06 березня2026 року
м. Київ
справа № 336/2611/25
провадження № 61-2431ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлан», яка подана адвокатом Макаренком Олександром Миколайовичем, на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 16 жовтня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлан» про розірвання договору оренди, стягнення орендної плати, зобов'язання повернути земельну ділянку,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Укрлан», в якому просив:
розірвати договір оренди землі № 27 від 14 квітня 2017 року, укладений між ТОВ «Укрлан» та ОСОБА_1 ;
стягнути з ТОВ «Укрлан» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 25 749,2 грн, втрати від інфляції в сумі 3 012,65 грн, 3% річних в сумі 772,47 грн та пеню в сумі 2 535,27 грн;
зобов'язати ТОВ «Укрлан» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 10,864 га, кадастровий номер 2323981500:03:002:0134.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 16 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 21 січня 2026 року, позовні вимоги задоволено частково.
Розірвано договір оренди землі № 27 від 14 квітня 2017 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2323981500:03:002:0134 площею 10,8640 га, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрлан».
Стягнено з ТОВ «Укрлан» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договором оренди землі № 27 від 14 квітня 2017 року за 2022 рік в сумі 8 583,06 грн, інфляційні втрати в сумі 1 723,27 грн, 3% річних в сумі 557,31 грн, пеню в сумі 1 162,93 грн.
Зобов'язано ТОВ «Укрлан» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 2323981500:03:002:0134 площею 10,8640 га.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
26 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Укрлан» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі
№ 10- р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) - сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості та повернення земельної ділянки.
Ціна позову становить 57 818,77 (орендна плата землі сукупністю платежів за три роки (8 583,06 * 3 = 25 749,18 грн) + 32 069,59 грн заборгованості), що не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Ця справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа оскаржується до Верховного Суду згідно підпунктів а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, зокрема, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника, оскільки для ТОВ «Укрлан» як орендаря земельних ділянок, що розташовані на території, де ведуться активні бойові дії, даний спір має виняткове значення та суспільний інтерес, адже на теперішній час в провадженні судів як першої, так і апеляційної інстанцій, знаходяться 24 справи з ідентичними вимогами. Окрім цього, в засобах масової інформації зроблено узагальнену публікацію саме з приводу розгляду аналогічних справ товариства, чим фактично спонукають інших орендодавців подавати аналогічні позови. Відтак єдина правова позиція з питань саме розірвання договорів оренди землі земельних ділянок, які розташовані на території, де ведуться активні бойові дії, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Верховний Суд звертає увагу, що фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики означає, що заявник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Наведені заявником обставини не дають підстав вважати, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача, оскільки заявник належним чином не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення його касаційної скарги, у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи, а посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями, і, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та виняткове значення для учасника справи.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA G?MEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлан» на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 16 жовтня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 січня 2026 року у справі № 336/2611/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко