Ухвала від 19.02.2026 по справі 361/434/26

справа № 361/434/26

провадження № 1-кс/361/66/26

19.02.2026

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області щодо невиконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2015 р. у кримінальному провадженні №12012100130000580,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області щодо невиконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2015 р. у кримінальному провадженні №12012100130000580.

В обґрунтування скарги зазначено, що слідчим відділом Броварського РУП ГУ НП в Київській області незаконно здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР під № 12012100130000580 від 04.12.2012 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 149 та ч. 2 ст. 149 КК України. Досудове розслідування у кримінальному провадженні №112012100130000580 було фактично завершене ще у 2013 році. 11.12.2012 слідчим СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12012100130000580 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.149 КК України. 10.02.2013 завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні №112012100130000580, про що учасникам направлено письмові повідомлення.

11.02.2013 учасники кримінального провадження №112012100130000580 завершили ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та цього ж дня, було складено та затверджено старшим прокурором Броварської міжрайонної прокуратури обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні.

Згідно з ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2013 у справі №361/4110/13-к обвинувальний акт у кримінальному провадженні №112012100130000580 надійшов до суду 26.03.2013 (тобто поза межами строків досудового розслідування) та його було призначено до судового розгляду.

14.10.2013 Броварським міськрайонним судом Київської області кримінальне провадження №112012100130000580 розглянуто з ухваленням вироку.

16.12.2014 ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від року апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено частково, вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.10.2013 скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження №112012100130000580 у суді першої інстанції.

24.02.2015 ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №112012100130000580 повернуто прокурору для виконання вимог ст.291 КПК України, зокрема складання належного обвинувального акта з викладом фактичних обставин кримінального правопорушення і формулюванням обвинувачення кожному підозрюваному, які прокурор вважає встановленим. Прокурора зобов'язано усунути вказані недоліки протягом 30 діб з дня проголошення ухвали.

В подальшому вказана ухвала Броварського міськрайонного суду від 24.02.2015 не оскаржувалась. Проте, прокурорами які представляли державне обвинувачення так і не було виконано дане рішення суду. Кримінальне провадження №112012100130000580 було скероване до Броварського РУП ГУ НП в Київській області та слідчі якого неодноразово виносили постанови про оголошення розшуку обвинуваченої ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 , що крім іншого не відповідає їхньому процесуальному статусу.

06.02.2026 адвокатом ОСОБА_3 отримано відповідь на адвокатський запит до СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області, про те, що 23.05.2018 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №112012100130000580 зупинене у зв'язку з оголошенням обвинуваченої ОСОБА_4 в розшук, а також копію вказаної постанови. Крім того, у вказаній відповіді зазначено, що у подальшому досудове розслідування неодноразово зупинялось слідчими органу досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваних та відновлювалось через зміни у штатному розписі для заміни груп слідчих, прокурорів, а також органу досудового розслідування.

Прохає визнати визнати бездіяльність прокурора у провадженні №12012100130000580 щодо невиконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2015 року у частині усунення недоліків обвинувального акта та не направлення кримінального провадження до суду у визначений судом строк незаконною; зобов'язати прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області негайно усунути допущену бездіяльність шляхом виконання ухвали Броварського міськрайонного суду від 24.02.2015 року, а саме: усунення недоліків обвинувального акта, та повторного направлення обвинувального акта стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12012100130000580 до Броварського міськрайонного суду Київської області для нового судового розгляду.

Особа, яка подала скаргу адвокат ОСОБА_3 та прокурор в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу у відсутності особи, яка подала скаргу та уповноваженої особи, бездіяльність якої оскаржується, без фіксування за допомогою технічних засобів за правилами частини четвертої статті 107 КПК України.

Дослідивши письмові матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Броварського РУП ГУ НП у Київській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012100130000580, внесене до ЄРДР 04.12.2012 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 149 КК України. Заявником у кримінальному провадження є адвокат ОСОБА_3

11.12.2012 у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру.

10.02.2013 досудове розслідування завершено, про що сторони були письмово повідомлені.

11.02.2013 сторони завершили ознайомлення з матеріалами, після чого складено та затверджено обвинувальний акт, який 26.03.2013 надійшов до Броварського міськрайонного суду Київської області та був призначений до судового розгляду.

14.10.2013 судом першої інстанції ухвалено вирок у кримінальному провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16.12.2014 вирок скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

24.02.2015 ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт повернуто прокурору для усунення недоліків відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при цьому прокурора зобов'язано усунути вказані недоліки протягом 30 днів з дня проголошення ухвали.

З матеріалів скарги та доданих документів убачається, що зазначена ухвала суду від 24.02.2015 не оскаржувалась та не була виконана у встановлений судом строк. Обвинувальний акт до суду повторно не скеровувався.

Натомість матеріали кримінального провадження були передані до органу досудового розслідування, після чого слідчими неодноразово виносились постанови про оголошення розшуку обвинуваченої та іншого обвинуваченого, а також постанови про зупинення досудового розслідування.

Із відповіді СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області від 06.02.2026 вбачається, що 23.05.2018 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене у зв'язку з оголошенням ОСОБА_4 у розшук, у подальшому розслідування неодноразово зупинялось (зокрема 30.08.2021 та 29.09.2025) та відновлювалось, у тому числі з підстав зміни складу групи слідчих та прокурорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, з-поміж іншого, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Як зазначено у ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Процесуальне значення обвинувального акта полягає в тому що він встановлює межі майбутнього судового розгляду, яке здійснюється лише стосовно особи (осіб) якій висунуто обвинувачення (ч.1ст.337 КПК).

