Справа № 522/20781/25-Е
н/п 2/766/13987/25
про залишення позовної заяви без руху
27 листопада 2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 ) про встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, визначення порядку участі батька у вихованні дитини, -
встановив:
15 вересня 2025 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до відповідачів про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, визначення участі батька у вихованні дитини, у якому просить:
- встановити факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати орган державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини;
- визначити порядок участі іншого з батьків - ОСОБА_2 у вихованні дитини та спілкуванні з нею, а саме: проведення з дитиною 50 %часу; проведення частини шкільних канікул, свят тощо; можливість телефонного та онлайн-спілкування без перешкод;
- здійснити розподіл судових витрат.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеса від 17.09.2025 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, визначення порядку участі батька у вихованні дитини передано на розгляд за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції матеріали позовної заяви з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2025 року передано судді Булах Є.М. 27.11.2025 року.
Згідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання(перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді від 17.09.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, що міститься в матеріалах справи(а.с.48) та отриманої на запит Приморського районного суду м. Одеси місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 .
Згідно відповіді від 17.09.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, що міститься в матеріалах справи(а.с.46) та отриманої на запит Приморського районного суду м. Одеси місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно відповіді від 27.11.2025 року отриманої на запит суду з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 .
Дослідивши матеріали позовної заяви встановлено, що Приморським районним судом м. Одеса питання про відповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та про відкриття провадження у справі не вирішувалось.
Вирішуючи питання про прийняття матеріалів позовної заяви до провадження та відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.
В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Позивач, звертаючись до суду із позовом про визнання батьківства, зобов'язання вчинити певні дії та визначення способу участі батька у вихованні дитини просить встановити певний факт, що не узгоджується із приписами ст. 125 СК України, оскільки порядок встановлення факту батьківства законодавцем віднесено до Розділу ІV ЦПК України та стосується фактів, що мають юридичне значення та вирішується в порядку окремого провадження із визначеним цим Розділом порядком та формою звернення до суду у спосіб визначений цивільно-процесуальним законодавством, що у свою чергу потребує узгодження позивачем змісту позовних вимог із викладеними обставинами та зазначити докази, що підтверджують кожну обставину.
Крім того, позивачу слід викласти обставини, якими саме діями чи бездіяльністю та які саме права та інтереси позивача, що є предметом спору, порушено, невизнано чи оспорено відповідачем та надати докази на підтвердження обставин не визнання батьком дитини добровільно.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).
В свою чергу, до позовної заяви на підтвердження обставин викладених у позові не долучено доказів та відсутні посилання на докази про наявність їх у позивача або неможливість їх отримання, через труднощі, якщо вини у позивача є.
З долучених до позовної заяви доказів (це лише фотознімки) не вбачається, що між подружжям існує спір щодо визначення порядку участі одного із батьків у вихованні дитини та спілкуванні з нею, позивач не вказує, чи звертався самостійно до відповідача чи до органу опіки та піклування з питань щодо визначення порядку участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, які заходи органом опіки та піклування вживались та в чому саме полягає необхідність у захисті інтересів дитини та від кого.
Також, увага позивача, звертається на ту обставину, що при вирішення спорів пов'язаних із визнанням батьківства, визначення участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, обов'язкову участь мають приймати орган опіки та піклування, який діє в інтересах захисту прав дитини, та проводить відповідні заходи для встановлення обставин необхідних для розв'язання спору як з дитиною так і з батьками, що потребує участі у тому числі і представника органу опіки та піклування за місцем реєстрації, дійсним місцем проживання дитини, позивача та відповідачів, у зв'язку із чим представнику позивача необхідно зазначити фактичне зареєстроване місце проживання/перебування учасників справи для визначення належного органу опіки та піклування.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у справі №543/738/16-ц від 29.08.2018 року, на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства, що узгоджується з практикою ЄСПЛ (Рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року № 3451/05, § 34, «Кalacheva V. Russian Federation»).
В частині 1 статті 106 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Як вбачається, позивачем доказів на підтвердження кровного споріднення батька із дитиною, відносно якої встановлюється батьківство не зазначено та в порядку ст. 106 ЦПК України висновок експерта не подано.
