредитування, помноженого на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній банківський день кожного місяця/останній банківський день користування позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до Портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 3.3 додаткового договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженим представниками сторін та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а також зобов'язань, визначних в цьому додатковому договорів.
Додатковий договір № 1 до договору кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021 підписаний сторонами.
15.06.2021 між АТ «Державний ощадний банк України» (кредитор, банк, позивач), Гмирею Андрієм Володимировичем (позивачальник, відповідач -1) та ОСОБА_2 (поручитель, відповідач -2) укладено договір поруки № 104.10-35/П-198/21.
У 1.1 договору поруки сторони визначили, що зобов'язання - це зобов'язання 1, зобов'язання 2 (в повному обсязі або окремій частині), що випливають з кредитного договору 1, кредитного договору 2.
Зобов'язання 1 - зобов'язання (в повному обсязі або окремій його частині), що випливають з кредитного договору 1, в тому числі, але не виключно: 1)повернути кредитору кредитні кошти надані у розмірі 485000,00 грн із терміном повернення не пізніше 14 червня 2024 року, із погашенням згідно графіку та на умовах, зазначених у кредитному договорі; 2)сплатити кредитору проценти за користування кредитом у розмірі, що визначений на основі процентних ставок, які встановлюються відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі 1; 3) сплатити кредитору комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у кредитному договорі 1; 4)сплатити на користь кредитора штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором 1, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно з умов кредитного договору 1.
Згідно з п. 2.1 договору поруки поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.
Відповідно до п. 2.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання боржником зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород у строки, визначені кредитним договором.
Згідно з п. 2.3 договору поруки порукою за цим договором без отримання додаткової згоди поручителя у повному обсязі також забезпечуються зміни умов зобов'язання, які виникають (змінюються) відповідно до умов кредитного договору (зокрема, внаслідок внесення змін до кредитного договору). Поручитель безумовно погоджується, що відповідно до умов цього пункту договору змінами умов зобов'язання, які забезпечуються порукою за цим договором вважаються, у тому числі, але не виключно, будь-які інші зміни умов кредитного договору.
Пунктом 3.2.2 договору поруки передбачено, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) поручителю вимогу. Не направлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов'язання відповідно до умов цього договору та законодавства (п. 3.2.4 договору поруки).
Відповідно до п. 3.2.8 договору поруки у випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним п. 3.2.4 цього договору, та направив поручителю вимогу, вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі.
Згідно з п. 4.2.1 договору поруки поручитель зобов'язаний незалежно від зміни фінансового стану безумовно та безвідклично на умовах, визначених цим договором, виконати в повному обсязі зобов'язання за кредитним договором та за цим договором.
Пунктом 10.1.1. договору поруки встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами.
До всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору відповідно до умов кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років (п. 10.1.2 договору поруки).
Договір поруки № 104.10-35/П-198/21 від 15.06.2021 підписаний всіма його сторонами.
Договір поруки має 2 додатки: Додаток 1 «Перелік рахунків поручителя», Додаток 2 «Заява-згода на укладання чоловіком/дружиною договору поруки».
31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем, який діяв від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (далі - Гарант) та АТ «Державний ощадний банк України» (далі - Бенефіціар) було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271.
У п. 1.1 договору про надання державної гарантії сторони визначили, що Гарантійний випадок - це коли, Принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до Портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль. Принципал - це суб'єкт господарювання, якому надано кредит, включений до Портфеля. Строк дії Гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через 5 років з дати укладання цього договору.
Відповідно до п. 2.1 договору про надання державної гарантії Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання Принципалами (суб'єктами господарювання, яким надано кредит) частини своїх грошових зобов'язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до Портфеля.
Згідно з п. 2.5 договору про надання державної гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд Бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом.
Пунктом 2.6 договору про надання державної гарантії передбачено, що ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50%.
У разі настання гарантійного випадку Гарант зобов'язаний сплатити на користь Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу V цього договору (п. 2.7 договору про надання державної гарантії).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.3договору про надання державної гарантії з метою включення кредитів до Портфеля Бенефіціар формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які Бенефіціар визначив як такі, що включені до Портфеля (в тому числі ті, що вже включені до Портфеля). Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені Гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.
Згідно з п. 5.1 договору про надання державної гарантії у разі настання Гарантійного випадку Бенефіціар направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати Гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник Гарантійний випадок.
Пунктом 5.3 договору про надання державної гарантії передбачено, що Бенефіціар зобов'язаний протягом 2 банківських днів з дати направлення відповідної вимоги Гаранту письмово повідомити Принципалів за кредитами, включеними до вимоги, про направлення відповідної вимоги Гаранту.
Гарант на підставі вимог, отриманих від Бенефіціара, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок Бенефіціара суму сплати за Гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) (п. 5.5 договору про надання державної гарантії).
Відповідно до п. 6.1 договору про надання державної гарантії у разі здійснення Гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом Бенефіціар зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості Принципала перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено Бенефіціаром у найкоротші строки.
Згідно з п. 6.2 договору про надання державної гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Принципала та на виконання ст. 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених п. п. 6.1 і 6.3 цього договору, Бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.
За твердженнями позивача на виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021 банк надав позичальнику фоп Гмирі Андрію Володимировичу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії шляхом перерахування коштів на поточний рахунок у загальній сумі 485000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку.
Також згідно банківських виписок по рахунку позивач нарахував першому відповідачу проценти за користування кредитом та комісію.
Позичальник свої зобов'язання з повернення отриманого кредиту у встановлений договором строк не виконав, проценти за користування кредитом та комісію сплатив частково, що вбачається з банківської виписки по рахунку.
Отже, у позичальника виникла заборгованість (гарантійний випадок) по тілу кредиту, а також по процентам за користування кредитом та комісією.
У зв'язку з чим, 25.09.2023 позивач надіслав позичальнику фоп Гмирі Андрію Володимировичу вимогу № 07-02/60641/2023 про відкликання кредиту, у якій повідомив позичальника про необхідність у 25-деннийстрок з дати направлення банком вимоги погасити заборгованість за кредитним договором у сумі 403338,46 грн., а саме: 323328,63 грн заборгованість за кредитом, 79699,96 грн - заборгованість за процентами, 309,87 грн - заборгованість за комісією. Вимога була надіслана на електронну пошту фоп Гмирі Андрія Володимировича ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується скріншотом з електронної пошти.
Однак, вказана вимога була залишена позичальником без відповіді та задоволення.
Позивач звернувся до Міністерства фінансів України (Гаранта) та АТ «Укрексімбанк» (Агента) із вимогою № 70/4-01/88577/2023 від 04.12.2023 на сплату за Гарантією № 33 від 04.12.2023 за договором про надання гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020 в розмірі 161664,32 грн у зв'язку з настанням гарантійного випадку за проблемним кредитом №104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021, унікальний порядковий номер кредиту 19749380606 згідно з Реєстром станом на 30.11.2023.
04.01.2024 Гарант перерахував позивачу суму сплати за гарантією в розмірі 161664,32 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1473604571706 від 04.01.2024.
На виконання пункту 6.1 договору гарантії позивач спрямував отримані кошти в рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виникнення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом в сумі 161664,32 грн.
22.11.2024 банк надіслав на електронні адреси позичальника та поручителя повідомленя №55/5.3-02/143705/2024 та №55/5.3-02/143707/2024 від 21.11.2024 про перехід прав кредитора за договором кредитної лінії №104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021 у розмірі частини обов'язку, що була виконана Гарантом
Також 22.11.2024 банк надіслав на електронну адресу поручителя вимогу №55/5.3-02/143710/2024 від 21.11.2024 про виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, в якій банк вимагав протягом 10 календарних днів з дати направлення цієї вимоги виконати зобов'язання за договором кредитної лінії №104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021 в сумі 414800,53 грн (в тому рахунку прострочена заборгованість перед державою (бюджетом) в сумі 161664,31 грн).
