про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
06 березня 2026 року Київ справа № 320/4664/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка звернулась до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2025 року пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нараховувати та виплачувати з 01.03.2025 пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «»Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025 року по день проведення перерахунку.
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.03.2025 року поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду №320/14436/24 від 17.12.2024 року.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.02.2026 позовну заяву залишив без руху та надав позивачу строк, для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів, що підтверджують обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду за захистом своїх прав за період з 01.03.2025 по 29.06.2025.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвала про залишення позовної заяви без руху від 16.02.2026 у справі №320/4664/26 надіслано судом в електронний кабінет позивача в системі "Електронний суд". Згідно довідки про доставку до електронного кабінету ЄСІТС, ухвала про залишення позовної заяви без руху доставлена в електронний кабінет представника позивача - 17.02.2026.
На виконання вимог ухвали, представником позивача на адресу суду подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом, в частині позовних вимог за період з 01.03.2025 по 29.06.2025.
Обґрунтовуючи причини пропуску тим, що порушення прав позивача має триваючий характер, оскільки суб'єкт владних повноважень протягом тривалого часу не здійснює належного перерахунку та виплати пенсії в повному, передбаченому законом, розмірі. Таке порушення стосується реалізації конституційного права на соціальний захист, гарантованого статтею 46 Конституції України, яке не може бути фактично нівельоване застосуванням формальних процесуальних строків. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, підлягають виплаті за минулий час без обмеження будь-яким строком. У даному випадку пенсія позивачу нараховувалася, однак виплачувалася не в повному розмірі, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності пенсійного органу.
Суд, дослідивши подану заяву, зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС) встановлено, що суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду, відповідно до вимог КАС, визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Посилання позивача на відсутність строкового обмеження щодо виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, а також прохання у зв'язку з цим поновити строк на подання позову та продовжити розгляд адміністративної справи, суд вважає необґрунтованими.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, на яку посилається позивач, дійшла висновку, що положення, зокрема, статті 87 Закону України № 1788-XII та статті 46 Закону України № 1058-IV щодо не обмеження будь-яким строком виплати невиплачених пенсіонерові сум пенсії, підлягають застосуванню у справах про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення чи перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності одночасно двох умов: по-перше, такі суми повинні бути нараховані пенсійним органом; по-друге, вони мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Аналіз наведеного правового висновку дає підстави для висновку, що зазначені норми регулюють правовідносини, пов'язані з виплатою вже нарахованих сум пенсії за минулий час, які з тих чи інших причин не були виплачені, у тому числі з вини органів Пенсійного фонду України.
Натомість у справі, що розглядається, предметом спору є правильність визначення та обчислення розміру пенсії позивача, яка, на його думку, мала бути нарахована у більшому розмірі, а не виплата вже нарахованих, але невиплачених сум пенсії.
За таких обставин посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а є безпідставним, оскільки наведені у ній правові висновки не є релевантними до спірних правовідносин у даній адміністративній справі.
Щодо доводів позивача про те, що він дізнався про порушення свого права лише після отримання відповіді відповідача на подану заяву, суд зазначає, що припинення нарахування щомісячної доплати до пенсії відбулося під час перерахунку пенсії на виконання рішення суду, при цьому позивач не був належним чином повідомлений про зміну складових пенсійної виплати. Лише після звернення до відповідача та отримання відповіді позивач дізнався про припинення нарахування спірної доплати та після цього звернувся до суду. Суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Суд звертає увагу, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС, у спорах цієї категорії:
- для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
- пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Зазначений правовий висновок неодноразово знаходив своє застосування у справах, що стосувалися визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01 липня 2025 року у справі №420/23756/24.
З огляду на це, суд не вбачає належних правових підстав для відступу від правової позиції, сформульованої Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, щодо тлумачення положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, що стосуються, зокрема, перерахунку пенсій.
Таким чином, жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано, а підстави, які зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду - суд визнає неповажними, з огляду на те, що реалізація позивача права на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, а не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою.
За правилами частин 1, 2 статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки, причини пропуску строку звернення, зазначенні позивачем у заяві про усунення недоліків, визнанні судом не поважними, від так позивач у встановлений суддею строк не усунув недоліки позовної заяви, що залишена без руху, таким чином, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали в частині позовних вимог з 01.03.2021 по 29.06.2025 підлягають поверненню.
Також, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС, повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог з 01.03.2021 по 29.06.2025 - повернути позивачу.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Сас Є.В.