СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/974/26
ун. № 759/2891/26
23 лютого 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021111140000595 від 20.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, про скасування арешту майна,
До Святошинського районного суду міста Києва звернулася адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021111140000595 від 20.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 16.02.2023.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні СУ ГУНП у Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №1202111110000595 від 20.10.2021 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16.02.2023 року (справа № 759/2360/23) клопотання прокурора задоволено частково та накладено арешт на ряд земельних ділянок, в тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:002:0136 загальною площею 0,101 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , із забороною її відчуження.
Із змісту фабули кримінального правопорушення, наведеної в ухвалі, слідує, що: «19.10.2021 надійшло звернення ОСОБА_5 щодо перевезення 30.09.2021 через с. Ходосівка Обухівського району незаконно зрубаних дерев автомобілем марки КРАЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 , що заподіяло істотну шкоду державі. Крім того, службові особи Федосіївської територіальної громади за попередньою змовою із службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області, шляхом зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби, виділили земельні ділянки лісового фонду, які знаходяться в с. Ходосівка, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам держави».
Водночас, ОСОБА_4 придбала земельну ділянку площею 0,1010 га кадастровий номер 3222487000:04:002:0136, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.11.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 , зареєстровано в реєстрі за № 3801 (копія договору додається). Тож ОСОБА_4 є законним власником земельної ділянки.
Під час набуття ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку нотаріусом перевірялися правовстановлюючі документи, наявність ділянки в Державному земельному кадастрі, відсутність обтяжень на земельну ділянку тощо. За результатами перевірки нотаріусом посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки та здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, що свідчить про законність набуття права власності.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:04:002:0136, вказана земельна ділянка як окремий об'єкт була сформована та її державна реєстрація відбулась ще 01.03.2017 року. Орган, що здійснив державну реєстрацію - Відділ у Києво-Святошинському районі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпінь Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Вказана земельна ділянка відповідно до договору купівлі-продажу від 08.11.2021 року належала попередньому власнику - продавцю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.04.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського району Київської області за реєстровим № 1267.
ОСОБА_4 є добросовісним набувачем земельної ділянки. Законність підстав виникнення права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку на підставі оплатного договору купівлі-продажу, ніким не оспорювалось. Прокурором не подавався позов про скасування правовстановлюючих документів на землю чи витребування земельної ділянки.
У вказаній ухвалі слідчого судді про накладення арешту на земельну ділянку зазначено, що арешт накладено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - з метою забезпечення збереження речових доказів.
Досудове розслідування здійснюється вже протягом 4 років, а земельна ділянка перебуває під арештом вже протягом трьох років. Тож за цей час органом досудового розслідування мали б бути проведені всі необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, зібрані всі необхідні докази, достатні для прийняття рішення про закінчення досудового розслідування. Проте, станом на сьогоднішній день, таке рішення відсутнє. Жодній особі в межах даного кримінального провадження про підозру не повідомлено, з обвинувальним актом прокурор до суду не звертався. Відсутні докази того, що земельна ділянка, на яку накладено арешт в межах зазначеного кримінального провадження, може бути знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, зберегла на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально-протиправних дій або набута кримінально-протиправним шляхом.
Вважають, що подальше застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на вказану земельну ділянку не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження. В даному випадку відсутня об'єктивна необхідність перебування земельної ділянки з кадастровим номером 3222487000:04:002:0136 під арештом, а тому у подальшому застосуванні арешту відпала потреба.
Окрім того, звертають увагу, що досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, яке за ступенем тяжкості відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Тож, виходячи з приписів ст. 49 КК України, вже навіть сплив строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, стосовно яких здійснювалось досудове розслідування. Відтак, і захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна втратив свою актуальність
Адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримала.
Прокурор подала копію постанови від 20.08.2024 про призначення земельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлено питання щодо накладення меж земельних ділянок на землі лісового фонду.
Дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 16.02.2023 накладено арешт на земельні ділянки із забороною їх відчуження, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:002:0136, власником якої є ОСОБА_4 .
Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на вказане майно накладався з метою збереження речових доказів, а саме унеможливлення відчуження майна.
Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність правових підстав, передбачених ч. 1-3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на таке майно.
Прокурором долучено постанову про призначення земельно-технічної експертизи від 20.08.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021111140000595 від 20.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, відповідно до якої на вирішення експерта поставлено питання про накладення меж земельних діялнок з відповідними кадастровими номерами на межі лісового фонду. Проте земельна ділянка із кадастровим номером 3222487000:04:002:0136, власником якої є ОСОБА_4 , серед зазначених у постанові відсутня. Додаткових доказів чи документів на спростування доводів клопотання адвоката прокурором не надано, також не надано і доказів на підтвердження обставин, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту такого майна.
Враховуючи, що доказів, які б спростовували доводи клопотання адвоката та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду надано не було, більш того, жодній особі не повідомлено про підозру, у кримінальному провадженні відсутній цивільний позов, слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, слідчим суддею встановлено, що в подальшому застосуванні арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16.02.2023 у справі 759/2360/23 відпала потреба, отже клопотання про скасування арешту майна слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.170, 174, 369 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021111140000595 від 20.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт із забороною відчуження, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року у справі № 759/2360/23 (провадження № 1-кс/759/784/23) у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021111140000595 від 20.10.2021, на земельну ділянку площею 0,101 га з кадастровим номером 3222487000:04:002:0136, що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1