06 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4456/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ЕММ Юкрейн" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пров. Бориса Йогансона, 9, код ЄДРПОУ 33698667)
відповідач: Кропивницька митниця (25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27Б, ЄДРПОУ 44005668)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕММ Юкрейн" звернулося до суду з адміністративним позовом до Кропивницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000005/1 від 14.05.2024 року.
Позов мотивовано тим, що ТОВ "ЕММ Юкрейн" придбало у Davis Fabrics SP z.o.o (Польща) товари - текстильні меблеві тканини. При митному оформленні товарів їх митні вартості було задекларовано за основним методом - за ціною договору (контракт №1 від 24.05.2022 року). Представник позивача стверджує, що для митного оформлення декларант подав усі необхідні супровідні документи, які підтверджували вартості імпортованих товарів. Вказує, що у відповідача були відсутні правові підстави для витребування будь-яких додаткових документів на підтвердження їх вартостей. Про відсутність інших документів декларант повідомив відповідача листом, однак той прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000005/1 від 14.05.2024 року, яким митні вартості товарів визначено за другорядними методами. Стверджуючи про безпідставність сумнівів відповідача щодо правильності визначення митних вартостей товарів, представник позивача просить суд визнати протиправним та скасувати спірне рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою судді від 09.07.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що надані до митного оформлення документи для підтвердження заявленої митної вартості відповідно статті 53 МК України не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також враховуючи інформацію з мережі Інтернет про продаж ідентичних тканин виробника "Davis" в країні відправлення Польща, у митниці виникли сумніви, що заявлена декларантом митна вартість товару №1 ґрунтується на "дійсній вартості", тому декларанту повідомлено про необхідність подання документів на підтвердження заявленої митної вартості товару. Оскільки декларант такі документи не надав, то митний орган визначив митні вартості товарів за другорядними методами. Митна вартість текстильних тканин MalmoNew та Soro визначена згідно статті 59 Митного кодексу України за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 1,2034 євро/1 м?, а митна вартість текстильних тканин Sawana визначена згідно статті 64 Митного кодексу України за резервним методом на рівні 1,2863 євро/1 м?. Доводячи правомірність спірного рішення, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.
ТОВ "ЕММ Юкрейн" з 22.09.2005 року зареєстроване як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є виробництво матраців. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.02.2024 року на підставі рішення учасника №1/02/2024 від 21.04.2024 року проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни найменування юридичної особи з ТОВ "Катеринославські меблеві майстерні" на ТОВ "ЕММ Юкрейн".
Між продавцем Davis Fabrics Spоlka z.o.o (Польща) та покупцем ТОВ "Катеринославські меблеві майстерні" (наразі - ТОВ "ЕММ Юкрейн") укладено зовнішньоекономічний контракт №1 від 24.05.2022 року, додаткову угоду №2 від 26.02.2024 року до нього, а також специфікацію №17 від 08.05.2024 року про поставку товарів - текстильних меблевих тканин за такими комерційними назвами (артикулами):
- Sawana80Ln за ціною 1,33 євро за 1 метр довжини рулону (1,4 м) у кількості 4002,20 м, загальною вартістю 5322,93 євро;
- Malmo95New - за ціною 1,42 євро за 1 метр довжини рулону (1,40 м) у кількості 216,60 м, загальною вартістю 307,57 євро;
- Malmo83New - за ціною 1,42 євро за 1 метр довжини рулону (1,40 м) у кількості 242,90 м, загальною вартістю 344,92 євро;
- Malmo90New - за ціною 1,42 євро за 1 метр довжини рулону (1,40 м) у кількості 1995,80 м, загальною вартістю 2834,04 євро;
- Cloud03 - за ціною 3,29 євро за 1 метр довжини рулону (1,40 м) у кількості 427,90 м, загальною вартістю 1407,79 євро;
- Soro90 за ціною 1,76 євро за 1 метр довжини рулону (1,40 м) у кількості 241,30 м, загальною вартістю 424,69 євро;
- Point56 за ціною 2,85 євро за 1 метр довжини рулону (1,40 м) у кількості 46 м, загальною вартістю 131,10 євро.