Обвинувальний акт є тим підсумковим документом досудового розслідування, який не може містити в собі жодних внутрішніх суперечностей, а всі складові частини цього документу повинні бути узгоджені між собою.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглянути у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54).

Також, Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Камасінскі проти Австрії» (рішення від 19.12.1989) та у справі «Абрамян проти Росії» (рішення від09.10.2008) зазначив, що у підпункті «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Крім того, суд зазначив, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. Надання по кримінальній справі повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, визначено ст. 291 ч.2 КПК України.

Відповідно до пункту 3 ч. 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Зокрема, згідно вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, з поміж іншого: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого(прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, тощо.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону при його складанні, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Обвинувальний акт підлягає поверненню судом зі стадії підготовчого розгляду кримінального провадження в разі, коли даний процесуальний документ не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

24.02.2015 року в підготовчому судовому засіданні суддею Броварського міськрайонного суду Київської області встановлено, що при складанні обвинувального акту стороною обвинувачення не дотримано вимог ст. 291 КПК України, зокрема не викладено належним чином фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення, у зв'язку із чим були наявні підстави для повернення обвинувального акту прокурору.

Відповідно до вимог ст. ст. 17 ч.1, 25, 92 КПК України, тягар обвинувачення покладено на сторону обвинувачення, яка зобов'язана вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення, особи, яка його вчинила, доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України та винуватості особи поза розумним сумнівом. Висунення обвинувачення є виключною компетенцією органу досудового розслідування. Це процесуальне рішення приймається у формі обвинувального акта відповідно до вимог ст..ст. 110, 291 КПК України.

Відтак, після повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні №12012100130000580 прокурор зобов'язаний був усунути вказані недоліки протягом 30 діб з дня проголошення ухвали.

Проте станом на день розгляду скарги прокурором даних про усунення вказаних недоліків обвинувального акта слідчому судді не надано.

Відтак доводи захисника ОСОБА_3 щодо невиконання стороною обвинувачення ухвали Броварського міськрайонного суду від 24.02.2015 є обґрунтованими та відповідають матеріалам кримінального провадження.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, викладеної в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 05.04.2024 року у справі № 753/25892/21 повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв'язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК України (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України), не відновлює досудове розслідування.

Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК України, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК України та забезпечення виконання ухвали суду.

Тривала бездіяльність прокурора Броварської окружної прокуратури, яка полягає у невиконанні ухвали суду від 24.02.2015 року порушує право обвинуваченої ОСОБА_4 на розумні строки провадження, право на справедливий суд, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та процесуальні гарантії.

Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування в розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Отже, дотримання строків досудового розслідування є невід'ємною складовою такої засади кримінального провадження, як розумні строки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини «обвинувачення» у сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначено як «офіційне повідомлення, надане особі компетентним органом, про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення», а також дату, з якої «становище особи значно змінилося внаслідок втручання органів влади», (рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року). «Держави-учасниці Конвенції зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб суди могли виконувати вимоги статті 6 § 1 Конвенції щодо розумних строків", визнавши надмірну тривалість провадження (рішення у справі «Вергелес проти України» від 16.09.2004 року). У справі «Зубаньов проти України Суд, вивчаючи конкретні періоди затримки, зазначив, що "такі затримки були значними і не були виправдані складністю справи або поведінкою заявника", що призвело до порушення права на розгляд справи у розумні строки» (рішення від 21.04.2011 року).

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що недоліки обвинувального акта прокурором не усунуті, слідчий суддя приходить висновку, що вимога скаржника про зобов'язання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області негайно усунути допущену бездіяльність шляхом виконання ухвали Броварського міськрайонного суду від 24.02.2015 року, а саме: усунення недоліків обвинувального акта, та повторного направлення обвинувального акта стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12012100130000580 до Броварського міськрайонного суду Київської області для нового судового розгляду підлягає задоволенню.

В той же час, розглядаючи прохання заявника щодо визнання бездіяльності прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області, яка полягає у невиконанні ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2015 р., у частині усунення недоліків обвинувального акту та не направлення обвинувального акту у визначений судом строк, протиправною, слідчий суддя зауважує наступне.

Згідно вимог ч.2 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може ухвалити рішення про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.

Відповідно до ч.3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Отже, оскільки до повноважень слідчого судді при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування не віднесено прийняття рішення про визнання бездіяльності посадових/службових осіб, а тому скарга в частині прохання визнати бездіяльність прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області, яка полягає у невиконанні ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2015 р., протиправною, не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 303, 305, 306, 307, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов'язати прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області негайно усунути допущену бездіяльність шляхом виконання ухвали Броварського міськрайонного суду від 24.02.2015 року, а саме: усунення недоліків обвинувального акта, та повторного направлення обвинувального акта стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12012100130000580 до Броварського міськрайонного суду Київської області для нового судового розгляду.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили після її оголошення.

Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
134638922
Наступний документ
134638924
Інформація про рішення:
№ рішення: 134638923
№ справи: 361/434/26
Дата рішення: 19.02.2026
Дата публікації: 09.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.02.2026)
Результат розгляду: зобов`язано вчинити певну дію
Дата надходження: 16.01.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
05.02.2026 11:45 Броварський міськрайонний суд Київської області
19.02.2026 15:05 Броварський міськрайонний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
СКРИПКА ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
СКРИПКА ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