"03" березня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2026 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2026 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.04.2026.
Визначено ОСОБА_7 заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 грн.
У разі звільнення під заставу покладено на ОСОБА_7 обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На думку апелянта, не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Просить врахувати, що підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, офіційно працевлаштований, проходить службу в рядах ЗСУ, перебуває на лікарняному.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зокрема: протоколом огляду місця події від 12.02.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.02.2026; протоколами огляду відео записів від 09.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.02.2026.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що існують заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, особу підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник апеляційну скаргу підтримав.
Підозрюваний про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином. Заяву про бажання брати участь в апеляційному розгляді не подавав.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила таке.
СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026152110000108 від 02.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1ст. 263 КК України.
12.02.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
- ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Частина 4 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно положенням ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Відповідно ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, колегія суддів зазначає, що обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування та розгляду клопотання слідчим суддею про застосування запобіжного заходу підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальні правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри. Захисник висновки слідчого судді в цій частині не оспорює.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, які встановлені слідчим суддею.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що висновки слідчого судді в частині доведеності ризиків, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, є правильними.
Колегія суддів зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, та у разі доведеності його вини, можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є доведеним, оскільки на даний час у даному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, заплановано ряд слідчих (розшукових) дій, а тому для уникнення покарання за вчинення тяжких злочинів підозрюваний, може самостійно, або за допомогою інших учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування (ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). Підозрюваний ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити вплив на вказаних осіб спрямований до зміни наданих раніше показань (ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином може бути виражений у зловживанні підозрюваною процесуальними правами під час проведення слідчих дій, оскільки у ОСОБА_7 в ході особистого обшуку в порядку ст. 208 КПК України виявлено та вилучено осколкову гранату типу М-67, яка відносяться до II (небезпечний) категорій вибухонебезпечності (ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України)
Існує ризик того, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, адже підозрюваний раніше судимий (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
Колегія суддів також враховує, що наразі досудове розслідування перебуває на початковому етапі, проводяться першочергові слідчі дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження, що також вказує на існування зазначених ризиків.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, колегія суддів зазначає, що з урахуванням обставин кримінального провадження, доведеності встановлених ризиків, слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.
Посилання апелянта на дані про особу підозрюваного, а саме на те, що він має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, офіційно працевлаштований, проходить службу в рядах ЗСУ, перебуває на лікарняному, не є достатньою підставою для обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про що просить апелянт.
Щодо застави. Рішення про обрання запобіжного заходу з визначенням розміру застави прийнято відповідно до вимог ч. 4 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України.
Всупереч доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що розмір застави визначений з урахуванням положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Слідчим суддею достатньо враховано тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , а саме підозру у вчиненні тяжких злочинів, а також конкретні обставини кримінального провадження. Визначений слідчим суддею розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в разі внесення застави.
Щодо обчислення строку запобіжного заходу. Є наявною підстава для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, але з інших підстав, ніж наведені апелянтом.
Так, ОСОБА_7 затриманий 12.02.2026, а згідно оскаржуваної ухвали щодо підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.04.2026 включно, тобто цей строк перевищує 60 днів з моменту фактичного затримання, що не відповідає вимогам закону. Отже, при прийнятті рішення слідчим суддею не дотримано положення ч. 1 ст. 197, ч. 5 ст. 115 КПК України, та невірно визначено строк тримання підозрюваного під вартою.
За такого, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, як така, що містить вимогу про скасування ухвали слідчого судді, з постановленням нової ухвали, але це рішення приймається з інших підстав, ніж зазначено апелянтом.
Керуючись ст. 404, 405, 407 ч. 3, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2026 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого CВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 12 квітня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_7 заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266240 грн. У разі звільнення під заставу покласти на ОСОБА_7 обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_11