Справа № 766/2158/26
н/п 2-о/766/294/26
про відмову у відкритті провадження
02 березня 2026 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Майдан С.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт, що військовослужбовець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , потрапив до полону російської федерації 18.04.2022 року під час проходження військової служби і виконання обов'язків військової служби із захисту Батьківщини в районі ведення бойових дій, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації, фактично перебуваючи у складі військової частини Збройних Сил України НОМЕР_3 . Вимоги обгрунтував тим, що він фактично був зарахований до списків військової частини НОМЕР_3 як військовослужбовець з 24 лютого 2022 року та потрапив до полону 18 квітня 2022 року як військовослужбовець, а не як цивільна особа, але документально цей факт підтвердити неможливо у зв'язку зі знищенням підтверджуючих документів.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України - окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України вказано перелік фактів, які можуть встановлюватись судом. Вказаний перелік не є вичерпним.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Як роз'яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У пункті 2 цієї постанови містяться роз'яснення про те, що суди при вирішенні питання про підвідомчість справи мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород.
З урахуванням наведеного, встановлення зазначених заявником фактів, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У разі відмови зазначених в заяві заінтересованих осіб підтвердити позивачу факт зарахування до списків військовослужбовців та проходження військової служби на момент , коли заявник потрапив у полон, у останнього виникає право на судовий захист, що повинно реалізовуватися з врахуванням норм про судову юрисдикцію.
Зазначений висновок зробив ВС у постанові від 02.09.2020 року, справа № 552/2742/19.
Тобто, особа, якій рішенням уповноваженого органу відмовлено у підтвердженні факту зарахування до списків військовослужбовців та проходження військової служби вправі звернутися до суду адміністративної юрисдикції, з метою оскарження такого рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, слід відмовити, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вказану правову позицію висловила Велика палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №233/2929/17, провадження № 14-284цс19.
Керуючись ст.ст. 186, 293, 294 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у відкриті провадження за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Суддя С.І. Майдан