ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
03 березня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку підготовки до судового розгляду скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Одеської обласної прокуратури, що полягає у не розгляді заяви від 24.02.2026 року у кримінальному провадженні №42023160000000159, -
встановив:
27.02.2026 ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України, на бездіяльність прокурора Одеської обласної прокуратури, яка полягає у не розгляді заяви від 24.02.2026 в порядку ст.ст. 55, 220 КПК України, яке подане у кримінальному провадженні № 42023160000000159 від 11.05.2023.
Ознайомившись зі скаргою ОСОБА_2 , приходжу до висновку, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
З наданих матеріалів скарги ОСОБА_2 встановлено, що 24.02.2026 року звернувся с заявою до Одеської обласної прокуратури про визнання його потерпілим та проведення слідчих дій у кримінально му провадженні № 42023160000000159 від 11.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 365 КК України.
Згідно листа прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 26.02.2026 клопотання ОСОБА_2 за належністю направлено до старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_4 , для розгляду та надання відповіді.
Частина 1 ст.306 КПК України встановлює, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст.318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Проте чинний кримінальний процесуальний закон не містить чіткого визначення підсудності скарг на рішення, дії чи бездіяльності органу досудового розслідування, зокрема, слідчий суддя якого саме місцевого суду повинен розглядати такі скарги.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що у даному випадку необхідно звернутись до загальних засад кримінального провадження, а саме законності, що регламентована ст. 9 КПК України, а саме ч. 6, якою визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Тому слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно - правовими актами, які йому не суперечать.
Так, Законом України «Про внесення змін до КПК України щодо уточнення окремих положень» № 2367-VIII від 22.03.2018 року, внесено зміни до КПК України, відповідно до яких ч. 2 ст. 132 передбачає, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги загальні засади кримінального провадження, на підставі аналогії кримінального процесуального закону, можна зробити висновок, що скарги на рішення, дії або бездіяльність органу досудового розслідування, так само як і клопотання в порядку ст.ст. 132, 184, 234 КПК України, необхідно подавати до місцевого суду за фактичною адресою місця знаходження органу досудового розслідування.
Окрім цього, правова позиція щодо вказаного питання була висловлена в ухвалі Верховного Суду від 22.04.2020 року (справа № 487/7605/19; провадження № 51 - 1901 впс 20), згідно якої колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду було зазначено, що територіальна підсудність кримінальне провадження визначається за місцем знаходження відповідного державного органу досудового розслідування.
Таку ж позицію висловлює Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постановах від 17 жовтня 2022 року (справа № 335/6213/22, провадження № 51-3054 впс 22), від 02 березня 2020 року (справа № 263/19/20, провадження 51-420 впс 20).
Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.
Кримінальним процесуальним кодексом України не визначена підсудність скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора.
Проте ст. 9 КПК передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Виходячи з положень ст. 306 КПК та загальних засад кримінального процесуального законодавства, судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування покладено на слідчого суддю суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Отже, підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність прокурора як процесуального керівника у кримінальному провадженні під час досудового розслідування слід визначати, виходячи з місцезнаходження органу досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.
Зазначені рекомендації були викладені в листі Голови Касаційного кримінального суду ОСОБА_5 за № 748/0/158-25 від 17.12.2025 районним судам задля врахування під час розгляду скарг в порядку ст. 303 КПК України.
З матеріалів скарги встановлено, що органом досудового розслідування є Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Одесі) територіального управління Державного бюро розслідувань.
Пунктом 3 частини 4 статті 9 Закону України «Про державне бюро розслідувань» встановлено, що для забезпечення виконання завдань Державного бюро розслідувань утворюється територіальне управління, розташоване у місті Миколаєві, що поширює свою діяльність на Кіровоградську, Миколаївську, Одеську області.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов'язки, передбачені Законом України від 18 лютого 1992 року № 2135-ХІІ «Про оперативно-розшукову діяльність» та КПК.
Листом директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 (вих. №16-14-8070-25 від 14.02.2025) повідомлено про зміну місця розташування органу досудового розслідування - підрозділів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, а саме зазначено, що Другий слідчий відділ (з дислокацією у місті Одесі) знаходиться під територіальною юрисдикцією Пересипського (попередня назва - Суворовський) районного суду м. Одеси.
Як вбачається з матеріалів, доданих до скарги досудове розслідування у кримінальному провадженні кримінальному провадженні № 42023160000000159 від 11.05.2023 здійснюється Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, якому прокурор і направив клопотання ОСОБА_7 для розгляду та надання відповіді заявнику.
Таким чином, враховуючи перебування органу досудового розслідування під територіальною юрисдикцією Пересипського районного суду м. Одеси, скарга ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні підсудна саме Пересипському районному суду м. Одеси.
Тому слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги, приходить до висновку, що подана скарга не підсудна Приморському районному суду м. Одеси та підлягає поверненню заявнику.
Відповідно до ст.304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді (п.2 ч.2). Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого суді (ч.7).
Керуючись ст.ст.32,33 304, КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноваженої особи Одеської обласної прокуратури, що полягає у не розгляді заяви від 24.02.2026 року у кримінальному провадженні №42023160000000159, - повернути особі, яка її подала, на підставі п.2 ч.2 ст. 304 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що відповідно до положень ч. 7 ст. 304 КПК України, повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Слідчий суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер справи: №522/17320/23
Номер провадження № 1-кc/522/1217/26
Слідчий суддя - ОСОБА_1