№522/1522/26, 1-кп/522/2428/26
підготовчого судового засідання
2.03.2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши обвинувальний акт, який надійшов із Одеської обласної прокуратури, який зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42023163020000079 від 04.08.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
- обвинуваченої за ч.4 ст.190, ч.5 ст.190, ч.3 ст.209, ч.4 ст.358 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
- обвинуваченого за ч.5 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Одеси, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимої,
- обвинуваченої за ч.4 ст.190, ч.5 ст.190, ч.3 ст.209, ч.4 ст.358, ч.3 ст.362 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Одеси, громадянки України, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимої,
- обвинуваченої за ч.4 ст.190, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Одеси, громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_6 , раніше не судимого,
- обвинуваченого за ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,уродженця с. Зірки, Біляївського району, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , та проживає за адресою: АДРЕСА_8 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
- обвинуваченого за ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_9 ,
захисника обвинувачених
ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8
адвоката - ОСОБА_10 ,
захисників обвинуваченої ОСОБА_5
адвокатів - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_13 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_6
адвоката - ОСОБА_14 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , суд
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 вважав можливим призначити судовий розгляд зазначеного обвинувального акту, та звернувся до суду із письмовими та усними клопотаннями про продовження строку запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою із визначенням розмірів застави відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та пояснив, що визнання вини указаними обвинуваченими зменшить наявність у них ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, тому заперечував, щодо зміни запобіжних заходів відносно цих обвинувачених із тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід. Також у судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 пояснив, що він не звертався, та не буде звертатись до суду із письмовим клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 6 656 000 грн. відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , так як він вважає необхідним обрання їй запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, із носінням електронного браслету, та підтримує клопотання захисника ОСОБА_14 про зміну відносно цієї обвинуваченої запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, враховуючи, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатній для забезпечення належної поведінки обвинуваченої ОСОБА_6 . У судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 заперечував проти задоволення клопотання захисників обвинуваченої ОСОБА_5 про зміну їй запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, так як ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України відносно неї не зменшились, та просив визначити їй розмір застави, відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду від 4.02.2026 року у розмірі 49 920 000 грн. Також у судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 зазначив, що цивільні позови до вище указаних обвинувачених не були заявлені.
До судового представник потерпілого Одеської міської ради - ОСОБА_15 не з'явився, звернувся до суду із письмовою заявою, у якій просив проводити підготовче судове засідання, та судовий розгляд без його присутності.
У судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 просив призначити судовий розгляд зазначеного обвинувального акту, заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно цих обвинувачених, та просив змінити запобіжний захід указаним обвинуваченим на домашній арешт, або зменшити розмір застави зазначеним обвинуваченим, не надавши ні одного додаткового документа.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_13 вважав можливим призначити судовий розгляд зазначеного обвинувального акту, заперечував проти клопотання прокурора про продовження указаній обвинуваченій міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та звернувся до суду із письмовим, та усним клопотанням, у якому просив змінити запобіжний захід зазначеній обвинуваченій на домашній арешт, та долучив копію свідоцтва про народження її неповнолітньої доньки - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , копію витягу щодо актового запису про шлюб відносно указаної обвинуваченої від 25.07.2025 року, копію витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_3 , копію договору безоплатного користування житловим приміщенням, копію акту приймання-передачі житлового приміщення, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_12 вважав можливим призначити судовий розгляд зазначеного обвинувального акту, та заперечував проти клопотання прокурора про продовження указаній обвинуваченій міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та звернувся до суду із письмовим та усним клопотанням, у якому просив змінити запобіжний захід із тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід, та надав копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , копію свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , позитивну характеристику за місцем проживання указаної обвинуваченої, згідно до довідки від 25.02.2026 року, а також позитивну характеристику за місцем її роботи, згідно до довідки в.о. начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) ОСОБА_19 від 31.12.2021 року, та згідно до довідки в.о. начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) ОСОБА_20 від 23.12.2024 року.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_11 просив призначити судовий розгляд зазначеного обвинувального акту, та заперечував проти клопотання прокурора про продовження указаній обвинуваченій міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, погодився із думкою захисника ОСОБА_12 , та просив змінити запобіжний захід із тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, або домашній арешт.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_14 просив призначити судовий розгляд зазначеного обвинувального акту, та звернувся до суду із письмовим та усним клопотанням, у якому просив змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт указаній обвинуваченій, та надав копію медичного епікризу із історії хвороби відносно указаної обвинуваченої.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , кожний окремо, у судовому засіданні погодились із думками захисників.
Суд, розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.
На думку суду, судовий розгляд кримінального провадження повинен відбуватися у відкритому судовому засіданні, та справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси.
Суд, розглянувши у підготовчому засіданні указаний обвинувальний акт, вважає, що відсутні перешкоди для призначення судового розгляду, так як немає підстав для застосування вимог п.п.1 - 4 ч.3 ст. 314 КПК України.
Крім того, у підготовчому судовому засіданні від прокурора ОСОБА_9 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 клопотань, щодо надання доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь, для отримання інформації, що характеризує цих обвинувачених, не надходило. В зв'язку з чим, враховуючи обставини скоєння кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, суд приходить до висновку, що інтереси національної безпеки, економічного добробуту та права людини в разі відсутності досудової доповіді не будуть порушені, та суд вважає, що відсутня необхідність для надання доручення органу пробації скласти досудову доповідь.
Відповідно до ч.2 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Частиною 4 статті 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд роз'яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Під час підготовчого судового засідання суд роз'яснив усім обвинуваченим, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , право заявити клопотання про розгляд вище указаного кримінального провадження стосовно них колегіально судом у складі трьох суддів, та указані обвинувачені не звертались до суду із таким клопотанням про розгляд цього кримінального провадження стосовно них колегіально судом у складі трьох суддів.
Що стосується клопотання прокурора ОСОБА_9 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 23 296 000 грн. відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , суд вважає наступне.
Суд вважає, що єризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, тяжкого, та особливо тяжких кримінальних правопорушень у разі обрання їй м'якого запобіжного заходу, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому вважає за необхідне продовжити їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Cуд вважає, що надані захисником ОСОБА_13 копія свідоцтва про народження неповнолітньої доньки указаної обвинуваченої, а саме ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , копія витягу щодо актового запису про шлюб відносно зазначеної обвинуваченої від 25.07.2025 року, копія витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , копія договору безоплатного користування житловим приміщенням, копія акту приймання-передачі житлового приміщення, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень вже були враховані раніше при обранні їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тане свідчать про те, що вище зазначені прокурором ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України зменшились, тому це не є підставою для зміни запобіжного заходу указаній обвинуваченій на домашній арешт.
Виходячи з того, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченої ОСОБА_3 , а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Суд вважає, що застава у розмірі 7000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 23 296 000 є завідомо непомірною для обвинуваченої ОСОБА_3 , яка є раніше не судимою. Зважаючи на положення ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає за необхідне призначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначити заставу у розмірі 6000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3328 грн. X 6000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб = 19 968 000 грн., так як застава в іншому розмірі не здатна забезпечити виконання обвинуваченою ОСОБА_3 обов'язків.
Із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченої ОСОБА_3 , та ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що застава у розмірі 19 968 000 грн. є достатньою для забезпечення виконання цією обвинуваченою обов'язків, передбачених КПК України, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню частково.Крім того, такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні на даній стадії, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати судовому розгляду.
Суд вважає, щоінша більш м'яка міра запобіжного заходу не здатна забезпечити належної поведінки цієї обвинуваченої, тому клопотання захисника, та указаної обвинуваченої про зміну запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченій ОСОБА_3 не підлягає задоволенню. Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 не встановлено. Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_3 прокурором доведена наявність всіх обставин, зазначених у п.1 - 3 ч.1 ст.194 КПК України, тому відсутні підстави для відмови у продовженні запобіжного заходу.
Що стосується клопотання прокурора ОСОБА_9 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 2 662 000 грн. відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , суд вважає наступне.
Суд вважає, що єризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, нетяжкого, та тяжких кримінальних правопорушень у разі обрання йому м'якого запобіжного заходу, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Виходячи з того, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого ОСОБА_8 , а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Зважаючи на положення ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає за необхідне призначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначити заставу у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3328 грн. X 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб = 2 662 000 грн., так як застава в іншому розмірі не здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_8 обов'язків.
Із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого ОСОБА_8 , та ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що застава у розмірі 2 662 000 грн. є достатньою для забезпечення виконання цим обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.Крім того, такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні на даній стадії, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати судовому розгляду.Суд вважає, щоінша більш м'яка міра запобіжного заходу не здатна забезпечити належної поведінки цього обвинуваченого, тому клопотання захисника, та указаного обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, або зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_8 не підлягає задоволенню. Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не встановлено.
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 прокурором доведена наявність всіх обставин, зазначених у п.1 - 3 ч.1 ст.194 КПК України, тому відсутні підстави для відмови у продовженні запобіжного заходу.
Що стосується клопотання прокурора ОСОБА_9 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 3 328 000 грн. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає наступне.
