Справа № 740/387/26
Провадження № 1-кп/740/216/26
іменем України
09 березня 2026 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоолександрівка Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ч.5 ст.407 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2025 року за №62025170040006620,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції), обвинувачений ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
встановив:
Вимогами ст.ст.17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Положення ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно ст.1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан-це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та який діє і на теперішній час.
26 травня 2022 року військовозобов'язаного ОСОБА_4 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено для проходження військової служби.
Згідно з ч.6 ст.2, п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, з 26 травня 2022 року молодший сержант ОСОБА_4 почав проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та набув статусу військовослужбовця Збройних сил України.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19 червня 2023 року №35 молодшого сержантаОСОБА_4 зараховано наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) № 716-РС від 07 червня 2023 року на посаду майстра-номера обслуги 1 мінометного взводу мінометної батареї 2 десантно-штурмового батальйону, ВОС-713244Д/533, який прибув з військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) та з 19 червня 2023 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та визнано вважати таким, що справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 липня 2024 року №193 молодшого сержанта ОСОБА_4 звільнено з займаної посади номера обслуги 1 мінометного взводу мінометної батареї 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду оператора відділення розвідки та корегування взводу безпілотних авіаційних комплексів 2 десантно-штурмового батальйону, ВОС-216543Д військової частини НОМЕР_1 .
11 грудня 2024 року молодший сержант ОСОБА_4 вибув до району зосередження особового складу військової частини НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_2 .
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період молодший сержант ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, під час дії воєнного стану, напередодні 12 березня 2025 року у молодшого сержанта ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на самовільне залишення місця служби з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов'язків військової служби, який він реалізував за наступних обставин.
Так, станом на 12 березня 2025 року місце служби військовослужбовців взводу безпілотних авіаційних комплексів 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 було визначене у районі населеного пункту АДРЕСА_2 .
На виконання свого кримінально-протиправного умислу молодший сержант ОСОБА_4 , у порушення вищевказаного законодавства, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов'язків військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 12 березня 2025 року, не пізніше 08 год 00 хв самовільно залишив місце служби - військову частину НОМЕР_1 , яке станом на 12 березня 2025 року було визначене у районі населеного пункту АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби, та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби, військової частини за наявності реальної можливості для цього та по даний час до розташування військової частини НОМЕР_1 не повернувся.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
У клопотанні прокурора від 29 січня 2026 року ставиться питання про звільнення обвинуваченого за ч.5 ст.407 КК України ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, оскільки обвинувачений під час дії воєнного стану вперше вчинив вказане кримінальне правопорушення і добровільно повернувся на військову службу, а командиром в/ч НОМЕР_3 надано письмову згоду на продовження ОСОБА_4 військової служби у даній військовій частині. Також ставиться питання про закриття кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання за вищевикладених обставин.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти клопотання прокурора та закриття кримінального провадження, вказав про добровільність його позиції та підтвердив обставини обвинувачення за ч.5 ст.407 КК України щодо самовільного залишення ним місця служби без відповідного дозволу командира по сімейним обставинах.
При вирішенні клопотання прокурора судом враховуються положення ч.5 ст.401 КК України, які діють з 07 вересня 2024 року, згідно з якими, якщо особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст.407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
За поданими суду матеріалами ОСОБА_4 , який під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до прокурора у даному кримінальному провадженні про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби, також наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_3 від 19 грудня 2025 року на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби у даній в/ч, про що заперечення сторін під час судового розгляду відсутні, тобто наявні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у порядку ч.5 ст.401 КК України.
У зв"язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності кримінальне провадження підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні проти цього не заперечує.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Згідно з п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 цього Кодексу.
Дані щодо процесуальних витрат, заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів суду не подані.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням ст.22 КПК України щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.ст.284, 285-288, 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити повністю.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч.5 ст.401 КК України.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-закрити.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 після набрання ухвалою законної сили не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Копію ухвали надіслати сторонам по справі та командиру в/ч НОМЕР_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_5 .