вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
09.03.2026м. ДніпроСправа № 917/2251/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, 39600, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Софіївська, буд.68, код ЄДРПОУ 31700972
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Оланво", 49038, м.Дніпро, вул.Мудрого Ярослава князя, буд.68, код ЄДРПОУ 42901668
про стягнення збитків
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулося до Господарського суду Полтавської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Оланво" про стягнення збитків у розмірі 23 447,83 грн, завданих порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних та судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2025 справу № 917/2251/25 передано на розгляд судді Тимощенко О.М.
Дослідивши умови спірного договору, Господарським судом Полтавської області встановлено, що сторони узгодили лише місце виконання техобслуговування за місцем перебування устаткування: проспект Свободи, 130-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 (пункт 2.2 договору).
Разом з тим, стягнення коштів не є у даному випадку місцем виконання зобов'язань за договором за змістом частини п'ятої статті 29 Господарського процесуального кодексу України, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення збитків, завданих у зв'язку з невиконання відповідачем обов'язку з реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) на загальну суму податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 23 447,83 грн.
Договором №3335 про надання послуг від 06.06.2023 року не визначено конкретного місця виконання зобов'язання по оплаті коштів у зв'язку з невиконання відповідачем обов'язку з реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Таким чином, спірні правовідносини не мають особливостей щодо виконання зобов'язань в чітко визначеному місці, а умови укладеного між сторонами договору не містять жодних вимог щодо місця виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті збитків, завданих у зв'язку з невиконання відповідачем обов'язку з реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).
Місцезнаходженням відповідача є: вул. Ярослава Мудрого, 68, м. Дніпро, 49038, що підтверджується відповіддю № 2104692 від 09.12.2025 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.12.2025 у справі № 917/2251/25 позовну заяву Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Оланво" про стягнення збитків у розмірі 23 447,83грн, завданих порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних (вх. № 2345/25) передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
02.01.2026 до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла справа № 917/2251/25.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2026 справу № 917/2251/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.
Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Судом було з'ясовано, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 07.01.2026 була направлена відповідачу до його електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 07.01.2026.
За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Суд з'ясував, що відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 07.01.2026 була доставлена до електронного кабінету відповідача 07.01.2026 о 19:14.
З урахуванням положень частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 07.01.2026 відповідач отримав 08.01.2026.
Крім того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" убачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.01.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 133138296) надіслано судом 07.01.2026, зареєстровано в реєстрі 07.01.2026 та забезпечено надання загального доступу 08.01.2026, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Отже відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі.
Так, ухвалою суду від 07.01.2026, з урахуванням вимог частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ураховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (08.01.2026), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 23.01.2026.
Також судом були враховані положення, встановлені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, відповідно до яких нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справі, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже статтею 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
06.06.2023 між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - , замовник, позивач)та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Оланво" (далі - виконавець, відповідач) укладений договір № 3335 про надання послуг.
Відповідно до пункту 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати послуги згідно коду К 021-2015:50110000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання, а саме: послуги з технічного обслуговування екскаваторів-навантажувачів JCB 3CX SITEMASTER (надалі - устаткування), далі - послуги, а замовник приймає та здійснює оплату за надані належним чином послуги.
Перелік та кількість устаткування та послуг зазначено у додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.2. договору).
Вартість послуг встановлюється в національній валюті України - гривні (пункт 3.1. договору).
Ціна договору становить 169 228,68 грн без ПДВ (пункт 3.2. договору).
Розрахунок здійснюється за рахунок власних коштів замовника у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (пункт 3.3. договору).
Розрахунок за надані послуги здійснюється у строк, що не перевищує 180 робочих днів з дня підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг (пункт 3.4. договору).
Після надання послуг виконавець і замовник підписують акт прийому-передачі наданих послуг (пункт 3.6. договору).
Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, а в частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 9.1. договору).
Виконавець має статус платника єдиного податку, передбачених Податковим кодексом України (пункт 11.10. договору).
Додатком № 1 до договору сторони визначились із переліком устаткування, прийнятого на тех обслуговування та вартість послуг на загальну суму 169 228,68 грн без ПДВ.
Додатковою угодою № 1 від 16.08.2023 до договору № 3335 керуючись підпунктом 6 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовника, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та пунктом 10.4.5. договору № 3335 від 06.06.2023, у зв'язку з переходом виконавця з 01.08.2023 з спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, сторони погодилися, що вартість послуг, які будуть надаватися виконавцем з 01.08.2023 і до закінчення строку дії договору буде включати ПДВ 20 %. Також сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до п. 3.2. та п.11.10. договору та викласти їх в наступній редакції :
« 3.2. Ціна договору становить 203 074,42 грн (двісті три тисячі сімдесят чотири гривні 42 копійки), в тому числі ПДВ 20% - 33 845,74 грн.».
« 11.10. Виконавець є платником податку на додану вартість та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах, передбачених Податковим кодексом України».
Сторони дійшли взаємної згоди викласти додаток № 1 до договору в новій редакції, що є додатком до цієї додаткової угоди.
Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору.
Додатковою угодою № 2 від 18.12.2023 до договору № 3335 керуючись підпунктом 1 пункту 19 Особливостей, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», а також пунктом 10.4.1. договору, сторони домовилися зменшити обсяги закупівлі та внести зміни до п. 3.2. договору, виклавши його в наступній редакції:
« 3.2. Ціна договору становить 140 686,99 грн (сто сорок тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 99 копійок), в т. ч. ПДВ 20% - 23 447,83 грн.».
Сторони дійшли взаємної згоди внести відповідні зміни до специфікації (додаток № 1) та викласти її в новій редакції, що додається до цієї додаткової угоди.
Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору.
Договір, додатки до договору та додаткові угоди підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до нього.
На виконання умов договору ТОВ «Сервісний центр Оланво» надало послуги Комунальному підприємству "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області послуги з технічного обслуговування:
- 16.08.2023 на суму 67 462,99 грн, в тому числі ПДВ 11 243,83 грн, про що свідчить акт наданих послуг № 131;
- 22.09.2023 на суму 36 612,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 6 102,00 грн, про свідчить акт наданих послуг № 153;
- 22.09.2023 на суму 36 612,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 6 102,00 грн, про свідчить акт наданих послуг № 159.
28.09.2023 відповідачем здійснено оплату у розмірі 67 462,99 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 11 243,83 грн (рахунок № 173 від 16.08.2023), що підтверджується платіжною інструкцією № 3260; 15.11.2023 здійснено оплату у розмірі 36 612,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 6 102,00 грн (рахунок № 195 від 22.09.2023), що підтверджується платіжною інструкцією № 3837; 28.11.2023 здійснено оплату у розмірі 36 612,00 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 6 102,00 грн (рахунок № 200 від 20.09.2023), що підтверджується платіжною інструкцією № 4036.
16.08.2023 по даті першої події ТОВ «Сервісний центр Оланво» складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 3 на суму 67 462,99 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 11 243,83 грн; 22.09.2023 складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 6 на суму 36 612,00 грн, в тому числі 20 % - 6 102,00 грн; 22.09.2023 складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 2 на суму 36 612,00 грн, в тому числі 20 % - 6 102,00 грн.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних № 3 від 16.08.2023, № 2 від 22.09.2023 та № 6 від 22.09.2023 були зупинені в Єдиному реєстрі податкових накладних із пропозицією надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач вважає протиправною поведінку відповідача, оскільки реєстрація податкових накладних відповідача була зупинена, проте відповідач не вчинив жодних дій щодо надання пояснень, копій документів та не усунув недоліки.
Предметом спору у даній справі є стягнення збитків у розмірі 23 447,83 грн, завданих порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору № 3335 про надання послуг від 06.06.2023, наявність/відсутність підстав для стягнення збитків, завданих порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Матеріали справи не містять доказів того, що договір № 3335 про надання послуг від 06.06.2023 визнавався недійсним у судовому порядку.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац 8 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Стаття 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (підпункт 14.1.178.); податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (підпункт 14.1.179); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підпункт 14.1.181).
Згідно із пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Право на податковий кредит має платник ПДВ у межах господарської діяльності протягом звітного податкового періоду за всіма покупками, незалежно від напрямку їх використання (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до положень п. п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Наведеними нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судом встановлено, що реєстрація складених відповідачем податкових накладних від 16.08.2023 № 3 на суму 67 462,99 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 11 243,83 грн, від 22.09.2023 № 6 на суму 36 612,00 грн, в тому числі 20 % - 6 102,00 грн та від 22.09.2023 № 2 на суму 36 612,00 грн, в тому числі 20 % - 6 102,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена на підставі приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
Дані обставини відповідачем не спростовані.
У Постановах Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 та Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 зазначено, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
У постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала наступне: "10.1. Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.10.2. Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.10.3. Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій".
Ураховуючи те, що реєстрація податкових накладних від 16.08.2023 № 3 на суму 67 462,99 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 11 243,83 грн, від 22.09.2023 № 6 на суму 36 612,00 грн, в тому числі 20 % - 6 102,00 грн та від 22.09.2023 № 2 на суму 36 612,00 грн, в тому числі 20 % - 6 102,00 грн була зупинена, матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій щодо надання пояснень, направлення копій документів до органу податкової служби, інших дій з усунення недоліків, суд доходить висновку про наявність протиправної поведінки у діях відповідача.
У Постанові Верховного Суду від 01.12.2023 року у справі № 926/3347/22 зазначено, що обов'язок доведення наявності збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками покладається на Позивача. Чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Право Позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи непроведення ним відповідної перевірки, оскільки права покупця у випадку порушення продавцем свого обов'язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може. Отже, обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 зазначила, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду ( частина четверта статті 236 ГПК України).
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин першої, другої сттаті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (статті 15,16 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач повністю перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Оланво" за виконані роботи грошові кошти на загальну суму 140 686,99 грн, у тому числі ПДВ 23 447,83 грн.
Відповідач встановленого Податковим кодексом України обов'язку щодо реєстрації та подання податкових накладних не виконав, чим позбавив позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 23 447,83 грн, що спричинило для позивача збитки на вказану суму.
Листом від 27.08.2025 № 12-08/1725 позивач просив Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Оланво" сплатити відшкодування збитків на суму 23 447,83 грн. Вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді.
Відповідачем не надано доказів відсутності вини у встановленому порушенні. Докази відшкодування позивачу заподіяної шкоди у розмірі 23 447,83 грн в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ураховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд вважає, що наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, а збитки, заподіяні внаслідок порушення податкового законодавства у розмірі 23 447,83 грн підлягають стягненню з відповідача.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (23 447,83 грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 04.12.2025 № 4786.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Оланво" про стягнення збитків задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр "Оланво", 49038, м.Дніпро, вул.Мудрого Ярослава князя, буд.68, код ЄДРПОУ 42901668 на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, 39600, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Софіївська, буд.68, код ЄДРПОУ 31700972 збитки у розмірі 23 447,83 грн (двадцять три тисячі чотириста сорок сім гривень 83 копійки), завдані порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 09.03.2026
Суддя О.В. Перова