Вищезазначені повідомлення залишені відповідачами без відповідей та задоволення.
Отже, заборгованість першого відповідача перед державним бюджетом становить 161664,32 грн.
Враховуючи невиконання позичальником своїх договірних зобов'язань за договором кредитної лінії, а також з огляду на умови договорів поруки, банк вважає наявним у нього також права вимоги до поручителя, щодо погашення простроченої перед державою заборгованості.
За таких обставин, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів (позичальника та поручителя) 161664,32 грн прострочену заборгованість перед державною в порядку регресу за сплаченою гарантією.
Суд враховує, що позивачем відповідачами за цим позовом згідно його змісту (вступної, описової, мотивувальної частин) та додатків до нього визначені Гмиря Андрій Володимирович та ОСОБА_2 . Помилка у по батькові відповідача ОСОБА_2 у прохальній частині, враховуючи, що у тексті позовної заяви та додатках до нього вказано правильні дані, є технічною опискою.
Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємницька діяльність Гмиря Андрій Володимирович припинена (дата запису: 29.06.2022, номер запису:2010020060012000430, підстава: власне рішення). Проте, оскільки у правовідносинах із позивачем він виступав як ФОП, а кредит був виданий на розвиток підприємницької діяльності позичальника, справа має розглядатися Господарським судом.
Разом з тим слід зазначити, що зміна статусу відповідача із суб'єкта господарювання на фізичну особу (на час розгляду справи) не змінює юрисдикції господарського суду у даній справі, оскільки при визначенні підсудності даного спору слід виходити з характеру спірних правовідносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернувся позивач. Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним із суб'єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем Гмирею Андрієм Володимировичем, відтак, враховуючи характер спірних відносин справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, при цьому пред'явлення позову до фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, не змінює правову природу юридичного спору та в даному випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.
Вказане узгоджується і з діючою редакцією статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", за змістом яких однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати, при цьому ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18, від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 21.02.2018 у справі № 125/703/16-ц.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи - підприємця не припинились, дана справа повинна розглядатися в господарському суді.
Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача -1 у відзиві на позовну заяву посилається на обставини того, що внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та масованих обстрілів м. Маріуполя у 2022 році господарська діяльність була припинена з незалежних від відповідачів причин. Збройна агресія рф, окупація м. Маріуполя та знищення майна є обставинами непереборної сили у розумінні ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України. Відповідач був позбавлений можливості виконати погоджений графік погашення кредиту оскільки починаючи з 24.02.2022 м. Маріуполь перебувало в зоні активних бойових дій та в подальшій окупації, що унеможливило доступ до банківських рахунків та здійснення господарської діяльності. На переконання представника відповідача -1 зазначені обставини мають ознаки форс-мажору та звільняють відповідача від відповідальності за порушення строків виконання зобов'язань. Порушення зобов'язань сталося виключно внаслідок воєнних дій, руйнування майна та втрати можливості вести підприємницьку діяльність. Представник відповідача -1 також зазначив про необхідність застосування принципів добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України).
Також, представник відповідача - 1 вказує про те, що заявлена до стягнення сума майже ідентична ліміту за період квітень-травень 2022 року (161 664 грн), що свідчить про формальний підхід банку без урахування наслідків війни. Кредит є відновлюваною кредитною лінією, що передбачає залежність від безперервної господарської діяльності. Після її знищення договір втратив економічний сенс. Після 24.02.2022 Банк не запропонував реструктуризацію або кредитні канікули. Позивач не надав належних доказів правильності нарахування процентів, що унеможливлює їх перевірку. Відповідач не отримував повідомлень про зміну процентної ставки.
У відповіді на відзив в обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає, що доводи представника відповідача є безпідставними та необґрунтованими.
Банк наголошує на тому, що документи направлялися учасникам договорів на адреси, зазначенні у договорах кредитної лінії та поруки. Однак, повідомлення АТ «Ощадбанк» були залишені відповідачами без будь-якого задоволення або реагування. Всупереч положень договору кредитної лінії та договорів поруки ані позичальник, ані поручителі не повідомляли Банк про зміну поштових реквізитів (інших альтернативних адрес для листування). Наведені представником відповідачем форс-мажорні обставини не звільняють відповідачів від виконання основного зобов'язання: повернення кредиту та сплати процентів. Щодо кредитних канікул, то такі були надані АТ «Ощадбанк» для представників мікро, малого та середнього бізнесу, оголошення про початок яких опубліковане на офіційному вебсайті Банку за посиланням: https://www.oschadbank.ua/news/osadbank-zaprovadzue-kreditni-k. Щодо нарахування процетів Банк вказав про те, що позовні вимоги, які є предметом розгляду в даному судовому процесі стосуються основної суми боргу, без нарахованих процентів та штрафних санкції.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суду виходить з такого:
Предметом судового розгляду є спір з правовідносин кредиту, що виник у зв'язку з невиконанням позичальником умов договору.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК україни) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Водночас сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (статті 6, 627, 629 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиню 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У частині 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Матеріали справи підтверджують факт укладання між позивачем та відповідачем -1 договору кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021, а також виконання позивачем його умов шляхом перерахування першому відповідачу кредиту в межах ліміту, встановленого кредитним договором, що в загальній сумі складає 485000,00 грн (банківська виписка з особового рахунку).
Проте, відповідач -1 всупереч умовам кредитного договору порушив взяті на себе договірні зобов'язання та не повернув у встановлений строк наданий кредит (банківська виписка з особового рахунку), що свідчить про виникнення гарантійного випадку.
В той же час, позичальник (відповідач -1) обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед банком зі сплати основної суми боргу за кредитом частково забезпечені Гарантією у випадку включення кредиту до Портфелю, а також про те що, у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком та договором про надання гарантії (п. 2.2.1 додаткового договору №1 до договору кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021).
Згідно із частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.
Відповідно до статті 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У частині 1 статті 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення), відповідно до пп. 8 п. 2 розділу І якого, гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку.
Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії (п. 5 розділу І Положення).
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що гарантія - це односторонній правочин, за яким гарант приймає на себе обов'язок сплатити бенефіціару на його вимогу певну грошову суму внаслідок невиконання боржником (принципалом) взятих на себе зобов'язань, забезпечених гарантією. Основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов'язань принципала перед бенефіціаром. Отже, підставою для пред'явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов'язань перед бенефіціаром за основним зобов'язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №910/7575/20.
Матеріали справи підтверджують факт укладання 31.12.2020 між Міністром фінансів Марченко С.М., який діяв від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України та АТ «Державний ощадний банк України» договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010- 05/271, а також факт перерахування 04.01.2024 Гарантом на рахунок позивача суми сплати за гарантією у розмірі 161664,32 грн (платіжна інструкція №1473604571706 від 04.01.2024 та виписка з особового рахунку).
Згідно із часини 1 статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Своє право на регресну вимогу до боржника Гарант реалізував шляхом наділення позивача повноваженнями на стягнення з першого відповідача сплаченої відповідно до гарантії суми (п. 6.2.2 договору про надання державної гарантії на портфельній основі, п. 2.2.1 додаткового договору № 1 до договору кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021).
Отже, враховуючи встановлені обставини у цій справі, наявні в матеріалах справи докази, позивач належним чином обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з першого відповідача заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 161664,32 грн.
В відповіді на відзив представник позивача також повідомив про те, що банком були запроваджені кредитні канікули для клієнтів мікро-, малого та середнього бізнесу до 31.05.2022. Згідно розміщеного оголошення про запровадження кредитних канікул (опубліковане за посиланням на сайті банку https://www.oschadbank.ua/biznes-klientam2#credit), вбачається, що АТ «Ощадбанк» запровадив кредитні канікули для клієнтів мікро-, малого та середнього бізнесу; ця програма підтримки підприємців у важкі часи тривала до 31.05.2022. На період кредитних канікул відтерміновувалися виплати по сумі основного боргу та відсотки.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Згідно із статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно із частиною 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя.
Матеріалами справи підтверджено факт укладання між позивачем, відповідачем -1 та відповідачем -2 договору поруки № 104.10-35/П-198/21 від 15.06.2021 з метою забезпечення зобов'язань за договором кредитної лінії №104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021, всіма додатковими договорами, змінами та доповненнями до нього у повному обсязі.
Проаналізувавши умови договору поруки, відповідачі взяли на себе зобов'язання щодо виконання першим відповідачем умов договору кредитної лінії, у тому числі щодо погашення заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією, яка передбачена умовами додаткового договору № 1 до договору кредитної лінії № 104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021.
Матеріали справи підтверджують факти невиконання відповідачем -1 умов договору кредитної лінії щодо погашення простроченої заборгованості перед державою в порядку регресу за сплаченою гарантією та невиконання відповідачем -2 умов договорів поруки в цій частині. У зв'язку з чим у відповідачів виник солідарний обов'язок сплатити суму заборгованості, яка заявлена позивачем у позові.
Відповідачі не надали суду доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення на користь позивача солідарно прострочену заборгованість перед державою за сплаченою гарантією в сумі 161664,32 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд не погоджується із запереченнями представника відповідача -1, оскільки умовами кредитного договору, а саме п.3.5.1 договору, сторонами погоджено розмір процентної ставки. Суд зазначає, що за умовами договору розмір процентної ставки є змінюваним та сторонами погоджено формулу, за якою він обраховується, та терміни коли здійснюється перерахунок процентної ставки. Будь-якого обов'язку погоджувати графік погашення процентів умовами договору не передбачено.
Стосовно того, що банк не міг збільшувати розмір процентної ставки без належного повідомлення про це відповідача суд зазначає наступне.
Як вже встановив суд, сторони погодили змінюваний розмір процентної ставки, сторони погодили розмір базової процентної ставки, формулу розрахунку змінюваної ставки, а також строки, в які здійснюється перерахунок такої ставки.
Відповідно до умов п. 3.5.3 Банк інформує Позичальника та/або Поручителя про розмір Базової процентної ставки, розрахований Банком внаслідок здійснення ним у відповідності до умов цього Договору перегляду Базової процентної ставки. З цією метою Банк протягом 15 календарних днів, що слідують за Датою перегляду процентної ставки, направляє відповідне повідомлення (в порядку, визначеному п. 8.4 цього Договору), в якому зазначається встановлений розмір Базової процентної ставки, який підлягає застосуванню у відповідному періоді (календарному кварталі).
Одночасно, суд зазначає, що умовами договору не передбачені наслідки неповідомлення банком розрахованого розміру процентної ставки та не передбачено заборону банку здійснювати розрахунок змінюваного розміру процентної ставки та нарахувань процентів за наслідком відповідного перерахунку за відсутності належного повідомлення позичальника про таке.
При цьому суд враховує, що про розмір базової процентної ставки, розрахований банком внаслідок здійснення ним у відповідності до умов цього договору перегляду базової процентної ставки, банк повідомляє позичальника в порядку, визначеному п. 8.4 цього Договору, а саме шляхом направлення цінним листом (із описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у статті 9 цього договору (якщо інша адреса не повідомлена однією стороною іншій стороні відповідно до умов цього договору), або отримані однією Стороною від іншої Сторони особисто під розпис.
В п. 9 договору вказано адресу позичальника фоп Гмирі А.В.: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, м. Маріуполь з 24.02.2022 включений до переліку територій, які тимчасово окуповані Російською Федерацією.
