Пересипський районний суд міста Одеси
Справа №523/2682/26
Провадження №1-кс/523/2790/26
09 березня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 та заявниці ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду скаргу останньої особи на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілою в кримінальному провадженні №42025000020001225 від 17 грудня 2025 року, за ознаками ч.2 ст.182 КК України,
02 березня 2026 року до Пересипського районного суду м. Одеси надійшла скарга заявника ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 від 20 лютого 2026 року про відмову у визнанні першої особи потерпілою в кримінальному провадженні №42025000020001225 від 17 грудня 2025 року, за ознаками ч.2 ст.182 КК України.
Заявниця зазначає, що про оскаржуване рішення слідчого їй стало відомо 23 лютого 2026 року, що не спростовано слідчим чи прокурором.
Слідчий та прокурор, будучи сповіщеними про час і місце судового засідання засобом електронного зв'язку, до суду двічі не прибули, про поважність причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення судового розгляду не подали.
Дослідивши скаргу з додатками, отримавши пояснення ОСОБА_3 - в її підтримку, слідчий суддя дійшов наступного.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, розслідується кримінальне провадження №42025000020001225 від 17 грудня 2025 року, за ознаками ч.2 ст.182 КК України, розпочате за зверненням ОСОБА_3 про можливе порушення недоторканості її приватного життя.
21 січня 2026 року заявниця звернулася до слідчого із клопотанням про вручення їй пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілої.
Постановою слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 від 20 лютого 2026 року було відмовлено в задоволенні такого клопотання з підстави не надання ОСОБА_3 документів чи інших доказів, які б підтверджували спричинення їй моральної або матеріальної шкоди та надали б можливість дійти об'єктивного висновку про завдання такої шкоди.
Не погоджуючись із постановою слідчого ОСОБА_3 у змісті скарги та усно в суді зазначає про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення.
Відповідно до положень ст.60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Відповідно до положень ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Як вбачається із звернень ОСОБА_3 порушення недоторканості її приватного життя органом досудового розслідування спричинило їй моральну шкоду. Такі доводи заявниці відповідають положенням ч.1 ст.55 КПК України.
Посилаючись на роз'яснення постанови Пленуму Верхового Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», слідчий не врахував, що вони мають рекомендаційний характер для суду та стосуються стадії судового розгляду цивільного позову в змагальному процесі (тобто для розв'язання заявлених позовних вимог), а не в аспекті визнання чи невизнання слідчим особи потерпілою на стадії досудового розслідування кримінального провадження.
Натомість, саме на слідчого та прокурора покладається обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, зокрема, встановлення виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.. І при цьому, в оскаржуваній постанові слідчого відсутні дані стосовно жодної слідчої дії, вчиненої для встановлення обставин можливого спричинення ОСОБА_3 шкоди.
З'ясувати відповідні обставини можливо було б шляхом виклику слідчим заявниці для її наступного допиту, щонайменше в якості свідка, з пропозицією надати наявні у останньої документи чи інші докази, які б підтверджували спричинення моральної шкоди та надали б можливість дійти об'єктивного висновку про завдання їй такої шкоди.
Також, з метою з'ясування того, чи була спричинена будь-яка моральна шкода заявниці у розслідуваному кримінальному провадженні, а також в якому орієнтовному розмірі могла бути така шкода, доцільно було б призначити в провадженні відповідну судово - психологічну експертизу.
За таких обставин слідчий суддя вважає необхідним визнати оскаржуване заявником процесуальне рішення слідчого від 20 лютого 2026 року таким, що було прийнято передчасно, у зв'язку із чим це рішення необхідно скасувати.
Керуючись ст.ст.55,60,91,303-309 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу заявниці ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 від 20 лютого 2026 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою в кримінальному провадженні №42025000020001225 від 17 грудня 2025 року, за ознаками ч.2 ст.182 КК України- скасувати.
Зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 21 січня 2026 року про вручення ОСОБА_3 пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілої.
На підставі ч.4 ст.535 КПК України зобов'язати керівника слідчого відділу повідомити Пересипський районний суд м. Одеси про виконання даної ухвали слідчого судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1