вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження у справі
09.03.2026м. ДніпроСправа № 904/742/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Перова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація", 49000, м.Дніпро, вул.Мечникова, буд.19, код ЄДРПОУ 38301048
до Акціонерного товариства "ЛЕНГІПРОМЕЗ", 196247, Російська Федерація, м.Санкт-Петербург, просп. Ленінський, буд.151, код 7810203996
про стягнення заборгованості
Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Акціонерного товариства "ЛЕНГІПРОМЕЗ" про стягнення заборгованості у розмірі 3 088 106,24 грн за період з 01.04.2016 по 30.12.2022, 3 % річних у розмірі 239 346,51 грн за період з 01.04.2016 по 30.12.2022, пені у розмірі 2 499 462,17 грн за період з 01.04.2016 по 30.12.12.2022, інфляційних втрат у розмірі 2 698 622,19 грн за період з 01.04.2016 по 30.12.2022 та судових витрат.
Водночас у позовній заяві позивач просив суд відстрочити йому сплату судового збору на строк до прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 справу № 904/742/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 у справі № 904/742/26 відмовлено у задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" про відстрочку сплати судового збору. Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 127 883,06 грн.
Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2026 була доставлена до електронного кабінету позивача 20.02.2026 о 18:54, що підтверджується відповідною довідкою суду.
Згідно з частиною шостою статті 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Таким чином, слід вважати, що вказана ухвала була отримана позивачем 23.02.2026.
27.02.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від адвоката Онасенко Олега Миколайовича, від імені позивача - Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація", надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані докази сплати судового збору позивачем у розмірі 127 883,06 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 505 від 25.02.2026.
У господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів (частини перша, друга статті 6 Господарського процесуального кодексу України).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 56 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Ордер на надання правової допомоги, яким адвокат підтверджує свої повноваження, має бути оформлений відповідно до вимог, встановлених Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення про ордер).
Пунктом 9 Положення про ордер встановлено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Відповідно до пункту 12 Положення про ордер, ордер містить наступні реквізити, зокрема:
12.1. Серію, порядковий номер ордера;
12.2. Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога;
12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;
12.4. Назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);
12.5. Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;
12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження);
12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер;
12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги;
12.9. Дату видачі ордера;
12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі “Адвокат»);
12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі “Адвокат»);
12.12. Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до пункту 10 цього Положення;
12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;
12.14. Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці;
12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі “Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.
Верховний Суд у своїх рішеннях дотримується позиції, що в разі, коли ордер на надання правової допомоги не містить обов'язкових реквізитів, то він не може вважатися належним документом для здійснення представництва, а тому адвокат, який його надав, не мав права підпису (ухвали КГС ВС від 02.04.2018 у справі № 910/11162/17, від 07.08.2018 у справі № 905/2497/17, від 23.02.2018 у справі № 13/187, від 16.04.2018 у справі № 922/1676/15, від 21.05.2018 у справі № 18/257, від 09.08 2018 у справі № 916/3266/17, від 12.09.2018 у справі № 905/2865/17, від 02.05.2018 у справі № 910/16014/17, від 30.03.2018 у справі № 908/1843/17).
На підтвердження повноважень адвоката Онасенко Олега Миколайовича на подання заяви про усунення недоліків від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" додано ордер серії АЕ № 1299255 від 02.08.2024, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № б/н від 02.08.2024, з зазначенням в ордері у графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" - "у судових органах, органах державної влади, Міністерства юстиції України, правоохоронних органах, підприємствах, установах, організаціях".
Водночас, ордер не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" у Господарському суді Дніпропетровської області, що не відповідає вимогам пункту 12.4 Положення про ордер, а зазначення в ордері "у судах всіх рівнів і юрисдикцій" не свідчить про дотримання вимог у частині зазначення такого обов'язкового реквізиту ордеру, як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справі № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18).
Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.08.2024 року у справі № 591/6387/21. Колегія суддів погодилась із висновком апеляційного суду та зазначила про те, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника. Ордер про надання правничої (правової) допомоги має містити назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом, при цьому в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган, а конкретна назва такого органу чи групи органів, зокрема судових органів.
Тобто, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду або судові органи, в якому адвокат надає правову допомогу.
З огляду на викладене, зазначений ордер не може бути належним та допустимим доказом на підтвердження наявності у адвоката Онасенко Олега Миколайовича достатнього обсягу повноважень на представництво інтересів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" у Господарському суді Дніпропетровської області.
Таким чином, за відсутності ордера, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, у суду відсутні підстави вважати, що заява про усунення недоліків була подана та підписана особою, яка має право на її подання та підписання.
Станом на 09.03.2026 до суду не надходила від позивача або уповноваженого представника заява про усунення недоліків.
Суд також врахував, що відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):
1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;
2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;
3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;
4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
З огляду на викладене, суд врахував максимальний можливий поштовий перебіг - три дні, якщо б позивач направив заяву про усунення недоліків позовної заяви поштою.
Водночас, перевіривши виписку про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України від 26.02.2026 судом встановлено, що сплачена Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Цивілізація" за подання позовної заяви сума судового збору у розмірі 127 883,06 грн за платіжною інструкцією № 505 від 25.02.2026 зарахована на казначейський рахунок 25.02.2026. Тож суд доходить висновку, що позивачем виконані вимоги ухвали суду від 20.02.2026.
Відповідно до статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першою статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі в справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову та звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Відповідно до положень статті 5 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності від 02.12.2004 держава користується імунітетом, щодо себе та своєї власності, від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.
Згідно зі статтею 7 зазначеної Конвенції держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: а) міжнародної угоди; b) письмового договору; або с) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Таким чином починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства Російської Федерації в Україні запитів щодо згоди Російської Федерації бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням Російською Федерацією збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією.
У постановах від 18.05.2022 року по справам №428/11673/19 та №760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить Позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", АТ "Укрпошта" припинило поштове співробітництво з поштою Російської Федерації.
На період збройного конфлікту у відносинах з державною-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення.
Ураховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у справі дипломатичними каналами, суд дійшов висновку про подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Перевіривши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява відповідає вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що є достатнім для прийняття її до розгляду і відкриття провадження у справі.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Ураховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
З урахуванням 10-ти денного строку та максимально можливого поштового перебігу, ухвалу постановлено 09.03.2026.
Керуючись статтями 12, 176, 177, 178, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання, яке відбудеться 02.04.2026 об 11:00год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі суду № 1-403 за адресою: вул. Володимира Винниченка, 1, м. Дніпро, 49505.
Здійснити повідомлення відповідачу - Акціонерному товариству "ЛЕНГІПРОМЕЗ" про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/).
Відповідачу:
- протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду);
- надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього документів позивачу;
- протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив надати до суду заперечення, які мають відповідати вимогам статті 167 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачу:
- протягом 5 днів з дня одержання відзиву на позовну заяву надати до суду відповідь на відзив на позовну заяву, яка має відповідати вимогам статті 166 Господарського процесуального кодексу України, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення;
- надіслати відповідачу копію відповіді на відзив та доданих до неї документів, надати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив відповідачу.
Зобов'язати позивача направити (протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали) нотаріально засвідчений переклад на російську мову даної ухвали суду на поштову адресу та адресу електронної пошти закордонної дипломатичної установи Російської Федерації за вибором позивача, та надати до суду докази надсилання.
Учасники справи, при поданні заяв по суті справи, повинні надати до суду докази в підтвердження дати отримання таких заяв від інших учасників, для перевірки судом дотримання строку при подачі відповідних заяв, а також, докази направлення на адресу інших учасників процесу заяв, що подаються до суду.
У разі неможливості надати витребувані судом документи - надати письмові пояснення з цього приводу.
Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, відзиви тощо), письмові та електронні докази через особистий кабінет в системі "Електронний суд" або поштою.
Інформація у цій справі доступна на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.
Звернути увагу сторін на те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Ухвала набирає законної сили 09.03.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.В. Перова