ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.03.2026Справа № 910/12031/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У."
до Київської міської ради
про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки,
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." (далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської міської ради (далі - відповідач, Рада) про визнання укладеною між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." додаткову угоду про поновлення на той самий строк - 10 років (з 28.04.2022 до 28.04.2032) - та на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки від 19.04.2012, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." щодо земельної ділянки за адресою: проспект Степана Бандери, 15-а в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер - 8000000000:78:130:0002, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 28.04.2012 за № 78-6-00682 та посвідченого 19.04.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за №401, 402, у запропонованій редакції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 відкрито провадження у справі 910/12031/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2025.
За наслідками судового розгляду справи № 910/12031/25 судом було ухвалено рішення від 08.01.2026, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки був задоволений в повному обсязі, а саме визнано укладеною між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 19.04.2012, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." щодо земельної ділянки за адресою: проспект Степана Бандери, 15-а в Оболонському районі м. Києва, кадастровий номер - 8000000000:78:130:0002, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 28.04.2012 за № 78-6-00682 та посвідченого 19.04.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за №401, 402, в редакції запропонованій позивачем. Також було присуджено до стягнення з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." 3 028,00 грн судового збору.
14.01.2026 (сформовано 13.01.2026) через систему «Електронний суд» позивачем була подана заява про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 2 статті 244 Господарського процесуального кодексу України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
За приписами частин 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.01.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки був задоволений в повному обсязі.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Обґрунтовуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 704 335,68 грн Товариство посилається на те, що факт надання правової допомоги позивачу підтверджується наступними документами: договір про надання правової допомоги № 1143-АО-1/2024 від 19.12.2024, додаток № 1 від 19.12.2024 до договору про надання правової допомоги № 1143-АО-1/2024 від 19.12.2024, рахунок на оплату № 409 від 19.06.2025 на суму 1 331 602,03 грн, акт надання послуг від 28.07.2025 на суму 1 331 602,03 грн, погодинний звіт про надані послуги за період з 01.12.2024 по 31.05.2025, дебетове повідомлення № 13055 від 28.07.2025 року на суму 1 331 602,03 грн, банківська виписка АТ "Креді Агріколь Банк" з рахунку за період 01.12.2024-11.09.2025, погодинний звіт про надані послуги за період з 24.09.2025 по 08.01.2026, рахунок на оплату № 12 від 08.01.2026 на суму 359 435,52 грн, акт надання послуг від 08.01.2026 на суму 359 435,52 грн, дебетове повідомлення № 13565 від 12.01.2026 на суму 359 435,52, банківська виписка АТ "Креді Агріколь Банк" з рахунку за 12.01.2026.
Суд відзначає, що у розумінні приписів частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21.
Водночас у частинах п'ятій - сьомій, дев'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Наведені висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
У постановах від 19.02.2022 у справі № 755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.
У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East / West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Отже, у разі недотримання вимог частини п'ятої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22.
Судом враховані аргументи позивача щодо складності спору в межах справи № 910/12031/25 та відсутність заяви Київської міської ради щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, однак критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин 3 та 5 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Дослідивши представлені суду документи, зокрема, погодинні звіти по першому та другому етапу, суд дійшов висновку щодо повторюваності надання певних послуг протягом тривалого часу, зокрема:
1) *пошук та аналіз практики розгляду Верховним Судом спорів про поновлення договорів оренди земельних ділянок комунальної власності, на яких розташоване нерухоме майно орендаря та які були укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" та *пошук та аналіз судової практики, зокрема, рішень Верховного Суду, з метою актуалізації поточної позиції Верховного Суду щодо ефективного і належного способу захисту права орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах та на той самий строк;
