09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 501/3969/21
провадження № 51 - 351 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу від імені засудженого ОСОБА_4 на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 травня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року щодо нього,
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п.п. 1, 4 ч. 2, ч.ч.4, 5 зазначеної статті.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Крім цього, вимагаючи скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді відповідної інстанції, особа у касаційній скарзі має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на які вона посилається.
У касаційній скарзі засуджений вказуючи на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, як на підстави, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК для скасування оскаржуваних судових рішень, доводів на обґрунтування зазначеної позиції з урахуванням статей 412, 413 КПК не наводить.
Не містить касаційна скарга і обґрунтування у чому конкретно полягає незаконність чи необґрунтованість ухвали апеляційного суду, не вказано, яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанції в аспекті положень статей 404, 405, 412, 413 КПК та не зазначено, які конкретно доводи апеляційної скарги сторони захисту, в порушення ст. 419 цього Кодексу, зазначений суд належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Натомість, засуджений ОСОБА_4 фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж її дано попередніми судами, та по суті посилається на неповноту судового розгляду, що згідно зі статтею 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Крім того, згідно з положеннями ч. 4 ст. 427 КПК касаційна скарга підписується особою, яка її подала.
Ці вимоги спрямовані на встановлення того факту, що саме конкретна особа, як відповідний учасник провадження у межах закріпленого ст. 425 КПК права на касаційне оскарження звернулася з касаційною скаргою.
Проте, касаційна скарга подана від імені засудженого ОСОБА_4 , яка надійшла на адресу Верховного Суду, не містить підпису особи, яка її подала.
Частиною 5 ст. 427 КПК передбачено, що до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Всупереч вказаним вимогам, скаржник не долучив до касаційної скарги копії оскаржуваних судових рішень. Це не лише становить формальне порушення ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Верховний Суд можливості визначитись з предметом оскарження та перевірити дотримання суб'єктом подання касаційної скарги вимог ст.ст. 424, 426 КПК та розглянути його касаційну скаргу по суті.
Згідно положень ч. 3 ст. 33 КПК кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, однак, засуджений в порушення п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК свою касаційну скаргу адресував до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду України.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши скаржнику строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу подану від імені засудженого ОСОБА_4 на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 травня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року щодо нього, залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3