Справа № 560/3398/26
06 березня 2026 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.09.2025 №3608 «Про підсумки проведення службового розслідування за фактом відмови виконання бойового розпорядження молодшим сержантом ОСОБА_1 », яким позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді дисциплінарного стягнення - суворої догани.
Приписами пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина 2 статті 122 КАС України визначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України встановлює можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
У позовній заяві позивач, зокрема, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.09.2025 №3608.
Проте, до суду позивач звернувся лише 04.03.2026, тобто, з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
У позовній заяві позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його.
Зазначає, що наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та акт службового розслідування були вручені йому лише 19.02.2026, про що свідчить відмітка на супровідному листі від 19.02.2026 №1643/1/1382.
У зв'язку з цим позивач вказує, що не мав можливості звернутися до суду у встановлений законом строк, оскільки не володів матеріалами, складеними за результатами проведеного щодо нього службового розслідування, а тому вважає відсутність у нього таких матеріалів поважною причиною пропуску строку звернення до суду за захистом порушеного права.
Оцінюючи наведені доводи, слід зазначити таке.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Доводи позивача про те, що наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та акт службового розслідування він отримав лише 19.02.2026 у відповідь на своє звернення, суд вважає безпідставними.
Так, із матеріалів позовної заяви судом встановлено, що 15.10.2025 позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 зі скаргою, у якій просив скасувати застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, зазначаючи, що 08.10.2025 отримав неповну заробітну плату.
Крім того, судом встановлено, що 12.11.2025 позивач звертався до Міністерства оборони України зі скаргою, у якій також просив скасувати наказ командира військової частини від 13.09.2025 №3608. При цьому додатками до вказаної скарги зазначено, зокрема, витяг з цього наказу.
Таким чином, з наведених обставин вбачається, що станом на жовтень 2025 року позивач був обізнаний про застосування до нього дисциплінарного стягнення. Подання скарг до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерства оборони України свідчить про те, що позивач знав про порушення свого права та про існування наказу, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Отже, наведені позивачем обставини, якими він обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду, не свідчать про наявність об'єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду, а тому суд вважає їх неповажними.
Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, позивачем суду не надано.
Враховуючи викладене, позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду письмової заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду, якщо такі є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані в позовній заяві.
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.А. Божук