На виконання цього договору продавець надав покупцеві інвойс №10/00189/24ех від 08.05.2024 року на загальну суму 10597,04 євро, з яких: арт.Sawana80Ln - 5322,93 євро, арт.Malmo95New - 307,57 євро, арт.Malmo83New - 344,92 євро; арт.Malmo90New - 2834,04 євро, арт.Cloud03 - 1407,79 євро, арт.Soro90 - 424,69 євро, арт.Point56 - 131,10 євро, знижка - 176 євро.
З метою митного оформлення вказаного товарів представник декларанта ПП "АФ "Олександріяконссервіс" 13.05.2024 року подав до Кропивницької митниці митну декларацію, у графі 31 якої вказано такі товари:
- товар №1 - текстильна тканина з 100% поліефірних текстурованих ниток різних кольорів: Sawana80Ln - 4002,20 метрів погонних (5803,19м2), ширина 145 см, поверхнева щільність 245г/м2 +/- 5%; Malmo95New - 216,60 метрів погонних (314,07м2), ширина 145 см, поверхнева щільність 220г/м2 +/- 10%; Malmo83New - 242,90 метрів погонних (352,205м2), ширина 145 см, повехнева щільність 220г/м2 +/- 10%; Malmo90New - 1995,80 метрів погонних (2893,91 м2), ширина 145 см, поверхнева щільність 220г/м2 +/- 10%; Soro90 - 241,30 метрів погонних (349,885м2\0, ширина робочої поверхні 145 см (ширина з кромкою 150см), поверхнева щільність 260г/м2 +/- 5%; Point56 - 46+ метрів погонних (66,70м2), ширина 145 см, поверхнева щільність 355 г/м2 +/-5%. Тканина в рулонах на картонних гільзах, вміст 97% поліестер, 3% нейлон. Застосовується в меблевій промисловості. Маркування: назва тканини, 100% polyester, Made in China, штрих код, кількість метрів погонних, партія. Код товару за УКТ ЗЕД - 5407530000 (графа 33). Митна вартість товару визначена за основним методом у розмірі 9212, 24 євро (графа 42);
- товар №2 - полотно трикотажне ворсове, з не петельним ворсом, не махрове, виготовлене з 100% синтетичного волокна - поліестер, без покриття та дублювання: Cloud03 - 427,90 погонних метрів, поверхнева щільність 390г/м2 +/-10%. Застосовується в меблевій промисловості. Маркування: назва полотна, колір, 100% polyester, Made in China, штрих код, кількість метрів погонних, партія. Код товару за УКТ ЗЕД - 6001920000 (графа 33). Митна вартість товару визначена за основним методом у розмірі 1384, 79 євро (графа 42).
Вказана митна декларація була зареєстрована за №24UA901050002046U3.
Для підтвердження митної вартості товару декларант надав зокрема такі документи: зовнішньоекономічний контракт №1 від 24.05.2022 року, додаткову угоду №2 від 26.02.2024 року до нього, специфікацію №17 від 08.05.2024 року, інвойс №10/00189/24ех від 08.05.2024 року.
За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів у митного органу виник сумнів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, тому митний орган надіслав повідомлення, у якому запропонував позивачу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
У відповідь декларант надіслав до митного органу лист №14/05-2 від 14.05.2024 року, в якому зазначив, що інших документів щодо визначення митної вартості надати немає можливості.
Кропивницька митниця 14.05.2024 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000005/1, яким митну вартість товарів №1 (код за УКТ ЗЕД - 5407530000), а саме текстильних меблевих тканин за артикулами Malmo95New, Malmo83New, Malmo90New, Soro90 визначено за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 4705,38 євро (1,2034 євро за 1 м?), а текстильних меблевих тканин за артикулом Sawana80Ln визначено за резервним методом на рівні 7464,64 євро (1,2863 євро за 1 м?).
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи правомірність цього рішення, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 49 Митного кодексу України (надалі - МК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами 5, 6 статті 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування регламентовані главою 9 МК України.