2) *аналіз наданих Клієнтом документів щодо земельної ділянки 8000000000:78:130:0002 з метою виявлення проблемних питань стосовно цієї ділянки, *аналіз документів щодо сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки 8000000000:78:130:0002 за період 2022-2024 років. Увага до розрахунку орендної плати, *аналіз наданих Клієнтом документів щодо земельної ділянки 8000000000:78:130:0002, в тому числі проєкту рішення Київської міської ради та іншої письмової комунікації з КМР, з метою виявлення проблемних питань по цій ділянці та *підготовка письмового аналізу документів та інформації, наданих Клієнтом по земельній ділянці 8000000000:78:130:0002, та можливих варіантів захисту його інтересів у спорі з Київською міською радою щодо поновлення договору оренди вказаної земельної ділянки. Підготовка презентації з цих же питань;
3) *підготовка електронних копій додатків до позовної заяви до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки 8000000000:78:130:0002 та *подання позовної заяви до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки 8000000000:78:130:0002 до Господарського суду міста Києва через електронний суд, сплата судового збору;
4) *підготовка проєкту відповіді на відзив Київської міської ради на позовну заяву про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення на той самий строк - 10 років - та на тих самих умовах Договору оренди земельної ділянки 8000000000:78:130:0002 (справа № 910/12031/25) в частині невиконання зобов'язань по сплаті орендної плати у 2015 та 2022. Увага до податкових декларацій за ці роки, а також податкової пільги зі сплати орендної плати, що діяла у 2022, *порівняльний аналіз п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакціях від 15.03.2022 та 11.04.2023, що звільняє юридичних осіб від сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території бойових дій, на період з 01.03.2022 по 31.12.2022. Увага до роз'яснень податкових органів щодо передумов для використання такої податкової пільги. Аналіз нормативних документів щодо віднесення м. Києва до території, на якій велися бойові дії, *підготовка проєкту відповіді на відзив Київської міської ради на позовну заяву про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення на той самий строк - 10 років - та на тих самих умовах Договору оренди земельної ділянки 8000000000:78:130:0002 (справа № 910/12031/25) в частині текстів додаткової угоди, поданої КМР та суду та *фіналізація відповіді на відзив Київської міської ради на позовну заяву про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення на той самий строк - 10 років - та на тих самих умовах Договору оренди земельної ділянки 8000000000:78:130:0002 (справа № 910/12031/25).
Також до погодинних звітів були включені послуги, які не можна кваліфікувати, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, зокрема:
- увага до документів, надісланих ОСОБА_1 , необхідних для підготовки позовної заяви про поновлення договору оренди земельної ділянки 8000000000:78:130:0002, оновлення списку запитуваних документів, які не було надано Клієнтом щодо цієї земельної ділянки;
- робота над письмовим аналізом по Етапу-1, зокрема, в частині, що стосується особливостей поновлення договору оренди земельної ділянки 8000000000:78:130:0002 та відповідних рекомендацій;
- робота над презентацією щодо результатів аналізу по Етапу-1 щодо особливостей поновлення договору оренди земельної ділянки 8000000000:78:130:0002 та відповідних рекомендацій;
- фіналізація письмового аналізу для Клієнта та презентації в частині, що стосується земельної ділянки 8000000000:78:130:0002, зокрема щодо питань законодавства, що підлягає застосуванню, позовної давності, особливостей поновлення договору оренди зазначеної земельної ділянки;
- увага до інформації про автоматизований розподіл справи № 910/12031/25 між суддями. Моніторинг статусу справи № 910/12031/25 та відкриття провадження у ній;
- комунікація з Господарським судом міста Києва та помічником судді Джарти В.В. щодо статусу справи № 910/12031/25, надсилання ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду.
Суд відзначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічна позиція міститься у додатковій постанові Верховного Суду від 15.12.2025 у справі № 922/82/20.
З огляду на вказане, керуючись принципом розумності, враховуючи критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), виключаючи повтореність послуг шляхом врахування одного виду з більшою кількістю витраченого часу, виключаючи послуги без ознак правових, суд дійшов висновку що розмір витрат по першому етапу є 198 171,00 грн (3 405 євро*48,5+33 028,50 грн ПДВ), витрати по другому етапу - 238 921,20 грн (3 990 євро*49,9+39 820,20 грн ПДВ), у загальному розмірі 437 092,20 грн є обґрунтованим та відповідає ознакам «справедливої сатисфакції».
З огляду на вказане, керуючись приписами статті 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що на Київську міську раду має бути покладено обов'язок відшкодування Товариству 437 092,20 грн витрат на адвокатські послуги.
Керуючись статтями 73-80, 86, 123-129, 236-244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Стягнути з Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У." (Україна, 04073, місто Київ, ПРОСПЕКТ СТЕПАНА БАНДЕРИ, будинок 15-А; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34431547) 437 092,20 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2. Після набрання додатковим рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.