вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"26" лютого 2026 р. Cправа №902/1644/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за відсутності представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Антонінської спеціальної школи Хмельницької обласної ради, селище Антоніни Хмельницького району Хмельницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл", м.Вінниця
про стягнення 91822,50 грн попередньої оплати; 5305,58 грн 3% річних та 18521,84 грн інфляційних втрат за договором поставки
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
До Господарського суду Вінницької області звернулась Антонінська спеціальна школа Хмельницької обласної ради з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл" здійсненої позивачем попередньої оплати в розмірі 91822,50 грн за договором поставки №367 від 07.12.2023 з посиланням на невиконання відповідачем зобов'язань в частині поставки товара (бензина А-95 та дизельного пального) за укладеним правочином, а також 5305,58 грн 3% річних та 18521,84 грн інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 09.12.2025 відкрито провадження у справі №902/1644/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 15.01.2026.
В судовому засіданні, 15.01.2026, представник позивача пред'явив до огляду оригінали паливних скретч-карток на бензин автомобільний А-95 та дизельне пальне, що отримані згідно з договором поставки №367 від 07.12.2023, за якими відповідач не здійснив поставку товара.
Ухвалою суду від 15.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/1644/25 до судового розгляду по суті на 26.02.2026.
На визначену судом дату, 26.02.2026, сторони не з'явились.
В клопотанні б/н від 23.02.2026 (а.с.29-30) позивач просив розгляд справи №902/1644/25 провести без участі його представника.
Відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про направлення ухвали від 15.01.2026 на адресу його електронної пошти (а.с.28) та до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
07.12.2023 між Антонінською спеціальною школою Хмельницької обласної ради (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (далі - Постачальник) укладено договір поставки №367 (далі - Договір) (а.с.8), за умовами п.1.1 якого Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар - дизпаливо та бензин А-95 до генераторів.
Відповідно до п.1.5 Договору відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.
Згідно з п.3.2 Договору його загальна сума становить 92812,50 грн, у тому числі ПДВ 15468,75 грн.
Відповідно до п.4.1 Договору оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунка-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі.
Згідно з п.5.1 Договору строк поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Згідно з п.5.2 Договору місце поставки (передачі) товарів:
- передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки;
- скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передавати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначеній в скретч-картці.
Цей Договір укладений до 31.12.2023 (п.10.2 Договору).
На виконання умов Договору позивач отримав від відповідача скретч-картки на 1665 літрів дизельного пального та 210 літрів бензину А-95, що підтверджується видатковою накладною №0005/0000078 від 07.12.2023, специфікацією №0005/0000064-С (а.с.9) та перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 92812,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1013 від 12.12.2023 (а.с.10).
Як свідчить зміст видаткової накладної №0005/0000078 від 07.12.2023 ціна одного літра дизельного пального становить 49,50 грн з ПДВ, а одного літра бензину А-95 - 49,50 грн з ПДВ.
До матеріалів справи позивач долучив невикористані скретч-картки, які були отримані від відповідача за Договором на:
- 1665 літрів дизельного пального: 304528639461 (номіналом 10 літрів); 304113038052 (номіналом 15 літрів); 304621925320 - 304621925399, 304621925288, 304621925289 (номіналом 20 літрів);
- 190 літрів бензину А-95: 303526232946 - 303526232951, 303526232956 (номіналом 10 літрів); 303610992214 - 303610992219 (номіналом 20 літрів).
Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Як встановлено судом: укладений між сторонами правочин, за своєю правовою природою, є договором поставки, положення яких врегульовано главою 54 ЦК України.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 ЦК України).
Відповідно до ст.633 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
За правилами ч.1 ст.689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем сплачено 92812,50 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з абз.2 п.3 якої торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів.
Згідно із п.9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету України №1442 від 20.12.1997, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України №281/171/578/155 від 20.05.2008, визначено, що талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
З огляду на вказані приписи та зміст укладеного Договору суд відзначає, що товаром, який підлягав передачі відповідачем позивачу, є саме бензин А-95 та дизельне пальне, тоді-як скретч-картки є довірчими документами, на підставі яких здійснюється видача відповідного товару.
Отже за умовами укладеного між сторонами Договору позивач зобов'язується здійснити попередню оплату товару (дизельного пального та бензину А-95), а відповідач - здійснити його поставку.
Таким чином, визначаючись, чи мали місце обставини непоставки позивачу товара за Договором, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №903/666/22, за якими: "... За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості...".
Враховуючи наявні на момент ухвалення рішення в справі оригінали невикористаних скретч-карток на бензин А-95 та дизельне пальне, отримані позивачем за договором поставки №367 від 07.12.2023, суд дійшов висновку, що обставина непоставки 1665 літрів дизельного пального вартістю 82417,50 грн (1665 літрів х 49,50 грн) та 190 літрів бензину А-95 вартістю 9405,00 грн (190 літрів х 49,50) є доведеною.
При вирішенні питання, чи набув позивач права вимоги повернення здійсненої ним попередньої оплати, також підлягає з'ясуванню обставина строку виконання обов'язку продавця щодо поставки товару з огляду на таке.
