Справа № 677/257/26
Провадження № 3/677/105/26
09.03.2026 року м. Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Шовкун В.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 4 Хмельницького РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
29.12.2025 року о 19 год. 42 хв. в с. Заслучне по вул. Центральній, 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу Drager Alkotest 6810, тест № 2177 результат тесту становить 0,54 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав, підтвердив факт вживання пива та керування після цього транспортним засобом, просив суворо його не карати.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (рішення «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року), але з огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилася у судове засідання, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є свідомим униканням адміністративної відповідальності.
Згідно з ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, за таких обставин, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів справи.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
В силу п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вина правопорушника, крім визнання ним своєї вини, про що він вказав у протоколі «Випив пива», а також під час свідчень у судовому засіданні, також підтверджується і наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 554266 від 29.12.2025 року; оглянутими файлами відеозаписів адміністративного правопорушення, із сукупності яких встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими, на пропозицію поліцейського пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки погодився, та такий огляд пройшов.
Суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність правопорушника, є визнання вини.
Відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП за вчинення даного правопорушення настає відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з довідкою інспектора Т.в.о. начальника ВнП № 4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області О.Михайлюка № 7317-2026 від 15.01.2026 року ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Аналіз диспозиції та санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП дає підстави стверджувати те, що ці правопорушення відповідають критерію кола адресатів та критерію мети та тяжкості наслідків. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене вказує на те, що зазначене вище правопорушення повинне розглядатись за процедурою кримінального судочинства. У зв'язку із цим, при розгляді даної справи, при наданні оцінки доказам та вирішенні питання про законність та обґрунтованість судового рішення, суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.
У зв'язку з наведеним, суд вважає за необхідне до даних правовідносин застосувати правовий висновок, зроблений Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04.09.2023 року у справі № 702/301/20, згідно з яким, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
За таких підстав, враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який не працює, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, доходжу висновку, що ОСОБА_2 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією цієї статті з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
ОСОБА_2 є військовослужбовцем, що встановлено в ході розгляду справи.
Таким чином, згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст.130, 34, 40-1, 283, 284 КУпАП, п.12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Красилів. мтг/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) UA608999980314060542000022717, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу, слід негайно подати (надіслати) до суду.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Суддя: В.О. Шовкун