Справа № 751/1980/26 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/99/26
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
06 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2026 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42023272320000029 від 17 квітня 2023 року щодо:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка, Щорського району, Чернігівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» строком до 27 квітня 2026 року включно.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчий довів та надав достатні докази про обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 інкримінованого кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, також, буде недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні ніж тримання під вартою.
Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що жоден із заявлених у клопотанні слідчого ризиків не підтверджується матеріалами кримінального провадження і їх не було встановлено в ході судового розгляду. Вказує, що після того, як ОСОБА_10 самовільно залишив місце служби, то через деякий час добровільно і самостійно прибув до ВСП м. Києва та продовжив військову службу. В подальшому підозрюваний, після поранення тривалий час лікувався у різних медичних закладах, після прибуття додому він повідомив командира телефонним зв'язком своє місце перебування. Дільничний інспектор також був обізнаний про його повернення додому. Зазначає, що ОСОБА_10 повністю визнає свою вину, що виключає будь-які потереби в його впливі на свідків.
Заслухавши доповідача, захисника - адвоката ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , щодо можливості задоволення поданої апеляційної скарги, думку прокурора про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 слідчим суддею виконані вимоги ст. ст. 193, 194 КПК України. Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_10 виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя встановив достатність доказів, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри і ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно матеріалів провадження, слідчими Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023272320000029 від 17.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
26 лютого 2026 року солдат ОСОБА_10 був затриманий працівниками Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 12 в порядку ст. 208 КПК України.
Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні злочину.
На початковій стадії досудового розслідування кримінально-процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.
Повідомивши ОСОБА_10 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, слідчий зібрав, перевірив та оцінив у встановленому законом порядку докази, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, за яке передбачене покарання Кримінальним кодексом України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.
Отже, з матеріалів кримінального провадження вбачається наявність існування фактів, інформації, які можуть переконати в тому, що ОСОБА_10 міг вчинити вказане кримінальне правопорушення.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_10 , слідчим суддею з'ясовано, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_10 , необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і в ході апеляційного розгляду.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя в сукупності із вищезазначеним, взяв до уваги дані про особу підозрюваного, тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, покарання, яке йому загрожує.
Таким чином, слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що всупереч твердженням апелянта, прокурором в судовому засіданні доведено існування ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 , а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого та дійшов до правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного.
Крім того, з урахуванням доведеності обставин, які свідчать про потребу застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать на даному етапі досудового розслідування належного виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на це, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що слідчий суддя необґрунтовано обрав відносно ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Твердження апелянта про неврахування слідчим суддею певних обставин щодо підозрюваного не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини самі по собі не свідчать про безпідставність обрання даного виду запобіжного заходу.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4