Справа № 766/19251/25
н/п 2/766/4007/26
про залишення позовної заяви без руху
05 січня 2026 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в інтересах якого діє представник за ордером адвокат Панфілова Ілона Ігорівна(РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області(ЄДРПОУ: 44732846, місцезнаходження: 73003, Херсонська область, Херсонський район, м. Херсон, пр.-т Незалежності, буд. 37) про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
30 грудня 2025 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, у якому просив визначити позивачу додатковий строк тривалістю в шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції матеріали позовної заяви та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 року передано судді Булах Є.М. 31.12.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ,2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб(способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб(способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, зазначаючи відповідачем по справі Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області, позивачем не заявлено до цього відповідача позовних вимог та не зазначено обставин за яких цей відповідач не визнає, оспорює або порушує права та законні інтереси позивача.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визначити додатковий строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернитися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли(не прийняли) спадщину.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З огляду на зазначене позивачу необхідно надати суду відомості, щодо інших спадкоємців за заповітом або законом, які прийняли(не прийняли), а також відмовились від прийняття спадщини, що відкрилась після смерті спадкодавця, відомості про місце відкриття спадщини та визначитися із колом осіб, до яких має бути заявлено такий позов та місцем розгляду справи за правилами територіальної підсудності.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).
Як роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Докази відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у формі, яку вимагає Закон України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України позивачем/представником - не долучено.
Крім того, позивачем і на підтвердження обставин поважності причин пропуску строку на звернення із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини суду доказів не зазначено.
Зазначення доказів, що підтверджують викладені у позові обставини, позивач покладений обов'язком передбаченим п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Крім того, позов заявлено до відповідача Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, що потребує уточнень з боку позивача та обґрунтувань з урахуванням роз'яснень викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7.
Зберігаючи об'єктивність та неупередженість позивачу також рекомендується надати до суду і ті докази, які підтверджують інші обставини викладенні у позовній заяві, як-то копію свідоцтва про смерть спадкодавця; документи, що підтверджують наявність родинних зв'язків між позивачем та спадкодавцем; наявність нерухомого майна у складі спадщини, що відкрилась після смерті спадкодавця; зареєстроване місце проживання спадкодавця на час смерті та наявність осіб, які були/або не були зареєстрованими разом із спадкодавцем на час смерті та шість місяців після його смерті, витяг із спадкового реєстру про заведення та/або не заведення спадкової справи після смерті спадкодавця за заявами спадкоємців, наявність інформації про належність майна спадкодавцю та витяг із спадкового реєстру про наявність/відсутність зареєстрованих заповітів, спадкових договорів, інформації про зареєстроване місце проживання позивача у справі на час смерті спадкодавця тощо.
Крім того, увага позивача звертається на ту обставину, що згідно до ч.2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів, тож позивачу на підтвердження викладених обставин у позовній заяві необхідно надати копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .
Також, у порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, визначеному відповідно до ст. 176 ЦПК України, статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що при зверненні до суду позивачем заявлено позовну вимоги немайнового характеру.
Згідно із Законом України «Про судовий збір», із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до суду фізичною особою судовий збір справляється в розмірі не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб(1 211,20 грн.).
Отже, розмір судового збору за подання та розгляд позовної заяви відповідно до заявлених позовних вимог становить 1 211,20 грн., який позивачу необхідно сплатити та надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Також звертається увага позивача, що документи, які доєднані до позовної заяви є поганої якості, що унеможливлює їх відтворення та прочитання.
За викладених обставин, суд застосовує наслідки невідповідності позовної заяви вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Позивачу необхідно звернути увагу на встановлене та усунути вказані недоліки, та надати суду документи та докази, що усувають недоліки позовної заяви із дотриманням приписів. 1 ст. 177 ЦПК України.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Керуючись ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в інтересах якого діє представник за ордером адвокат Панфілова Ілона Ігорівна(РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області(ЄДРПОУ: 44732846, місцезнаходження: 73003, Херсонська область, Херсонський район, м. Херсон, пр.-т Незалежності, буд. 37) про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу/ представнику.
Надати позивачу/ представнику строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах