09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 643/4762/20
провадження № 61-2591ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 16 квітня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чепа Марина Віталіївна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чепа Марина Віталіївна, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя,визнання права власності на ?частину квартири,
У березні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , в якому просила суд визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 , та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини цієї квартири.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року, первісну позовну заяву задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні зустрічної позовної заяви відмовлено.
10 грудня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку вперше подала до Верховного Суду касаційну скаргу у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2026 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки недоліки не усунено.
26 лютого 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку повторно подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
До касаційної скарги ОСОБА_1 додано квитанцію про сплату судового збору від 28 грудня 2025 року № 3963-3132-6574-9546 на суму 6 855,00 грн, яка не може бути прийнята судом, як належний доказ сплати судового збору, оскільки вказаний судовий збір було сплачено скаржником при поданні касаційної скарги у грудні 2025 року, яка ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2026 року повернута. Такий судовий збір підлягає поверненню відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір», а за повторно подану касаційну скаргу судовий збір сплачується на загальних підставах.
Таким чином, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Одночасно ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2025 року заявнику роз'яснено, що ОСОБА_1 необхідно надати суду касаційної інстанції інформацію про ціну позову (станом на дату подання позову до суду), з урахуванням якої самостійно визначити розмір судового збору, підтвердивши такий розмір належними доказами, та сплатити судовий збір.
У разі, якщо у касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само із урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.
У зв'язку з невиконанням вказаних вимог ухвали суду касаційної інстанції в частині надання суду інформації про ціну позову, ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2026 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику.
У повторно поданій до Верховного Суду касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки від 16 листопада 2021 року ТОВ «Всеукраїнська оціночна компанія» (ринкова вартість спірної 1-кімнатної квартири становить 658 550,00 грн), при подачі даної позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 3 427,50 грн (1 % від ціни позову 342 750,00 грн).
Як вбачається зі змісту касаційної скарги та її прохальної частини, заявником оскаржуються судові рішення як в частині первісного, так і в частині зустрічного позовів.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакціях, що діяли на момент звернення з первісним та зустрічним позовами до суду) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні касаційної скарги при оскаржені судових рішень в повному обсязі (як в частині первісного, так і в частині зустрічного позовів) становить 20 565,00 грн (6 855,00 грн + 3 427,50 грн * 200%).
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Разом з тим, за змістом статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 16 квітня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтею 393, 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков