Справа № 766/1875/26
н/п 2/766/8132/26
про залишення позовної заяви без руху
23 лютого 2026 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером адвокатом Матвєєва-Вац Надією Володимирівною(РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: 73034, Херсонська область, м. Херсон, вул.. Добролюбова, буд. 5) до Херсонської міської територіальної громади в особі Херсонської міської ради(ЄДРПОУ: 26347681; місцезнаходження: 73003, м. Херсон, пр.-т Незалежності, буд. 37) про зняття арешту з майна, -
встановив:
17 лютого 2026 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до відповідача про зняття арешту з майна, у якому просив:
припинити арешт та заборону відчуження нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , накладеного 04.10.2005 за № 41921640 на підставі рішення Комсомольського районного суду, серія та номер: б/н, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2453546, 04.10.2025, № реєстра: 3061-22, внутр..№4А01162F29EF2430494C;
припинити арешт та заборону відчуження нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , накладеного 04.10.2005 за № 41927230 на підставі рішення Комсомольського районного суду, серія та номер: б/н, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження:2453527, 04.10.2005, №реєстра: 3061-22, внутр..№ 4А01162F29EF2430494C;
припинити арешт та заборону відчуження нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований 04.10.2005 за №2453527 Першою Херсонською державною нотаріальною конторою, на підставі рішення Комсомольського районного суду б/н, архівний номер:92060HERSON1, архівна дата 14.08.1998, дата виникнення: 14.08.1998, № реєстра:3061-22, внутр..№ 4А01162F29EF2430494C.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції матеріали позовної заяви з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 року передана судді Булах Є.М. 18.02.2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009р.«Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Позивачем не заявлено позовних вимог до відповідача.
Крім того викласти зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні це обов'язок позивача, отже звертаючись до суду із позовом про зняття арешту з майна не узгоджується із змістом позовних вимог про припинення арешту та заборону відчуження нерухомого майна, що не є тотожнім, а тому позивачу слід визначитися з ефективним та відповідним до виниклих між сторонами правовідносин способом захисту.
Заявляючи позовні вимоги припинити арешт та заборону відчуження нерухомого майна, яке належить позивачу на праві власності, що був накладений на підставі рішення Комсомольського районного суду, інформації з посиланням на докази на підставі якого документу накладено арешт на майно не зазначається, доказ на підтвердження викладеного до матеріалів позову не долучено, підстав неможливості надати такий доказ не викладається. Відомості про звернення позивача або представника до відповідних органів для з'ясування підстав накладення арешту та у відповідності до якого процесуального документу було накладено арешт матеріали позову не містять. Клопотань про витребування доказів від відповідних організацій у разі неможливості їх отримати самостійно у порядку передбаченому ст. 84 ЦПК України не заявлено.
Наявність інформації про звернення до нотаріального архіву та не отримання відповіді не свідчить про виконання приписів ч. 5 ст. 177 ЦПК України. Відомості про відмову стороні позивача у наданні інформації матеріали також не містять.
Підстав звільнення від доказування не встановлено.
З урахуванням вказаного, позивачу/представнику необхідно викласти обставини з приводу означеного із посиланням на докази, що узгоджується із приписами п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, відповідно до якого позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, яка кореспондується з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, у позовній заяві викладаються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначає докази, якими їх підтверджує.
Однак, на підтвердження того, що на час набуття нерухомого майна у власність, воно у будь-якому приватному чи публічному обтяженні не перебувало, доказів не зазначено.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в спорах про зняття арешту з майна» визначено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15,16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до ст. ст. 182, 331 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.
Зі змісту позовних вимог встановлено, що представник позивача просить припинити арешт та заборону відчуження нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , однак доказів на підтвердження того, що станом на дату накладення арешту та заборони відчуження 04.10.2005 позивач був власником вказаного майна не надає.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 дійшла висновку, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідачами в справі про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України (Державної податкової служби України).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Позивачем не виконано вказані приписи та не залучено відповідних осіб, які є боржниками, осіб в інтересах яких накладено арешт на майно та які зареєстрували обтяження на майно, з урахування вищезазначених роз'яснень та визначенням статусу учасників справи.
За встановлених обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно уточнити поданий позов та позовні вимоги конкретизувати, надати суду докази усунення вказаних недоліків, шляхом викладення обставин із зазначенням доказів, які підтверджують ці обставини. Визначитися з колом осіб, що мають приймати участь у розгляді цієї справи у відповідності до вимог ЦПК України у справі, на права та обов'язки якої може вплинути рішення суду.
Позовну заяву з виправленими недоліками необхідно подати з дотриманням приписів ст. 177 ЦПК України.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером адвокатом Матвєєва-Вац Надією Володимирівною(РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: 73034, Херсонська область, м. Херсон, вул.. Добролюбова, буд. 5) до Херсонської міської територіальної громади в особі Херсонської міської ради(ЄДРПОУ: 26347681; місцезнаходження: 73003, м. Херсон, пр.-т Незалежності, буд. 37) про зняття арешту з майна - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу/представнику.
Надати позивачу/представнику строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху, але не пізніше дати призначення підготовчого судового засідання.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах