Справа № 939/4191/25
06 березня 2026 рокуселище Бородянка
Суддя Бородянського районного суду Київської області Стасенко Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Бучанської міської територіальної громади про скасування рішення, визнання недійсним державного акту, визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на частину земельної ділянки,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до районного суду з вказаним позовом і просив виділити йому у натурі 2/9 частки будинку АДРЕСА_1 , який перебуває у спільній частковій власності у нього (позивача), ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , також скасувати рішення 10 сесії V скликання Блиставицької сільської ради від 03 серпня 2007 року про затвердження технічної документації з землеустрою щодо складання державного акту, що посвідчує право власності та передачу безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1704 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ; визнати недійним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 225037 площею 0,1704 га, кадастровий номер 3221080501:02:011:0024, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд, виданий на ім'я ОСОБА_2 ; визнати недійним договір дарування, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 06 травня 2009 року про дарування ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1704 га, кадастровий номер 322108501:02:011:0024, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд, посвідчений приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Київської області, реєстровий номер 785, а також визнати за ним (позивачем) право власності на 2/9 частини земельної ділянки площею 0,1704 га, кадастровий номер 3221080501:02:011:0024, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач зазначає, зокрема, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі).
Відповідно до ч. 1 і ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб; позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В даному випадку, одним з відповідачів у позовній заяві є ОСОБА_4 , при цьому будь-яка інформації щодо відповідача, зокрема, адреса його проживання у позовній заяві не зазначена, що унеможливлює звернення суду до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Також позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви додано лише три копії позовної заяви з додатками, що в даному випадку не відповідає кількості відповідачів.
Позивач ОСОБА_1 разом з позовною заявою подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, оскільки він має інвалідність 3 групи та не має інших джерел доходу, окрім пенсії та соціальної допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 і 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, Закон України "Про судовий збір" чітко визначає випадки у яких стороні може бути зменшено розмір судового збору або звільнено від його сплати. При цьому, положеннями ч. 3 ст. 2 ЦПК України визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.
У п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже чинним законодавством визначено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
В даному випадку позивачем ОСОБА_1 було подано докази його майнового стану, а саме до клопотання додані довідки про отримання ним державної соціальної допомоги та про отримання пенсії по втраті годувальника. Водночас надані документи не містять повний розмір його (позивача) річного доходу, що необхідно для вирішення питання щодо судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 про скасування рішення, визнання недійсним державного акту, визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на частину земельної ділянки без руху і надання позивачу ОСОБА_1 строку для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Бучанської міської територіальної громади про скасування рішення, визнання недійсним державного акту, визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на частину земельної ділянки залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном сім днів з дня отримання ним копії ухвали.
СуддяГеннадій СТАСЕНКО