Частинами 1, 2, 3, 4 статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з частинами 5, 6, 7 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 8 статті 57 МК України передбачено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Згідно з частинами 3, 4 статті 59 МК України незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
За правилами частин 5, 6, 7 статті 59 МК України у разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5- 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Статтею 61 МК України передбачено, що товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються. Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Згідно з частинами 3, 4 статті 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у Графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" у графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Отже чинним законодавством чітко врегульовано, що застосування другорядних методів здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між митним органом та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.
Суд установив, що Кропивницька митниця за результатами здійснення контролю правильності визначення митних вартостей товарів не визнала митні вартості, заявлені декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту), та прийняла спірне рішення №UА901050/2024/000005/1 від 14.05.2024 року про їх коригування, визначивши митні вартості відповідно до статті 59 МК України за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та відповідно до статті 64 МК України за резервним методом, тобто за другорядними методами.
Зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000005/1 від 14.05.2024 року вбачається, що митним органом зроблено висновок про те, що подані декларантом до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, а також враховуючи інформацію з мережі Інтернет про продаж ідентичних тканин виробника "Davis" в країні відправлення Польща, у митниці виникли сумніви, що заявлена декларантом митна вартість товару №1 ґрунтується на "дійсній вартості" імпортованих товарів. З використанням автоматизованої системи митного оформлення ПІК "Інспектор" проведене порівняння рівня вартості товару №1 текстильна тканина з 100% поліефірних текстурованих ниток різних кольорів Sawana80Ln, Malmo95New, Malmo83New, Malmo90New, Soro90 з рівнями митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками, та виявлено, що рівень вартості оцінюваних товарів нижчий, ніж рівні митних вартостей товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі "імпорт" за час максимально наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. Основний метод визначення митної вартості товарів №1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати. У зв'язку з наявністю у митного органу інформації щодо вартості операції з ідентичними товарами митна вартість тканин MalmoNew та Soro визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості згідно з положеннями статті 59 МК України на рівні 1,2034 євро/ кв. м (5,93 дол. США/кг) та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару тканини MalmoNew країни виробництва та походження Китай, умови поставки 5,93 дол. США/кг, продавця Davis Fabrics SP z.o.o (Польща) у максимально наближений час, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди та випущено у вільний обіг за МД №24UA901050000300U5 від 22.01.2024 року, а тканини Soro, країни виробництва та походження Китай, умови поставки EXW Bielsko-Biala, продавця Davis Fabrics SP z.o.o (Польща), у максимально наближений час, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди та випущено у вільний обіг за МД №24UA807200007522U6 від 06.05.2024 року. Для розрахунку визначеної митної вартості тканин MalmoNew та Soro взято фактурну вартість тканини MalmoNew 1,60 євро/погонний метр з МД №24UA901050000300U5 від 22.01.2024 року та фактурну вартість тканин Soro 1,91 євро/погонний метр з МД №24UA807200007522U6 від 06.05.2024 року, додано заявлені декларантом транспортні витрати поточної партії пропорційно розподілені по вазі брутто, та використано заявлену декларантом вагу нетто та кількість квадрантних метрів тканин. Митна вартість тканини Sawana визначена згідно статті 64 МК України на рівні 1,2863 євро/ кв. м. за резервним методом згідно статті 64 МК України та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів Sawana країни виробництва та походження Китай, умови поставки EXW Bielsko-Biala, продавця Davis Fabrics SP z.o.o (Польща). Для визначення митної вартості тканини Sawana використані відомості щодо митної вартості 1,2863 євро/кв.м. з МД №24UA901050000716U3 від 12.02.2024 року.
Суд зазначає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару.
Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 року у справі №640/29559/20 звернув увагу на те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідач не довів, що надані декларантом разом з митною декларацією №24UA901050002046U3 документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, тобто не довів наявності підстав для витребування у декларанта додаткових документів.
