Справа № 766/17592/25
н/п 2-о/766/754/25
про залишення заяви без руху
02 грудня 2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ не зазначено, місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Торгова, буд. 24) про встановлення факту, що має юридичне значення, -
27 листопада 2025 року заявник через канцелярію суду звернувся до суду з вказаною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просив:
встановити факт та визначити належність юридичних документів, а саме, свідоцтва про шлюб від 19.05.2025 року, Серія НОМЕР_2 , а саме у графі прізвище чоловіка не вірне прізвище ОСОБА_2 , вірне прізвище згідно паспорту України НОМЕР_3 виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 10 квітня 1997 року - ОСОБА_1 ;
встановити факт та визначити належність юридичних документів, а саме, що у свідоцтві про народження дитини на ОСОБА_3 , у графі батько зазначено не вірно прізвище ОСОБА_2 , вірне прізвище згідно паспорту України НОМЕР_3 виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 10 квітня 1997 року - ОСОБА_1 .
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2025 року передано судді Булах Є.М. 28.11.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України. Загальні правила цієї статті застосовуються і до заяв, поданих в порядку окремого провадження, зокрема, заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177, 318 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, такі вимогам щодо її змісту. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб(способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб(способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги(якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).
Всупереч викладеному заявником:
-у прохальній частині заяви не вказано який факт він просить встановити. При цьому суддя зауважує, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто породжувати виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав заявника;
-не зазначено докази, що підтверджують факт, або причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
-не зазначено мети встановлення юридичного факту про який просить встановити заявник.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану», відповідно до ст. 161 КпШС суд розглядає в порядку окремого провадження за правилами глави 36 ЦПК справи про встановлення неправильності записів при реєстрації в державних органах актів народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміни прізвища, імені та по батькові громадянина в тому разі, коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено заявникові у внесенні змін до записів у актах громадянського стану або коли з цього приводу є спір між заінтересованими особами (між заявником і особами, інтереси яких може зачепити зміна запису, оскільки у них, у зв'язку з цим, виникнуть певні обов'язки).
У відповідності до абзацу 2 п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 12, згідно з Законом «Про органи реєстрації актів громадянського стану» і Правилами, які встановлюють порядок реєстрації актів громадянського стану і затверджуються Міністерством юстиції України, суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках невиправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Отже, встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, не зазначених у частині першій статті 315 ЦПК України, в судовому порядку можливо лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 12 передбачає, що згідно з вимогами статей 137, 268 ЦПК України подана до суду заява про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану чи про анулювання такого акту повинна містити в собі відомості про те, в якому акті громадянського стану є неправильності в записі і в чому саме вони полягають, який запис в акті громадянського стану і у зв'язку з чим підлягає анулюванню, коли і яким органом реєстрації актів громадянського стану відмовлено у виправленні запису, внесенні до нього змін чи доповнень або в анулюванні поновленого чи повторно складеного актового запису. До заяви мають бути додані: копія відповідного свідоцтва, висновок органу реєстрації актів громадянського стану про відмову у виправленні, зміні чи доповненні запису або в анулюванні поновленого чи повторно складеного запису акта громадянського стану, інші документи, що стосуються даної справи. Якщо заяву подано без додержання цих вимог, суддя згідно зі ст.139 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
З матеріалів наданих до суду не вбачається висновку про відмову відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану заявнику про внесення виправлень у акти цивільного стану.
Велика Палата ВС у постанові від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 звертала увагу на те, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Велика Палата Верховного Суду зазначала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
В порушення ст. 318 ЦПК України, до заяви не додано доказів, що підтверджують неможливість ОСОБА_1 особисто усунути виявлені в актових записах помилки в позасудовому порядку.
Також і не обґрунтовано звернення про встановлення факту, що має юридичне значення відносно до свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який набув повноліття та відповідно процесуальної дієздатності.
У розумінні ст. 315 ЦПК України факти, що мають юридичне значення породжують виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян. Тому незрозумілим є який факт, що має юридичне значення слід встановити за вимогою про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст.42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Відповідно до ч. 4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
З огляду на те, що юридичний факт, який просить встановити заявник зачіпає права та інтереси ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , йому слід визначитися із колом належних заінтересованих осіб по справі.
За викладених обставин заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Заявнику необхідно усунути вказані недоліки, та надати суду документи та докази, що усувають недоліки заяви, яку необхідно подати у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Керуючись ст. 175, 185, 315 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (ЄДРПОУ не зазначено, місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Торгова, буд. 24) про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення заяви без руху направити заявнику.
Надати заявнику строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах