Справа № 420/29510/25
05 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хурса О. О., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкан Агро Трейд Плюс» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Балкан Агро Трейд Плюс» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії.
Ухвалою суду від 01.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини тринадцятої ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 160 та 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За приписами частин першої та другої ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12462164/44992668 від 04.02.2025.
Водночас з позовом до суду позивач звернувся лише 27.08.2025 (дата формування документа в системі Електронний суд), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у звязку із пропуском строку звернення до суду.
15.10.2025 позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку звернення, яке обґрунтовано тим, що Торгово-промисловою палатою України оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія проти України є форс-мажорною обставиною, та зупинення роботи у звичайному режимі у звязку із вступом працівників до лав Збройних сил України.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Отже, саме по собі покликання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Позивачем не підтверджено жодними доказами, як саме запроваджений воєнний стан унеможливив своєчасне звернення до суду.
Щодо посилання позивача на те, що Торгово-промисловою палатою України оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія рф проти України є форс-мажорною обставиною, суд вказує на те, що п. 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18.12.2014 № 44(5) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.
ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП, про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.
Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні».
Згодом Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і діє на теперішній час.
Тобто, ТПП України листом повідомила “всіх, кого це стосується» про те, що з 24.02.2022 зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом, як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Отже, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 зазначив, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та наявності обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Відповідно до частини шостої ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої та другої ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За таких обставин позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом подання до суду - заяви про поновлення пропущеного строку звернення та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись ст. 123, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Балкан Агро Трейд Плюс» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олександр ХУРСА