Висновки відповідача про непідтвердження позивачем заявленої митної вартості товарів ґрунтувались зокрема на тому, що прайс-лист від 29.01.2024 року не містить диференційованої інформації щодо вартості товарів в залежності від обсягів поставки, умов та строків здійснення оплати вартості товару, історії закупівель та інших можливих знижок, а комерційна пропозиція від 29.01.2024 року не підтверджує заявлену митну вартість поточної партії товару, оскільки ціна може змінюватися в залежності від об'єму замовлення без вказівки конкретних значень (метрів погонних, метрів квадратних) від кількості яких ціна варіюється.
Суд зазначає, що прайс-лист є довідковим документом інформаційного характеру, який містить відомості про рівень цін на товари, що реалізуються продавцем, та може використовуватися як додаткове джерело інформації при перевірці заявленої декларантом митної вартості товарів. Водночас прайс-лист (так само як і комерційна пропозиція) не належить до переліку основних документів, які безпосередньо підтверджують митну вартість товарів та подаються декларантом для її визначення за основним методом, а його подання має допоміжний характер і спрямоване на додаткове підтвердження рівня цін виробника або постачальника.
У ході судового розгляду справи відповідач не довів суду наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 МК України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема не підтвердження позивачем документально відомостей про митну вартість товару, а також не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними.
Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 року в адміністративній справі №818/1186/17 вказав, що у рішенні про коригування митної вартості товарів, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
У відзиві на позов та у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000005/1 від 14.05.2024 року зазначено, що при коригуванні митних вартостей імпортованих позивачем товарів використані відомості з митних декларацій №24UA901050000300U5 від 22.01.2024 року, №24UA901050000716U3 від 12.02.2024 року та №24UA807200007522U6 від 06.05.2024 року, за якими поставлялися текстильні тканини Sawana, MalmoNew та Soro.
Однак, такі митні декларації відповідач до суду не надав та не довів, що вказані у них товари можуть бути комерційно взаємозамінними товарам, що оцінювалися.
Між тим, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено достатніх характеристик товару (текстильних меблевих тканин), що поставлялися за МД №24UA901050000300U5 від 22.01.2024 року, №24UA901050000716U3 від 12.02.2024 року та №24UA807200007522U6 від 06.05.2024 року, зокрема детальні характеристики цих тканин, (їх склад, щільність, ширину рулону, тип тощо), не вказано обсяги замовлення, що безсумнівно може впливати на ціну товару.
Зміст спірного рішення свідчить про те, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган, обґрунтовуючи прийняте рішення про її коригування, послався на інформацію, отриману з мережі Інтернет щодо вартості нібито ідентичних та/або подібних тканин.
Суд зазначає, що контроль правильності визначення митної вартості товарів повинен здійснюватися митним органом на підставі об'єктивних та документально підтверджених відомостей, які дають можливість встановити реальну ціну товару та умови конкретної зовнішньоекономічної операції. Інформація з мережі Інтернет чи інших відкритих джерел, не є офіційним джерелом інформації.
Щодо посилання відповідача на те, що згідно з відомостями ПІК "Інспектор" заявлений позивачем рівень митної вартості товарів нижчий, ніж рівні митних вартостей товарів по митним оформленням, проведеним митницями в митному режимі імпорт у наближені дати, то суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 14.07.2020 року у справі №809/1734/16, від 10.06.2021 року у справі №815/6854/17, від 21.10.2021 року №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Доводи відзиву про те, що декларант не подав на вимогу митного органу додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд розцінює критично, оскільки право витребувати такі документи набувається лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість їх витребувати у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів.
Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митних вартостей товарів у цій справі відповідачем не доведена.
Наведене не дає підстав вважати спірне рішення про коригування митної вартості товарів обґрунтованим та мотивованим у контексті частини 2 статті 55 МК України.
Суд прийшов до висновку, що Кропивницька митниця безпідставно відмовила у визнанні заявлених митних вартостей товарів №1 (тканин за артикулами Malmo95New, Malmo83New, Malmo90New, Soro90, Sawana80Ln), а рішення про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000005/1 від 14.05.2024 року є протиправним. Тож позов про його скасування слід задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 3028 грн., які слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕММ Юкрейн" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів №UА901050/2024/000005/1 від 14.05.2024 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕММ Юкрейн" судові витрати на сплату судового збору в сумі 3028 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