09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 990SCCV/20/25
провадження № 61-89вп26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
04 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Роздорожний О. О. через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду заяву про визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Заява мотивовано тим, що 22 серпня 2024 року сторони уклали шлюб, який зареєстровано у Республіці Польща, що підтверджується доданою копією скороченого витягу свідоцтва про шлюб № 0211043/00/АМ/2024/433297 (мовою оригіналу та з перекладом).
Адвокат Роздорожний О. О. зазначає, що відповідач є громадянином Республіки Польща. Відповідач ніколи не проживав та не перебував на території України. Тому, шлюб між сторонами укладено у Польщі.
Позивач є громадянкою України та зареєстрована в Україні. Однак, уже тривалий час (з серпня 2023 року) проживає за кордоном.
З урахуванням статті 29 ЦПК України адвокат Роздорожний О. О. вважає, що є підстави для визначення підсудності справи, оскільки обидві сторони проживають за межами України.
Під час вирішення питання про визначення підсудності спору про розірвання шлюбу Верховний Суд керується положеннями ЦПК України та Законом України «Про міжнародне приватне право», якими встановлено порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.
Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
За змістом указаної норми права Верховний Суд має повноваження на визначення підсудності конкретної справи за участю сторін, які проживають за межами України. Необхідною умовою визначення підсудності справи є пред'явлення позову із зазначенням місця проживання сторін та доказів того, що обидві сторони проживають за межами України.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 є громадянкою України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 є громадянином Республіки Польща.
Отже, належні докази, які б свідчили про те, що сторони проживають за межами України (тимчасової реєстрації, набуття соціального статусу тощо) станом на час розгляду у справі відсутні.
При цьому, тимчасове перебування громадян України за межами України не є підставою для визначення підсудності судових справ за їх участю Верховним Судом.
Вказаний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 05 квітня 2024 року у справі № 638/16989/23 (провадження № 61-84вп24).
Крім того, за частиною другою статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
За відсутності доказів того, що сторони проживають за межами України, підстави для визначення суддею Верховного Суду підсудності справи у порядку статті 29 ЦПК України відсутні.
Керуючись статтею 29 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький