09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 638/24744/24
провадження № 51 - 817 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши касаційну скаргу прокурора з доповненнями на ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 січня 2026 року стосовно ОСОБА_4 ,
встановив:
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання приписів зазначеної статті.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, прокурор посилається на незаконність ухвали Харківського апеляційного суду від 15 січня 2026 року стосовно ОСОБА_4 у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Водночас у скарзі не наведено таких порушень вимог КПК, які відповідно до положень статей 412 та 438 цього Кодексу є підставою для обов'язкового скасування судового рішення, зокрема істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, з урахуванням їх взаємозв'язку.
Крім того, прокурор не зважила на правила ст. 22 КПК, відповідно до яких сторони обвинувачення та захисту самостійно обстоюють свої правові позиції та інтереси, а функції обвинувачення й захисту не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу, що також корелюється зі статтями 2, 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру».
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За таких обставин необхідно залишити без руху касаційну скаргу, надавши прокурору строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора на ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 січня 2026 року стосовно ОСОБА_4 , залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3