79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_____________________________________________________________________________УХВАЛА
"09" березня 2026 р. Справа № 907/991/23
Суддя Західного апеляційного господарського суду Ржепецький В.О. (склад колегії: Ржепецький В.О. (суддя-доповідач), судді Зварич О.В., Міліціанов Р.В..)
розглянув матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Гриньова Нікіти Андрійовича на рішення Господарського суду Закарпатської області (суддя Ремецькі О.Ф.) від 22.04.2024 у справі №907/991/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» до фізичної особи-підприємця Гриньова Нікіти Андрійовича
про стягнення суми 44539,83 грн
03.03.2026 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Гриньова Нікіти Андрійовича на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.04.2024 у справі №907/991/23.
Господарський суд Закарпатської області рішенням від 22.04.2024 у справі №907/991/23 позов задовольнив повністю. Стягнув з Фізичної особи - підприємця Гриньова Нікіти Андрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) суму 44 539, 83 грн. (сорок чотири тисячі п'ятсот тридцять дев'ять гривень 83 коп.) в т.ч. 24 248,52 грн заборгованості за тілом кредиту, 20 291,31 грн. заборгованості за процентами, а також суму 2 147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
В апеляційній скарзі Фізична особа-підприємець Гриньов Нікіта Андрійович просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.04.2024 у справі №907/991/23 частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ «Бізнес Позика» до Гриньова Нікіти Андрійовича щодо стягнення 11232,59 грн. заборгованості за тілом кредиту та 20291,31 грн. заборгованості за процентами; судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Також, просить визнати причини пропуску строку на подання апеляційної скарги апелянтом поважними та поновити апелянту Гриньову Нікіті Андрійовичу строк на подання апеляційної скарги на судове рішення господарського суду Закарпатської області від 22.04.2024 р. у справі № 907/991/23. Причинами пропуску строку називає те, що відповідачу ні матеріали позовної заяви, ні ухвали та рішення суду не були вручені, про наявність оскаржуваного рішення суду дізнався з повідомлень про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках на початку лютого 2026 року. Після чого звернувся за правовою допомогою. 11.02.2026 представник апелянта отримав доступ до матеріалів справи. При цьому в матеріалах справи відсутнє прикріплене рішення господарського суду від 22.04.2024 у цій справі.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Як визначено ст.258 ГПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржується; 5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. До апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Фізична особа-підприємець Гриньов Нікіта Андрійович в апеляційній скарзі, вказує, що відповідачу ні матеріали позовної заяви, ні ухвали та рішення суду не були вручені, про наявність оскаржуваного рішення суду дізнався з повідомлень про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках на початку лютого 2026 року. Після чого звернувся за правовою допомогою. 11.02.2026 представник апелянта отримав доступ до матеріалів справи. При цьому в матеріалах справи відсутнє прикріплене рішення господарського суду від 22.04.2024 у цій справі.
З відомостей Діловодства спеціалізованого суду, а саме зі списку розсилки поштової кореспонденції видно, що 26.04.2026 оскаржуване рішення було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а саме: «одержувачу - відповідачу: Фізичній особі-підприємцю Гриньову Нікіті Андрійовичу на адресу: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; тип відправки: рекомендована міська пошта з повідомленням».
Господарський суд Закарпатської області у оскаржуваному рішенні вказав, що вказані ухвали суду від 07.11.2023 та від 19.03.2024 були надіслані відповідачу 08.11.2023 та 19.03.2024 рекомендованими листами, що підтверджується відтиском печаток про відправлення на зворотному боці ухвал, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відправлення від 07.11.2023 р. повернуто до суду 27.12.2023 з відміткою поштового відділення “за закінчення терміну зберігання». Зі свого боку, з інформації, що міститься в сервісі відстеження поштових відправлень на офіційному сайті Акціонерного товариства “Укрпошта», видно, що відправлення від 19.03.2024 р. повернуто за зворотною адресою у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Повний текст рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.04.2024 у справі №907/991/23 складено 24.04.2024, апеляційна скарга сформована в системі “Електронний суд» 02.03.2026, тобто більше, ніж через 1 рік і 10 місяців після закінчення строку на апеляційне оскарження від дня надсилання повного тексту оскаржуваного рішення.
Необхідно зазначити, що адреса: вул. Сонячна, 23, с. Поляна, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, 89313, також зазначена і самим скаржником на першому аркуші апеляційної скарги.
Разом з тим, відповідно до ст.2 ЗУ “Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
До рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.04.2024 у справі №907/991/23 забезпечено надання загального доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.04.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118590921), тому скаржник міг ознайомитися з повним текстом цього рішення, починаючи з вказаної дати.
Колегія суддів роз'яснює, що сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу та рішення суду за належною адресою та які повернулася в суд, у зв'язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що названі скаржником підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.04.2024 у справі №907/991/23 є неповажними.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з п. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, суд встановив, що скаржник не додав до апеляційної скарги доказів сплати судового збору, не навів підстав звільнення від сплати судового збору.
Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.04.2024 у справі №907/991/23.
Зміст позовних вимог (майнова вимога) є стягнення 44539,83 грн.
Водночас, рішення оскаржується частково, скаржник у апеляційній скарзі просить відмовити в задоволенні позову ТОВ «Бізнес Позика» до Гриньова Нікіти Андрійовича щодо стягнення 11232,59 грн. заборгованості за тілом кредиту та 20291,31 грн. заборгованості за процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.2.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.2.6 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційних скарг на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.04.2024 у справі №907/991/23 підлягає сплаті (11232,59 грн +20291,31 грн (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) *1,5%*150%*0,8= 3 633,6 грн судового збору.
З огляду на наведене, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гриньова Нікіти Андрійовича на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.04.2024 у справі №907/991/23 належить залишити без руху.
Згідно з ч.2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гриньова Нікіти Андрійовича на рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.04.2024 у справі №907/991/23 залишити без руху.
2.Визначити, що недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті шляхом подання до апеляційного суду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також надати належні докази сплати судового збору у встановленому судом в цій ухвалі розмірі.
3. Встановити скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
4.Копію ухвали надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Ржепецький