Справа № 420/42053/25
06 березня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 22.12.2025 позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення з 01.12.2019 року перерахунку пенсії по втраті годувальника за довідкою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях від 23.01.2025 №31/30/18-258-2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на листопад 2019 року;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити мені, ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника з 01.12.2019 року на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях від 23.01.2025 №31/30/18-258-2025 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області і отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років. 28.01.2025 регіональним сервісним центром ГЦС МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях для перерахунку пенсії мені було видано довідку №31/30/18-258-2025 від 23.01.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на листопад 2019 року за прирівняною посадою «старший інспектор ВП», до якої включено: посадовий оклад 2500,00 грн, оклад за спеціальним званням (майор поліції) 2000,00 грн, надбавка за стаж служби в поліції (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням) (45%) 2025,00 грн, премія (62,58 %) 5917,18 грн. У травні 2025р. я звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії у разі втрати годувальника на підставі зазначеної довідки та 25.06.2025 отримала відмову. В обгрунтування відмови Головним управлінням ПФУ в Одеській області зазначено, що частковим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 Постановою КМУ від 24.12.2019 №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» зазначений пункт виключено. Інших рішень Уряду про умови та розміри проведення перерахунку пенсій не приймалося. Враховуючи викладене, для проведення перерахунку пенсії на основі довідки №31/30/18/P-415-433-2025 від 28.01.2025 правових підстав не має.
Вважаючи таку відмову Головного управління ПФУ в Одеській області протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 24.12.2025 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
07.01.2025 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли два аналогічні за вмістом відзиви (вх. №ЕС/2464/26 та вх. №ЕС/2471/26) в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 16.02.2026 постановлено відповідно до положення ч.13 ст.171 КАС України залишити позовну заяву без руху, встановивши 5-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
02.03.2026 від позивача надійшла заява (вх. №21995/26) в якій повідомлено про усунення недоліків позовної заяви.
02.03.2026 від позивача надійшла заява (вх. №22000/26) про долучення заяви, в якій просила поновити строк звернення до суду, в обгрунтування якої зазначила, що Регіональним сервісним центром ГЦС МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях оновлена довідка про розмір грошового забезпечення №31/30/18-258-2025 від 23.01.2025р. була направлена до ГУ ПФУ в Одеській області я чекала на проведення відповідного перерахунку, але розмір пенсії залишився незмінним.
Оскільки позивачка вважала, що відповідач у разі отримання довідки від Регіонального сервісного центру ГЦС МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях про зміну розміру грошового забезпечення зобов'язаний самостійно провести перерахунок пенсії, до суду не зверталася.
У травні 2025 року звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії у разі втрати годувальника на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №31/30/18-258-2025 від 23.01.2025 та отримала відмову (лист №17721-15752/P-02/8-1500/25 від 25 червня 2025 року).
Отже, про порушення своїх прав вона дізналася з листа ГУ ПФУ в Одеській області №17721-15752/P-02/8-1500/25 від 25.06.2025 про відмову у проведенні перерахунку пенсії.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях №31/30/18-258-2024 від 23.01.2025.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Верховний Суд у постанові від 02.03.2021 у справі №758/7700/17 зазначив, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
- для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
- пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
При цьому, Верховний Суд у постановах від 12.06.2024 року у справах №380/9798/23 та №380/9974/23, від 20.06.2024 року у справі №520/9891/23, а також від 26.05.2025 року у справі №420/32864/24, виснував зокрема про те, що сама по собі видана довідка про розмір грошового забезпечення не гарантує врахування зазначеного в ній розміру під час подальшого перерахунку в повному обсязі.
Верховний Суд у постановах від 23.04.2025 у справі №160/12664/24, від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 та від 11.02.2025 у справі №160/6064/24 зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
В матеріалах справи міститься лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) №31/30/18/Р/415/433/2025 від 28.01.2025, яким повідомлено, що «складену довідку від 23.01.2025 року №31/30/18-258-2025 станом на 19 листопада 2019 року та 27.01.2025 скеровано до ГУ ПФУ в Одеській області».
Відтак про наявність підстав для перерахунку пенсії позивача починаючи з 01 грудня 2019 року позивачу стало відомо у січні 2025 року, проте з вказаним позовом звернулися лише 22.12.2025, тобто з пропуском встановленого 6-місячного строку звернення до суду.
Суд не приймає до уваги покликання, що позивачу стало відомо про порушення своїх прав з листа ГУ ПФУ в Одеській області, оскільки лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.06.2025, наданий у відповідь на звернення позивача від 29.05.2025, свідчить лише про те, що таку заяву подано 29.05.2025, а не про момент, із якого позивач дізнався про порушення свого права.
Верховний Суд у постанові від 08.10.2025 по справі №560/12997/24, в аналогічних спірних правовідносинах, оцінюючи вимогу позивачки про зобов'язання відповідача здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату позивачці пенсії, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці №4.2/1377-2024/Т-1056 від 11.06.2024, надав оцінку тій обставині, що довідка про розмір грошового забезпечення складена 11.06.2024 року, а позов до суду подано 06.09.2024 року. Прийшов до висновку, що позивачка звернулася - 06.09.2024 року, тому її права щодо виплати пенсії можуть бути захищені судом лише з 06.03.2024 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01.02.2023 року.
Разом з тим, судом враховано, що Верховний Суд у справі № 560/12997/24 надав оцінку приписам статті 51 Закону України №2262-XII, дійшовши висновку про застосування у спірних правовідносинах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведені правові висновки, суд зазначає, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Суд зазначає, що позивач мав реальну, об'єктивну можливість і раніше виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації, з яких складових складаються виплати, як обрахована та на підставі якого грошового забезпечення була розрахована та виплачена відповідна виплата.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Тому суд визнає неповажними підстави, зазначені представником позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Інших обґрунтувань (наведення поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку), позивачем у поданій заяві на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху не наведено.
Таким чином, позивач не навів обґрунтованих доводів та не надано доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду, а отже задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відтак, позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, а подана заява про поновлення процесуального строку вважається судом необґрунтованою.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Суд вказує, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли у період з 01.12.2019, однак даний позов подано до суду - 22.12.2025, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що в даній справі підлягають до розгляду лише позовні вимоги за шість місяців, що передували моменту звернення з позовом до суду, тобто з 23.06.2025.
З урахуванням викладених висновків суду та враховуючи те, що представником позивача не надано до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява в частині позовних вимог щодо перерахунку пенсії з 01.12.2019 по 22.06.2025 на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення, визначеного станом на 01.12.2019, підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. ст.123, 240-246, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду від 02.03.2026 (вх. №22000/26) - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог з 01.12.2019 по 22.06.2025 - залишити без розгляду.
Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії за позовними вимогами:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення з 23.06.2025 перерахунку пенсії по втраті годувальника за довідкою Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях від 23.01.2025 №31/30/18-258-2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на листопад 2019 року;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника з 23.06.2025 на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях від 23.01.2025 №31/30/18-258-2025 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в частині залишення позовних вимог без розгляду в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА