вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" березня 2026 р. Справа№ 920/1345/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Колесника Р.М.
суддів: Тищенко А.І.
Сковородіної О.М.
при секретарі судового засідання: Тимошенко Д.Ю.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Скічко І.В.
від відповідача: Корольова І. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай агро»
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2026 (повний текст ухвали складено 19.01.2026)
у справі № 920/1345/25 (суддя - Моцьор В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай агро»
до Фермерського господарства «Шерстюк Є.В.»
про стягнення 1394052,41 гривень
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ «Розмай Агро» звернулось в Господарський суд Сумської області із позовом до ФГ «Шерстюк Є.В.» про стягнення 768973,86 гривень основної заборгованості, 336393,63 гривень пені, 288684,92 гривень 25% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за поставлений товар згідно з договором № ПО-124-310523-ПО від 31.05.2023.
Короткий зміст судового рішення
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.09.2025 справу № 920/1345/25 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2026 позовну заяву ТОВ «Розмай Агро» до ФГ «Шерстюк Є.В.» про стягнення 1394052,41 гривень залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції обґрунтована, зокрема, таким:
- аналіз норм ст.ст. 41, 42, 196, 202, 226 ГПК України, свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
- учасник справи має право а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
- зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
- ТОВ «Розмай Агро» було належним чином повідомлене про дату, час та місце підготовчого засідання 15.01.2026, однак не з'явилось у призначене засідання, не повідомило суд про поважні причини своєї неявки в судове засідання та не надало належним чином оформленої заяви про розгляд справи за відсутності позивача, у зв'язку із чим суд вважає наявними усі обов'язкові умови (обставини) для застосування передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.
Короткий зміст апеляційної скарги та заперечень на неї
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає про те, що ТОВ «Розмай Агро» у процесі розгляду справи належно виконував свої процесуальні обов'язки зі сприяння суду у встановленні фактичних обставин спору, добросовісно користувався процесуальними правами та демонстрував реальну зацікавленість у результаті розгляду справи, при цьому суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, формально підійшов до застосування процесуальних норм, не надав належної оцінки тим обставинам, які мають визначальне значення для прийняття такого рішення, чим фактично порушив права скаржника на доступ до правосуддя.
Позиція суду апеляційної інстанції
Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано нормами ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (2). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (4).
Згідно з ч. 1 ст. 41 цього ж кодексу у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
У п. 2 ч. 1 ст. 42 цього ж кодексу передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 цього ж кодексу суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з ч. 4 ст. 202 цього ж кодексу у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, учасник справи має право: 1. брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); 2. не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз вищезазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути чітко формалізовано.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Крім того, аналіз змісту наведених вище норм процесуального закону свідчить про те, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України вповноважений визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Водночас положення ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Такі висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21.
Крім того, об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 сформовано правовий висновок щодо застосування ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.
Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у ч. 4 ст. 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.
Водночас у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доводів та/і доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Як було правильно встановлено судом першої інстанції, позивач двічі не з'явився у підготовче судове засідання (в судове засідання, яке відбулось 22.12.2025 та в судове засідання, яке відбулось 15.01.2026), явка у які була визнана судом обов'язковою, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, але із відповідними заявами про розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся.
При цьому, скаржник вже у апеляційній скарзі, в обґрунтування поважності причин його нез'явлення у судове засідання 15.01.2026 зазначає про відсутність у нього в цей день технічної можливості доєднатись до судового засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, внаслідок відключень електроенергії та відсутності достатньої для з'єднання якості інтернет мережі на час проведення засідання через завдання російською федерацією 09.01.2026 та 13.01.2026 масованих ракетно-дронових ударів по об'єктам енергетики міста Києва.
Надаючи оцінку на предмет обґрунтованості вищенаведених скаржником причин неявки у судове засідання, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відключення електроенергії, а також відсутність стабільного інтернет зв'язку внаслідок завдання російською федерацією 09.01.2026 та 13.01.2026 масованих ракетно-дронових ударів по об'єктам енергетики міста Києва не можуть вважатись беззаперечно об'єктивними та непереборними обставинами, що унеможливили звернення скаржника у інші дні, зокрема у період з 10.01.2026 по 12.01.2026 та 14.01.2026 до Господарського суду Чернігівської області із відповідною заявою про розгляд справи за його відсутності.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені скаржником обставини (тривалі відключення електроенергії, відсутність стабільного інтернет зв'язку) не виникли для учасників судового процесу раптово, а тривають вже довгий час (щонайменше з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України в 2022 році), що додатково вказує на наявність у представника позивача можливості, а також обов'язку щодо їх прогнозування та врахування у процесі своєї професійної діяльності, як адвоката.
Також, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом, а тому доводи скаржника про те, що суд першої інстанції своєю ухвалою від 15.01.2026 порушив право ТОВ «Розмай Агро» на доступ до правосуддя, є безпідставними та необґрунтованими.
Таким чином, враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань; двічі не з'явився в судові засідання; не повідомив суд про неможливість з'явитись у судове засідання 15.01.2026; не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо залишення позову без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення у справі прийнято із додержанням норм процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачає.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай агро» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2026 у справі № 920/1345/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.01.2026 у справі № 920/1345/25 залишити без змін.
3. Судові витрати покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Повний текст постанови складено і підписано 09 березня 2026 р.
Головуючий суддя Р.М. Колесник
Судді А.І. Тищенко
О.М. Сковородіна