Справа № 505/3547/25
№ 2/505/1834/2026
18 лютого 2026 року м. Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючої - судді Ващук О.В.,
за участю секретаря судового засідання Федорцової І.С.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
В жовтні 2025 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрКредитФінанс» (далі - ТОВ «УкрКредитФінанс»), в інтересах якого діє представник позивача Щербань В.С., звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 146000 грн.
В обґрунтування заявленого позову вказує, що 20 липня 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://navse.in.ua) уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1423-5826, який разом з Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчисленнязагальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений.
Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 отримала від позивача кредит у розмірі 29200 грн., строк кредитування 300 календарних днів, базовий період 14 календарних днів, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту, знижена процентна ставка - 1,20 % в день, стандартна процентна ставка - 1,50 % в день.
Однак, відповідачка належним чином не виконувала своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 02 вересня 2025 року утворилась заборгованість в розмірі 163753,60 грн., з яких: 29200 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 130173,60 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 4380 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» також зазначає, що ним було прийнято рішення про застосування до ОСОБА_1 програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та списало частину нарахованих процентів на суму 17753,60 грн. за умови погашення решти заборгованості, що становить 146000 грн. (29200 грн. прострочена заборгованість за кредитом та 116 800 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами).
У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 146000 грн., з яких: 29200 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 116800 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 14 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
29 жовтня 2025 року представник позивача Кожушко В.О. подав до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 04 листопада 2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс», який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з'явився, подав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «Укр Кредит Фінанс», позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, до суду не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, у визначений судом строк відзив на позов не подала.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого 2026 року постановлено провести по справі заочний розгляд.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 20 липня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1423-5826 на суму 29200 грн. зі сплатою відсотків, строком 300 календарних днів (до 15 травня 2025 року), базовий період 14 календарних днів, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту, знижена процентна ставка - 1,20 % в день, стандартна процентна ставка - 1,50 % в день. Вказаний договір підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» на умовах, визначених вказаним договором та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Відповідачка підписала електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором А5977, а ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 20 липня 2024 року перерахувало суму кредиту в розмірі 29200 грн. на вказану відповідачем платіжну картку НОМЕР_1 , за допомогою системи LiqPay.
Згідно листа від 17 вересня 2025 року АТ «КБ «ПриватБанк» повідомило ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 року по платежам, зокрема, ID платіж 2491676094 від 20 липня 2024 року. в розмірі 29200 грн. за договором №1423-5826 на картку № НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 в порушення умов договору кредитні кошти не повернула, у зв'язку з чим станом на 02 вересня 2025 року розмір заборгованості за кредитним договором №1423-5826 від 20.07.2024 року складає 163 753,60 грн., з яких: 29200 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 130173,6 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 4380 грн. прострочена заборгованість за комісією.
Статтею 11 ЦК України визначено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII«Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписала цей договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем А5977), направленим товариством на телефонний номер відповідача. При укладанні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.
Також матеріали справи містять Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «На все», який також підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора А5977.
Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена з умовами вищевказаного кредитного договору, однак не виконала грошове зобов'язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договору кредиту в межах строку кредитування підлягає стягненню за рішенням суду.
Відповідачкою ОСОБА_1 кредитний договір не оспорювався.
Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало грошові кошти на банківський рахунок відповідачки, яка самостійно внесла до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної карти. Відтак, у встановлений договором строк відповідачка не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти.
Представлений позивачем розрахунок заборгованості за договором кредиту № 1423-5826 від 20 липня 2024 року відповідає умовам договору, та становить 163753,60 грн., з яких: 29200 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 130173,6 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 4380 грн. прострочена заборгованість за комісією.
Доказів, які б спростували цю заборгованість за кредитним договором, відповідачкою не надано.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вказувало, що товариство прийняло рішення про застосування до ОСОБА_1 програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та списало частину нарахованих процентів на суму 17753,60 грн. Тому, просило стягнути з відповідачки на свою користь лише 146000 грн., з яких: 29200 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 116800 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Щодо розміру заборгованості за договором від 20 липня 2024 року №1423-5826 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, слід зазначити наступне.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Так, матеріалами справи встановлено, що договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1423-5826 від 20 липня 2024 року, який підписаний сторонами, містить узгоджені ними положення щодо порядку і умов надання Кредиту. Порядку сплати процентів за користування Кредитом (розділ 4).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».
Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що кредитний договір №4427651 укладено 28 лютого 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п'ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Разом з цим, пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5%.
Отже, на підставі частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 20 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 не може перевищувати 1%.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
Отже, в даному випадку законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми.
Оскільки Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24 грудня 2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки складає 2,5 %, в період з 22 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року 1 %.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.
А тому розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1423-5826 від 20 липня 2024 року у частині нарахування процентів за користування кредитом повинен бути здійснений наступним чином:
за період з 20 липня по 19 серпня 2024 року (31 день) за відсотковою ставкою 1,5% 29200 х 1,5% х 31 = 13 578 гривень;
за період з 20 серпня по 15 травня 2025 року (269 днів) 29 200 х 1% х 269 = 78 548 гривень.
А всього розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1423-5826 від 20 липня 2024 року у частині нарахування процентів за користування кредитом становить 92 126 гривень (13 578+78 548).
З урахуванням вищевикладеного, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1423-5826 від 20 липня 2024 року складає 125 706 грн., з яких: 29 200 грн тіло кредиту; 92 126 грн. проценти за користування кредитом та 4380 грн. заборгованість по комісії за видачу кредиту, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 146 000 грн., а задоволено на суму 125 706 грн., тобто на 86,1% (125 706 х 100 : 146 000).
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2085,70 грн. (2422,40 грн. х 86,1%) судового збору.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково, то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід стягнути 2085,70 грн. судового збору за подання позову.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 125 706 грн. заборгованості за кредитним договором № 1423-5826 від 20 липня 2024 року, з яких: 29 200 грн тіло кредиту; 92 126 грн. проценти за користування кредитом та 4380 грн. заборгованість по комісії за видачу кредиту.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2085,70 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місце знаходження: офіс 407, бул. Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складено 23 лютого 2026 року.
Суддя О.В. Ващук