03 березня 2026 року місто Чернігів
Справа №751/9857/25
Провадження №2/751/864/26
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Стрижак В. П.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»
відповідач - ОСОБА_1
представник позивача - Ткаченко Юлія Олегівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 71794552 від 07.04.2025 у розмірі 11 288,00 грн та понесених судових витрат.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №71794552, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 4 000,00 грн строком на 30 днів, який вона повинна повернути, сплативши при цьому проценти. Також, 22.05.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», за ініціативою позичальника, укладено додаткову угоду № 14994104 до Договору позики № 71794552, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості позичальника в розмірі 7 310,00 грн на 120 днів та визначили графік погашення заборгованості. Проте ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов'язання, а тому утворилась заборгованість. Надалі, на підставі договору факторингу від 16.10.2025, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», новому кредитору перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 11 288,00 грн, яку він просить стягнути.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 20.11.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 23.12.2025 розгляд справи відкладено у зв'язку з неповідомленням відповідача про день, час та місце судового засідання та витребуванням доказів.
Ухвалою суду від 29.01.2026 розгляд справи відкладено у зв'язку з неповідомленням відповідача про день, час та місце судового засідання та витребуванням доказів.
У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася відповідно до ст.131 ЦПК України, про причини неявки в судове засідання не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.
З урахуванням вищевикладеного судом 03.03.2026 постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
07.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 71794552, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн, строком на 30 днів, із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,125%. Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора '03527, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16-23).
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору за цим договором кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (Проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Відповідно до п. 2.2.4 кредитного договору, комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 600,00 грн), денна процентна ставка/день 0,625 %, процентна ставка за понадстрокове користування кредитом 4,00 % в день, пеня 4,00 % в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 769,67%, орієнтовна загальна вартість кредиту 4 750,00 грн.
Згідно з платіжною інструкцією від 07.04.2025 № 714b87bb-9ee4-422a-a580-7912d8f54bdc ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на рахунок НОМЕР_1 перераховано кошти у сумі 4 000,00 (а.с. 28зв). Видача на банківські карти клієнтів онлайн-позик підтверджується також листом вих. 16/10/25-14336 від 16.10.2025 (а.с.27зв) та довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 17.10.2025 (а.с.28).
22.05.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за ініціативою позичальника укладено додаткову угоду № 14994104 до Договору позики № 71794552, за умовами якої сторони домовились про реструктуризацію заборгованості позичальника в розмірі 7 310,00 грн на 120 днів та визначили графік погашення заборгованості. Додаткова угода підписана електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора '10178, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24зв-25).
Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує, що ОСОБА_1 , з якою укладений договір № 71794552 від 07.04.2025 та додаткова угода № 14994104 від 22.05.2025, ідентифікований товариством (а.с. 27).
16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладений Договір факторингу №16/10/25, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором кредиту № 71794552 від 07.04.2025 (а.с.29 зв-33).
Згідно із реєстром прав вимоги до договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025, який є додатком № 1 до вказаного договору, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 на суму 11 288,00 грн (а.с.34-35).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №71794552 від 07.04.2025 за період з 15.10.2025 по 04.11.2025 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 11 288,00 грн, що складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 4 000,00 грн, заборгованості за відсотками - 150,00 грн, заборгованості за комісією - 600,00 грн та заборгованості за пенею/неустойкою - 6 538,00 грн (а.с.4).
ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Договір позики та додаткова угода до даного договору укладено в електронному вигляді та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується із ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписавши договір позики та додаткову угоду до нього, відповідач погодилася з умовами договору та правилами надання споживчого кредиту та умовами його виконання, а саме: розміром кредиту, строком кредитування та з періодичністю платежів зі сплатою процентів, комісії.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Позивачем надані належні та допустимі докази отримання відповідачем кредитних коштів за вищевказаним договором. Дана обставина не спростована стороною відповідача.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З позовом про визнання недійсним договору та додаткової угоди до нього відповідач не зверталася.
Зазначений вище договір факторингу є чинним, його дійсність ніким не оспорена, а тому підлягає виконанню.
Заборгованість по відсоткам розрахована відповідно до умов та строку договору.
Відповідачем не було подано до суду жодних доказів, які б спростували або поставили під сумнів правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15 спростування доказів позивача є процесуальним обов'язком саме відповідача (а не суду).
Не надано відповідачем доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.
Ураховуючи норми закону та те, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконала, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасила, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 4 000 грн 00 коп та заборгованості за відсотками в розмірі 150 грн 00 коп, підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2.2.4 кредитного договору, комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 600,00 грн), денна процентна ставка/день 0,625 %, процентна ставка за понадстрокове користування кредитом 4,00 % в день, пеня 4,00 % в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка 769,67%, орієнтовна загальна вартість кредиту 4750,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючипроценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговуваннякредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження N 61-7620св24).
Таким чином, вимога про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 600,00 грн є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 6 538,00 грн суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Таким чином, ураховуючи, що позивачем нараховано пеню за невиконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором у сумі 6 538,00 грн у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.
Ураховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн (а.с.5).
Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 1 019,35 грн (4750х2422,40/11288).
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача надано суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги
№ 25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, укладений між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» (а.с.36зв-39), ордер (а.с.43), акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (а.с.41-42), витяг з акту № 5ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 21.10.2025, вартість наданих послуг складає 4 500,00 грн, з яких: вивчення та збір документів, визначення правової позиції - 500,00 грн, судовий супровід в суді першої інстанції - 4 000,00 грн (а.с.40зв), платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 27.10.2025 (а.с. 42зв).
Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1 893,60 грн (4500х4750/11288).
На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 4 750 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят) грн 00 коп заборгованості за договором позики № 71794552 від 07.04.2025, що складається із: заборгованості за основним боргом - 4 000 грн 00 коп, заборгованості за відсотками - 150 грн 00 коп, заборгованості за комісією - 600 грн 00 коп.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 1 019 грн 35 коп судового збору, 1 893 грн 60 коп витрат на професійну правничу допомогу, що загалом становить 2 912 (дві тисячі дев'ятсот дванадцять) грн 95 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 09.03.2026.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, ЄДРПОУ 43311346)
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Н. В. Маслюк