За правилами ч.2 ст.693 ЦК України: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товара, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до п.5.1 Договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
Попри наведене, суд відзначає, що наявні в матеріалах справи скретч-картки не містять жодної відмітки щодо строку (терміну) їх дії.
Водночас пунктом 10.2 договору поставки №367 від 07.12.2023 визначено, що означений діє "...до 31.12.2023...".
Надаючи оцінку зазначеним умовам, необхідно відзначити, що частиною 1 ст.631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
З огляду на зміст укладеного між сторонами Договору (зокрема визначеного в ньому обсягу прав та обов'язків), суд доходить висновку, що умови, якими встановлений строк його дії "...до 31.12.2023..." стосуються обов'язку відповідача щодо поставки товара.
Згідно з висновками щодо застосування норм права, які містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 в справі №918/631/19: у відповідача (постачальника, продавця) виникає зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч.2 ст.693 та ч.1 ст.530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
Отже, враховуючи сукупно встановлені в справі обставини (непоставку товара у встановлений строк - до 31.12.2023), суд доходить висновку, що позивач набув права звернення з вимогою про повернення здійсненої ним попередньої оплати з 01.01.2024, а тому позовна вимога про стягнення 91822,50 грн попередньої оплати за договором поставки №367 від 07.12.2023 є правомірною.
Розглядаючи вимоги позивача щодо стягнення 5305,58 грн - 3% річних, нарахованих за період з 01.01.2024 по 04.12.2025, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на висновки суду: умови Договору, якими встановлений строк його дії "...до 31.12.2023..." стосуються обов'язку відповідача щодо поставки товару, а тому позивач набув права звернення з вимогою про повернення здійсненої ним попередньої оплати з 01.01.2024.
За наведених обставин, враховуючи відсутність доказів повернення суми попередньої оплати, суд доходить висновку, що позивачем також набув права на нарахування 3% річних на суму неповернутої попередньої оплати з 02.01.2024.
Здійснивши перевірку правильності нарахування 3% річних, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення 5298,05 грн - 3% річних, а тому в задоволенні позову щодо стягнення 7,53 грн - 3% річних слід відмовити.
Щодо вимог позивача про стягнення 18521,84 грн - інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2024 по 04.12.2025, суд відзначає таке.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як було відзначено судом: умови Договору, якими встановлений строк його дії "...до 31.12.2023..." стосуються обов'язку відповідача щодо поставки товару, а тому позивач набув права звернення з вимогою про повернення здійсненої ним попередньої оплати з 01.01.2024.
За вказаних обставин суд доходить висновку, що з 02.01.2024 позивач набув права на нарахування інфляційних втрат на неповернуту суму здійсненої ним попередньої оплати за Договором.
При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладену у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими.
При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Постанова КМУ №1078) та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про правомірність вимог щодо стягнення 18521,84 грн - інфляційних втрат.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Щодо судових витрат.
При звернені із цим позовом до суду в електронній формі позивач сплатив 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2.429804237.1 від 03.12.2025 (а.с.18).
Водночас, відповідно до положень частини 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За вказаних обставин судовий збір за подання цього позову до суду підлягав сплаті в розмірі 2422,40 грн.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За відсутності відповідного клопотання позивача судом не вирішується питання про повернення внесеного судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (605,60 грн).
Таким чином, за правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається 2422,40 грн судового збору, мінімальний розмір якого не може бути меншим 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У клопотанні б/н від 23.02.2026 (а.с.29-30) позивач зазначив, що очікує також понести судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, в сумі 15000,00 грн. Водночас, як стверджується у клопотанні б/н від 23.02.2026, докази, що підтверджують розмір таких витрат, будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
З огляду на зазначене клопотання позивача суд вважає за доцільне призначити інше судове засідання для вирішення питання стосовно розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 226, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов у справі №902/1644/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія ойл" (вул.Привокзальна, буд.3Б, м.Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21001; ідентифікаційний код: 44618933) на користь Антонінської спеціальної школи Хмельницької обласної ради (площа Графська, буд.21, селище Антоніни, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 31022; ідентифікаційний код: 22986562) 91822,50 грн - попередньої оплати; 5298,05 грн - 3% річних; 18521,84 грн - інфляційних втрат та 2422,40 грн - витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відмовити в задоволенні позову в справі №902/1644/25 в частині стягнення 7,53 грн - 3% річних.
5. Призначити судове засідання для вирішення питання про понесені позивачем судові витрати у справі №902/1644/25 на 09 квітня 2026 року на 10 год. 30 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, буд.29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх, зала судових засідань №2).
6. Повне рішення надіслати сторонам.
7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України).
8. Повне рішення складено 09 березня 2026 р.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. рішення:
1 - до справи;
2, 3 - Антонінській спеціальній школі Хмельницької обласної ради - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (antonini-internat@ukr.net);
4, 5 - представнику позивача адвокату Вишинському О.Б. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
6, 7 - ТОВ "Армерія ойл" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (armeriya@ukr.net)