Про зміну адреси місця проживання відповідач -1 банк не повідомив, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Суд зазначає про те, що банк міг скористатись альтернативним способом повідомлення відповідачів, а саме шляхом направлення повідомлень на електронну поштову скриньку відповідача 1, що передбачено в п.8.5 кредитного договору, однак сторони погодили, що повідомлення про перегляд базової процентної ставки, банк направляє позичальнику саме в порядку, визначеному п. 8.4 цього Договору (шляхом поштового направлення цінним листом (із описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою відповідача 1), щодо ж направлення на електронну поштову скриньку, то це є можливим і є правом позивача, а не обов'язком, до того ж в п.8.5 кредитного договору передбачено, що в такому випадку все одно повідомлення мають бути направлені в порядку, передбаченому п. 8.4 кредитного договору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з початком повномасштабного вторгнення банк був позбавлений можливості інформувати відповідача 1 про зміну процентної ставки у спосіб, передбачений умовами договору, а відсутність такого інформування не несе наслідків неможливості перегляду банком розміру базової процентної ставки.
Суд також враховує, що відповідач -1 був обізнаний про змінюваний розмір базової процентної ставки, про формулу її нарахування, при цьому знав про порушення ним умов кредитного договору, не сплачував відсотки, навіть за базовою процентною ставкою, не надав суду контррозрахунку відсотків.
Стосовно доводів представника відповідача -1 у відзиві на позов про наявність форс-мажорних обставин, як на підставу для звільнення від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, суд зазначає таке.
Існування на території України надзвичайних обставин, зокрема введення з 24.02.2022 у зв'язку з повномасштабною військовою агресією РФ проти України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який в подальшому відповідними Указами Президента України був неодноразово продовжений та триває по теперішній час, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності між суб'єктами господарювання, в тому числі між підприємствами критичної енергетичної інфраструктури та їх контрагентами, дійсно є загальновідомим фактом.
Відповідно до приписів частин 1, 2 статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За загальним правилом, згідно з частиною 1 статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Із зазначених норм вбачається, що чинним законодавством України передбачена можливість звільнення сторін зобов'язання від господарської відповідальності, передбаченої законом або умовами договору, за часткове або повне невиконання договірних зобов'язань у зв'язку з форс-мажорними обставинами, але не від виконання цих зобов'язань в цілому.
Верховний Суд у постановах від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 та від 12.04.2017 у справі № 913/869/14 зауважує, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору.
Таким чином, посилання на неможливість виконання через обставини непереборної сили кредитних зобов'язань з погашення заборгованості є безпідставним, оскільки наявність обставин непереборної сили (форс-мажору) не може бути підставою для звільнення боржника та поручителя від виконання основного зобов'язання за кредитним договором.
Крім того, відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Отже, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП (такої правової позиції дотримується Верховного Суду у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21).
Суд зазначає, що відповідач -1 не надав суду сертифікату ТПП України на підтвердження настання у нього форс-мажорних обставин, які унеможливили належне виконання умов саме кредитного договору.
Щодо заперечень відповідача стосовно нарахування процентів суд зауважує, що такі нарахування не є предметом розгляду у цій справі. Інши зауваження відповідача також судом визнаються безпідставними.
Позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, відповідачами наведені позивачем у позові та у відповіді на відзив доводи не спростовано, за таких обставин відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.
Розподіл судових витрат:
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до статті 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 2422,40 грн підлягають стягненню з відповідачів у рівних частинах на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" до відповідача -1 Гмирі Андрія Володимировича та відповідача -2 ОСОБА_2 про стягнення солідарно простроченої заборгованості перед державою за договором кредитної лінії №104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021 з додатковим договором №1 від 15.06.2021 у сумі 161664,32 грн, задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Гмирі Андрія Володимировича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сіверська, 54, код ЄДРПОУ 09334702) прострочену заборгованість перед державою за основним боргом за договором кредитної лінії №104.10-35/К-107/21 від 15.06.2021, укладеним між фізичною особою-підприємцем Гмирею Андрієм Володимировичем та Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", залученим під державну гарантію на портфельній основі, в сумі 161664,32 грн.
Стягнути з Гмирі Андрія Володимировича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сіверська, 54, код ЄДРПОУ 09334702) судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сіверська, 54, код ЄДРПОУ 09334702) судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 09.03.2026.
Суддя М.О. Лейба