09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 759/2222/26
провадження № 61-88вп26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сосєдка Максима Олександровича про визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
03 березня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сосєдка М. О.
про визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Клопотання мотивовано тим, що 02 січня 2021 року між ОСОБА_3 (після зміни прізвища - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, про що зроблено відповідний актовий запис № 1.
Адвокат зазначає, що сторони в справі є громадянами України та їхнє місце проживання як внутрішньо переміщених осіб зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , проте фактично вони проживають за межами України - у Швейцарській Конфедерації.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Сосєдко М. О. просить Верховний Суд на підставі статті 29 ЦПК України визначити підсудність справи за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу Святошинському районному суду
м. Києва.
Згідно зі статтею 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ
з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства,
які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Аналіз наведеної норми процесуального права дає підстави для висновку,
що суддя Верховного Суду визначає підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за межами України.
Доказами проживання громадянина України за її межами можуть бути: довідка
про перебування на консульському обліку в дипломатичній установі України, документи, видані в країні перебування (посвідка на проживання, інші офіційні документи, що підтверджують законне перебування в іншій країні).
Відповідно до статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло,
в якому вона проживає постійно або тимчасово.
За правилами статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися
на припущеннях, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Із наданих до клопотання про визначення підсудності справи про розірвання шлюбу матеріалів убачається, що 02 січня 2021 року між ОСОБА_3 (після зміни прізвища - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, про що зроблено відповідний актовий запис № 1.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України, що підтверджується копіями паспортів.
Відповідно до довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 1455614-2023 від 21 серпня 2023 року, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки від 16 листопада 2016 року № 2257 про взяття
на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 зареєстрована
за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Додані до клопотання документи підтверджують фактичне проживання за межами України ОСОБА_1 , а саме посвідка на проживання.
Водночас, до клопотання не додано належних доказів на підтвердження перебування за межами України ОСОБА_2 , оскільки строк дії посвідки
на проживання заявниці у Швейцарській Конфедерації закінчився 15 липня
2023 року.
Таким чином, матеріали клопотання не містять належних доказів, що на момент звернення до суду з цим клопотанням ОСОБА_2 проживає за межами України.
За відсутності доказів того, що обидві сторони проживають за межами України, відсутні правові підстави, передбачені процесуальним законом, для визначення суддею Верховного Суду підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відповідно до статті 29 ЦПК України.
Керуючись статтею 29 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сосєдка Максима Олександровича про визначення підсудності цивільної справи
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко