Справа №521/21790/25
Номер провадження 3/521/418/26
03 березня 2026 року м.Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Федоренко Т.І., при секретарі Чорній В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса протокол про порушення митних правил від 15.11.2025 року №0764/UA500000/2025, який надійшов з Одеської митниці Держмитслужби у відношенні громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 04.06.2018 року виданий 2GRC, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України,
Відповідно до протоколу від 15.11.2025 року №0764/UA500000/2025 15.11.2025 року о 06 год. 40 хв., в пункт пропуску для автомобільного сполучення «Маяки-Удобне-Паланка» Одеської митниці в напрямку руху з України до Молдови прибув рейсовий автобус «Київ-Кишинів» р/н НОМЕР_3 (перевізник «GORSERVIT-TRANS»), під керуванням гр. Молдови ОСОБА_2 , в якому пасажиром слідувала громадянка України ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 ).
Під час здійснення спільного прикордонно-митного контролю та усного опитування, громадянка України ОСОБА_1 повідомила, що слідує до Греції транзитом через Молдову та заявила, що товарів і предметів заборонених або обмежених законодавством України до переміщення через митний кордон України не переміщує. Під час огляду валізи громадянки України ОСОБА_1 серед особистих речей без ознак приховування від митного контролю була виявлена книга ( ПЕРВОБЫТНАЯ КУЛЬТУРА. ЭДУАРДА Б. ТЭЙЛОРА, С.- ПЕТЕРБУРГЪ. - 1872. ТОМЪ I. ) яка може становити історичну або культурну цінність. Жодних дозвільних документів на право переміщення через державний кордон України вищевказаного предмету у неї не має. Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 заявила про відсутність у неї товару, що підпадають під встановлені законодавством обмеження, щодо вивезення з митної території України.
Але, відповідно до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 № 1068-ХІV, та Інструкції «Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 № 258, твори друку, видані до 1945 року потребують дозволу Державної служби контролю.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч.3 ст.471 МК України.
За даним фактом працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил від 15.11.2025 року №0764/UA500000/2025 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.471 МК України.
Також, відповідно до ст.511 МК України за протоколом про порушення митних правил від 15.11.2025 року №0764/UA500000/2025 було вилучено книгу «ПЕРВОБЫТНАЯ КУЛЬТУРА.» ЭДУАРДА Б. ТЭЙЛОРА, С.- ПЕТЕРБУРГЪ. - 1872. ТОМЪ I., з ознаками користування у кількості 1 шт.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, викликалась до суду, зокрема шляхом направлення смс-повістки на контактний номер телефону, вказаний в протоколі та шляхом розміщення оголошення про виклик особи в судове засідання на веб-сайті Судова влада України. Відповідно до довідки про доставку смс-повідомлення, смс-повідомлення про явку в судове засідання доставлено 07.01.2026 року.
Крім того, протокол про порушення митних правил містить підпис ОСОБА_1 , зокрема, в графі з інформацією, що розгляд справи відбудеться у Хаджибейському районному суді м. Одеси.
Беручи до уваги рішення Європейського Суду з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу на приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття1КУпАП).
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
За вказаних обставин, враховуючи строки розгляду справи та обізнаність ОСОБА_1 про розгляд її справи судом, суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Представник митниці Берназ В.П. у судовому засіданні вважала, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до відповідальності за ч.3 ст.471 МК України та застосувати стягнення відповідно до санкції вказаної статті.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст.7 КУпАП).
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, ст.486 МК України, завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді кожної справи суддя зобов'язаний з'ясувати обставини, передбачені ст.280 КУпАП, ст.489 МК України, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.
Відповідно до вимог ст. 489 Митного кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 487 Митного кодексу України передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП та ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Судом досліджено надані докази, серед яких протокол про порушення митних правил, пояснення ОСОБА_1 , фототаблиці, постанову митниці про призначення експертизи, висновок експерта.
Отже, будь-яких інших доказів суду не надано.
Відповідно до ч.2 ст.371 Митного кодексу України, товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро та на які законом встановлено вивізне мито та/або якщо відповідно до закону державними органами видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, із сплатою у випадках, визначених законами України, вивізного мита та з поданням відповідних документів, виданих державними органами.
Згідно з ч.6 ст.372 Митного кодексу України, тимчасове вивезення (пересилання) громадянами-резидентами за межі митної території України культурних цінностей здійснюється з поданням відповідних документів, які підтверджують право вивезення за межі митної території України культурних цінностей та дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо тимчасового вивезення таких товарів за межі митної території України.
Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 №1068-XIV, контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
Відповідно до п.1.6. «Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року №258, вивезення, тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання, культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України (далі - свідоцтво), зразок якого затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. №984 "Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України".
Згідно зі ст.508 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.
Вимогми ч.ч.1,2 ст. 515 МК України визначено, що експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.
Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.
В матеріалах справи наявний висновок експерта Одеської національної наукової бібліотеки Міністрества Культури та Стратегічних комунікацій України відповідно до якого зазначена книга не є культурною цінністю у визначенні ЗУ «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей». Орієнтовна вартість книги - 900 грн. Таким чином, ікони не належать до культурних цінностей.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що суду не надано беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 зазначеного у протоколі адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, суд не наділений повноваженнями збирати докази та кваліфікувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому за таких обставин суд позбавлений можливості встановити вину ОСОБА_1 у вчинені нею зазначеного у протоколі про порушення митних правил адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247, 251-252, 280 КУпАП, ст.ст.3, 95, 458-459, 470, 495, 522, 527 МК України, суддя-
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України.
Вилучені предмети згідно протоколу про порушення митних правил від 15.11.2025 року №0764/UA500000/2025, а саме: книгу «ПЕРВОБЫТНАЯ КУЛЬТУРА.» ЭДУАРДА Б. ТЭЙЛОРА, С.- ПЕТЕРБУРГЪ. - 1872. ТОМЪ I., з ознаками користування у кількості 1 шт. - повернути ОСОБА_1 або уповноваженій нею особі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.І.Федоренко