Клопотання про призначення у справі судової генетичної експертизи в порядку визначеному цивільно-процесуальним законодавством не заявлено, що потребує узгодження з боку позивача відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства.
Також, на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, позивачем не надано доказів про народження дитини, сумісного проживання з відповідачем, ведення спільного побуту, факту реєстрації позивача за зазначеною адресою як ВПО/або інші відомості, факту ухилення відповідача від виховання/спілкування з дитиною, також не долучено до матеріалів справи копії паспорту позивача, відповідача, ідентифікаційні коди та інші докази, що підтверджують викладені обставини.
Крім того, не зазначено відомостей із посиланням на докази про неможливість звернутися у порядку ст. 126 СК України до органу державної реєстрації актів цивільного стану та у разі звернення, отримання відмови від відповідного органу, що свідчило б про неможливість встановлення батьківства в іншому порядку, окрім судового.
Характер пред'явлених вимог стосується встановлення батьківства, що, в свою чергу, визначає необхідність внесення змін до актового запису про народження дитини в частині зміни відомостей, що стосуються батька та самої дитини із видачею нового свідоцтва про народження. Повноважними в цьому випадку є органи державної реєстрації актів цивільного стану, у зв'язку з чим їх участь у справі даної категорії є обов'язковою, адже ухвалення рішення по справі безпосередньо стосуватиметься повноважень вказаного органу покладених на нього державою.
З огляду на викладене суд акцентує увагу позивача на доцільності уточнення кола учасників справи з дотриманням приписів ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Також у змісті позовних вимог не зазначено про необхідність внести зміни у відомості про народження самої дитини у разі позитивного вирішення спору.
Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До матеріалів позовної заяви позивачем долучено копію квитанції на суму 1 211,20 грн.; платник не зазначено, з призначенням платежу: судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Київський районний суд м. Одеса.
Однак, як вбачається з матеріалів позивач із позовом до відповідача звернувся до Приморського районного суду м. Одеса, доказів на підтвердження оплати судового збору на розрахунковий рахунок Приморського районного суду м. Одеса не надано та матеріали позовної заяви платіжного документу не містять.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують оплату судового збору у встановлено порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Оскільки, перевіркою встановлено, що позивачем доказів про сплату судового збору при зверненні до Приморського районного суду м. Одеси не надано, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за реквізитами суду до якого він звернувся із позовом або сплатити судовий збір за реквізитами Херсонського міського суду Херсонської області за ставками визначеними Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
З урахуванням того, що позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру, судовий збір повинен становити 2 422,40 грн.
Тож позивачу необхідно сплатити судовий збір у визначеному розмірі та надати суду докази його сплати у спосіб визначений законом.
Абзацом 1 ч.1ст.177 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Судом встановлено, що позовна заява з додатками подана в електронній формі через систему «Електронний суд», однак до неї не додано доказів надсилання ЛИСТОМ З ОПИСОМ ВКЛАДЕННЯ іншим учасникам справи поданих до суду документів засобами поштового зв'язку, чим порушено абз. 1 ч.1 ст.177 ЦПК України.
Доказів обов'язку відповідачем зареєструвати Електронний кабінет позивачем не надано(ст. 14 ЦПК України), доказів виконання приписів ч. 1 ст. 177 ЦПК України також не надано.
Позивач не звільнений від обов'язку виконати вимоги ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Таким чином, позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів за зареєстрованим місцем проживання/перебування учасників справи.
Також, враховуючи приписи законодавства, щодо захисту прав та інтересів громадян України, які отримали статус ВПО, та обов'язкової участі у справі органів опіки та піклування позивачу необхідно висловити свою позицію, щодо підсудності з розгляду вказаної справи з урахуванням того, що позивач, відповідач та дитина мають зареєстроване місце проживання як ВПО на території м. Одеса.
За викладених обставин позовна заява підлягає залишенню без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Позивачу необхідно усунути вказані недоліки, та надати суду документи та докази, що усувають недоліки позовної заяви з дотриманням приписів ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.136,175,176,177,185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 ) про встановлення факту батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, визначення порядку участі батька у вихованні дитини - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала про залишення позову без руху оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах