Справа № 521/1205/26
Номер провадження:1-кс/521/688/26
11 лютого 2026 року м. Одеса
Хажибейський районний суду м. Одеси у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хажибейського районного суду м. Одеси клопотання слідчого СВ ВП №3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Хаджибейської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026163470000042 від 10.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, ФОП, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст.190 КК України, слідчий суддя
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Хажибейського районного суду м. Одеси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З клопотання вбачається, що невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, вступив у злочинну домовленість з невстановленими в ході досудового розслідування особами, з метою вчинення шахрайських дій, а саме заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_7 , шляхом отримання доступу до онлайн-банкінгу «Приват24» та подальшому зняття грошових коштів за допомогою банкоматів АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), АТ «ОщадБанк» (ЄДРПОУ 00032129), АТ «Райффайзен Банк» (ЕДРПОУ 14305909) та АТ «ПУМБ» (ЄДРПОУ 14282829).
В подальшому, 19.01.2026 року, о 14:00, невстановлена в ході досудового розслідування особа, використовуючи невстановлений в ході досудового розслідування термінал стільникового зв?язку з сім-картою оператора мобільного зв?язку «Інтертелеком» НОМЕР_1 , здійснив телефонний дзвінок потерпілій ОСОБА_7 та представившись працівником служби безпеки банку, шляхом обману, повідомивши потерпілій, що відносно неї вчиняються шахрайські дії невстановленими особами, зловживаючи її довірою, отримав код для зміни паролю, який використовувався потерпілою для входу в онлайн-банкінг «Приват24» банку АТ КБ «ПриватБанк» та, за допомогою телефонного зв?язку, повідомив його ОСОБА_5 .
В свою чергу, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в умовах дії правового режиму воєнного стану, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, перебуваючи у приміщенні магазину «Таврія В», за адресою: м. Одеса, вул. Тополина, буд. 14, використовуючи код, який йому повідомила невстановлена в ході досудового розслідування особа, здійснив несанкціонований доступ до онлайн-банкінгу «Приват24» потерпілої ОСОБА_8 та використовуючи банкомат №ATM8573 АТ «ВСТ Банк», о 15:06 год., здійснив зняття грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_7 № НОМЕР_2 , у сумі 20 000 гривень.
Крім того, 19.01.2026 о 15:11, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, продовжуючи реалізацію свого злочиного умислу, використовуючи невстановлений в ході досудового розслідування банкомат, що розташований у приміщенні магазину «Таврія В», за адресою: м. Одеса, вул. Тополина, буд. 14, здійснив зняття грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_9 № НОМЕР_2 , у сумі 20 000 гривень.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 19.01.2026 о 15:11, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, використовуючи банкомат BRANCH 10015-0604, що розташований у приміщенні магазину «Таврія В», за адресою: м. Одеса, вул. Тополина, буд. 14, здійснив зняття грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_7 № НОМЕР_2 , у сумі 20 000 гривень.
В подальшому, 19.01.2026 о 15:18, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи невстановлений в ході досудового розслідування банкомат АТ «ПУМБ», що розташований у приміщенні магазину «Таврія В», за адресою: м. Одеса, вул. Тополина, буд. 14, здійснив зняття грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_7 № НОМЕР_2 , у сумі 5 000 гривень.
Також, 19.01.2026 о 15:19, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи невстановлений в ході досудового розслідування банкомат АТ «ПУМБ», що розташований у приміщенні магазину
«Таврія В», за адресою: м. Одеса, вул. Тополина, буд. 14, здійснив зняття грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_7 № НОМЕР_2 , у сумі 5 000 гривень.
Крім того, 19.01.2026 о 15:20, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи нестановлений в ході досудового розслідування банкомат АТ «ПУМБ», що розташований у приміщенні магазину «Таврія В», за адресою; м. Одеса, вул. Тополина, буд. 14, здійснив зняття грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_7 № НОМЕР_2 , у сумі 5 000 гривень.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 19.01.2026 о 15:20, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи невстановлений в ході досудового розслідування банкомат АТ «ПУМБ», що розташований у приміщенні магазину «Таврія В», за адресою: м. Одеса, вул. Тополина, буд. 14, здійснив зняття грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_7 № НОМЕР_2 , у сумі 5 000 гривень.
В подальшому, 19.01.2026 о 15:42, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи невстановлений в ході досудового розслідування невстановлений в ході досудового розслідування банкомат, що розташований у приміщенні ТЦ «Панорама», за адресою: м. Одеса, площа Незалежності, буд. 1, здійснив зняття грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_7 № НОМЕР_2 , у сумі 10 000 гривень.
Крім того, 19.01.2026 о 15:45, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи невстановлений в ході досудового розслідування невстановлений в ході досудового розслідування банкомат, що розташований у приміщенні ТЦ «Панорама», за адресою: м. Одеса, площа
Незалежності, буд. 1, здійснив зняття грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_7 № НОМЕР_2 , у сумі 9 000 гривень.
Також, 19.01.2026 о 15:45, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи невстановлений в ході досудового розслідування невстановлений в ході досудового розслідування банкомат, що розташований у приміщенні ТЦ «Панорама», за адресою: м. Одеса, площа
Незалежності, буд. 1, здійснив зняття грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_7 № НОМЕР_2 , у сумі 500 гривень.
В подальшому, 19.01.2026 о 15:45, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у зв?язку з вичерпанням ліміту на зняття грошових коштів на добу в 100 000 гривень, з банківського рахунку ОСОБА_7 , прийшов у магазин електронної техніки «Алло» (ТОВ «АЛЛО» ЄДРПОУ 30012848), що розташований у приміщенні ТЦ «Панорама», за адресою: м. Одеса, площа Незалежності, буд. 1, де, використовуючи безконтактний спосіб оплати NFC з прив?язаної до невстановленого в ході досудового розслідування мобільного терміналу банківської карти потерпілої ОСОБА_7 N? НОМЕР_2 , придбав мобільний телефон марки РОСО M7 PRO 5G, IMEI: НОМЕР_3 , вартістю 7 999 гривень.
В результаті шахрайських дій ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, потерпілій ОСОБА_7 , спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 107 499 гривень.
Прокурор та слідчий у судовому засідання підтримали клопотання, оскільки вважали мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення, вважав достатнім для ОСОБА_5 застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Вивчивши клопотання з доданими матеріалами, а також вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення , 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
10.01.2026 року СВ ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування за фактом вчинення кримінальних правопорушень.
Попередня правова кваліфікація за ч.2 ст.28, ч.2 ст.190 КК України.
09.02.2026 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.190 КК України.
Підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є зібрані у кримінальному провадженні докази, які додаються до клопотання, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом огляду предмету (DVD-R дисків), протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , рапортом заступника начальника відділу протидії шахрайству УКР ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 та іншими доказами у їх сукупності, які зібрані у ході досудового розслідування.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в клопотанні, на даному етапі досудового розслідування даного кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» - «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Сторона обвинувачення зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинення іншого кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків.
Слідчий суддя зауважує, що ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснення підозрюваною таких дій в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчий суддя повинен обрати такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваної.
Отже, слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, які випливають з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, так як вона усвідомлює, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яким законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.
Разом з тим, в частині наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість вказаного ризику, оскільки ОСОБА_5 раніше не судимий.
При цьому, в ході судового засідання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 не одружений, ФОП, має постійне місце проживання, раніше не судимий.
Дійсно на даний час слідчим суддею встановлено лише наявнсть ризику п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Виходячи із порівняльного аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування тримання під вартою як запобіжного заходу прокурор повинен довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено лише обставини встановлені в п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не доведено необхідність застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При врахуванні тяжкості злочину потрібно враховувати раціональний зміст та ступінь суспільної небезпечності цієї особи, який дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний (обвинувачений) може ухилитися від слідства й суду. Проте сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки це суперечило 6 презумпції невинуватості.
У цьому ключі послідовною та логічною є позиція ЄСПЛ, яка зводиться до наступного: наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що відноситься до суті питання, однак сама по собі тяжкість покарання не може бути виправданням утриманню під вартою.
Отже, застосування найсуворішого запобіжного заходу повинна оцінюватись не лише у світлі тяжкості покарання, але й виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявність такої небезпеки.
Підстави, які наведені в клопотанні слідчого, якими обґрунтовується необхідність обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 в більшості носять імовірний характер, та не всі ризики були обгрунтованні в судовому засіданні.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Отже, вищезазначені обставини в сукупності узгоджуються з європейськими стандартами та свідчать про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, який, на думку слідчого судді, забезпечить належну подальшу процесуальну поведінку підозрюваного.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
Викладені в клопотанні слідчого обставини не дають підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що відповідатиме меті та завданням кримінального провадження, та в повній мірі узгоджуватиметься з нормами національного законодавства.
Крім того, викладаючи мотиви прийнятого рішення, щодо обставин скоєного злочину та наявних доказів, слідчий суддя вважає за необхідне дотриматися балансу між мотивуванням судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 370 КПК України та недопустимістю розголошення відомостей досудового розслідування, що передбачено ст. 222 КПК України
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 205 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Хаджибейської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026163470000042 від 10.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, в межах строку досудового розслідування строком на 57 /п'ятдесят сім/ дні, в межах строку досудового розслідування.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України :
-не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби окрім необхідності переміщення до укриття під час сигналу тривоги в період воєнного стану в Україні або отримання невідкладної медичної допомоги;
-прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого який здійснюватиме досудове розслідування, за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання во відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом покласти на співробітників ВП за місцем мешкання підозрюваного.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом становить 57 /п'ятдесят сім/ дні в межах строку досудового розслідування і обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 11.02.2026 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 09.04.2026 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1