Суд вважає, що єризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, нетяжкого, тяжкого, та особливо тяжкого кримінальних правопорушень у разі обрання йому м'якого запобіжного заходу, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Виходячи з того, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого ОСОБА_4 , а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Зважаючи на положення ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає за необхідне призначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначити заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3328 грн. X 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб = 3 328 000 грн., так як застава в іншому розмірі не здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків. Із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого ОСОБА_4 , та ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що застава у розмірі 3 328 000 грн. є достатньою для забезпечення виконання цим обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.Крім того, такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні на даній стадії, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати судовому розгляду. Суд вважає, щоінша більш м'яка міра запобіжного заходу не здатна забезпечити належної поведінки цього обвинуваченого, тому клопотання захисника, та указаного обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, або зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_4 не підлягає задоволенню. Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 прокурором доведена наявність всіх обставин, зазначених у п.1 - 3 ч.1 ст.194 КПК України, тому відсутні підстави для відмови у продовженні запобіжного заходу.
Що стосується клопотання прокурора ОСОБА_9 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 3 328 000 грн. відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд вважає наступне.
Суд вважає, що єризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, нетяжкого, тяжких кримінальних правопорушень у разі обрання йому м'якого запобіжного заходу, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Виходячи з того, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого ОСОБА_7 , а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Зважаючи на положення ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає за необхідне призначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначити заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3328 грн. X 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб = 3 328 000 грн., так як застава в іншому розмірі не здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_7 обов'язків.
Із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого ОСОБА_7 , та ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що застава у розмірі 3 328 000 грн. є достатньою для забезпечення виконання цим обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.Крім того, такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні на даній стадії, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати судовому розгляду.
Суд вважає, щоінша більш м'яка міра запобіжного заходу не здатна забезпечити належної поведінки цього обвинуваченого, тому клопотання захисника, та указаного обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, або зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 не встановлено. Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 прокурором доведена наявність всіх обставин, зазначених у п.1 - 3 ч.1 ст.194 КПК України, тому відсутні підстави для відмови у продовженні запобіжного заходу.
Розглянувши клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_14 , та обвинуваченої ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт указаній обвинуваченій, суд приходить до наступного,
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці (зокрема, справа Корбан проти України рішення від 04.07.2019 року) наголошує, що тримання під вартою має бути винятковим заходом, а цілодобовий домашній арешт із електронним браслетом є ефективною альтернативою, якщо він може запобігти ризикам, пов'язаним із втечею або тиском на слідство.
Враховуючи, що прокурор ОСОБА_9 не звертався, та у судовому засіданні пояснив, що він не буде звертатись до суду із письмовим клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 6 656 000 грн. відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , підтримавши при цьому у судовому засіданні клопотання захисника указаної обвинуваченої про зміну відносно цієї обвинуваченої запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, так як, на думку прокурора, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатній для забезпечення належної поведінки обвинуваченої ОСОБА_6 , суд вважає наступне.
У судовому засіданні встановлено про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, так як обвинувачена ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєння кримінального проступку, нетяжкого, тяжкого, та особливо тяжкого кримінальних правопорушень може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання захисника ОСОБА_14 обставини, суд приходить до висновку що надані докази, які є достатніми про необхідність застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки обвинувачена ОСОБА_6 є раніше не судимою, має цілу низку хронічних захворювань, а саме гіпертонічну хворобу II ст.3, із високим ризиком ССУ, та гіпертонічним кризом, що підтверджується медичною документацією, тому клопотання указаного захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт підлягає задоволенню.
Суд вважає, що клопотання прокурора ОСОБА_9 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави 49 920 000 грн.відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України,не підлягає задоволенню, із наступних підстав.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці (зокрема, справа Корбан проти України рішення від 04.07.2019 року) наголошує, що тримання під вартою має бути винятковим заходом, а цілодобовий домашній арешт із електронним браслетом є ефективною альтернативою, якщо він може запобігти ризикам, пов'язаним із втечею або тиском на слідство.
Згідно до п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вимоги до ухвали про застосування запобіжних заходів зазначені у ст.196 КПК України.
У судовому засіданні захисником ОСОБА_12 були надані додаткові документи, які свідчать, що у обвинуваченої ОСОБА_5 є на утриманні малолітній син - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ), неповнолітній син - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 ), та характеристику, згідно до якої обвинувачена ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання, згідно до довідки від 25.02.2026 року, та проживає із двома синами без чоловіка, самостійно відвозить їх до школи, та до різноманітних дитячих спортивних секцій. Згідно до наданого захисником рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18.12.2025 року шлюб між ОСОБА_5 , та ОСОБА_21 був розірваний. Також цим захисником була надана довідка від 26.02.2026 року, згідно до якої за місцем роботи приватний нотаріус ОСОБА_5 характеризується позитивно, а також указаним захисником були надані довідки про незначні її доходи, відповідно до звітності приватних нотаріусів за 2023р., 2025 р., а також її податкова декларація про майновий стан та доходи за 2022 рік. Проаналізувавши зазначені додаткові документи, суд приходить до висновку, про те, що прокурор не довів обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, суд вважає, що застава, яку просить застосувати прокурор ОСОБА_9 до обвинуваченої ОСОБА_5 є непомірною.
Враховуючи вимоги п.3 ч.1 ст.194 КПК України, ч.4 ст.194 КПК України, так як прокурор не довів обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, суд вважає необхідним відмовити йому у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, із визначенням розміру застави 49 920 000 грн., та застосувати відносно неї більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також покласти на неї обов'язки, передбачені п.п.1,2,3,4,8,9 ч.5 ст.194 КПК України.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Манчіні проти Італії», та справу «Корбан проти України», суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_5 буде здатний забезпечити належну поведінку цієї обвинуваченої, та запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст.27, 177, 178, 182, 183, 197, 314-316, 323, 371, 372, 376, 392, 395 КПК України, суд
У задоволенні клопотань захиснику обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 - адвокату ОСОБА_10 , обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про зміну запобіжних заходів - відмовити.
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_13 , та обвинуваченої ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.
Клопотання захисників обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та обвинуваченої ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, або домашній арешт у нічний час - задовольнити частково, та долучити клопотання до кримінального провадження.
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_14 , та обвинуваченої ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити, та долучити клопотання до кримінального провадження.
Клопотання прокурора ОСОБА_9 про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 -задовольнити, та долучити клопотання до кримінального провадження.
Клопотання прокурора ОСОБА_9 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 -задовольнити частково, та долучити клопотання до кримінального провадження.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.4 ст.190, ч.5 ст.190, ч.3 ст.209, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_5 за ч.4 ст.190, ч.5 ст.190, ч.3 ст.209, ч.4 ст.358, ч.3 ст.362 КК України, ОСОБА_6 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_7 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_8 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України у відкритому судовому засіданні у залі №231 Приморського районного суду м. Одеси на вул. Балківській, 33, з викликом для судового розгляду: прокурора, обвинувачених, захисників обвинувачених, представника потерпілого, свідків на 9 годину 30 хвилин 10.03.2026 року.
Доручення представнику персоналу органу пробації не надавати.
Проводити судовий розгляд указаного кримінального провадження суддею одноособово.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 /шістдесят/ днів.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 6000розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19 968 0000 (дев'ятнадцять мільйонів дев'ятсот шістдесят вісім тисяч) грн.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинувачену ОСОБА_3 , провадження по справі 1-кп/522/2428/26.
Обвинувачена ОСОБА_3 звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинувачену ОСОБА_3 , обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком на 60 днів, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із м. Одеси, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватися від спілкування із представником потерпілого, свідками у цьому кримінальному провадженні, не під час судового засідання, тобто за відсутності прокурора, суду;
6) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченій наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 обчислюється з 2.03.2026р., та припиняє свою дію 1.05.2026 року.
Продовжити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 /шістдесят/ днів.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 800 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 662 400 (два мільйони шістсот шістдесят дві тисячі чотириста)грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_8 , провадження по справі 1-кп/522/2428/26.
Обвинувачений ОСОБА_8 звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком на 60 днів, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із м. Одеси, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватися від спілкування із представником потерпілого, свідками у цьому кримінальному провадженні, не під час судового засідання, тобто за відсутності прокурора, суду;
6) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 обчислюється з 2.03.2026 р., та припиняє свою дію 1.05.2026 року.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 /шістдесят/ днів.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_4 , провадження по справі 1-кп/522/2428/26.
Обвинувачений ОСОБА_4 звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком на 60 днів, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із м. Одеси, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватися від спілкування із представником потерпілого, свідками у цьому кримінальному провадженні, не під час судового засідання, тобто за відсутності прокурора, суду;
6) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 обчислюється з 2.03.2026 р., та припиняє свою дію 1.05.2026 року.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 /шістдесят/ днів.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_7 , провадження по справі 1-кп/522/2428/26.
Обвинувачений ОСОБА_7 звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком на 60 днів, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із м. Одеси, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватися від спілкування із представником потерпілого, свідками у цьому кримінальному провадженні, не під час судового засідання, тобто за відсутності прокурора, суду;
6) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 обчислюється з 2.03.2026 р., та припиняє свою дію 1.05.2026 року.
Змінити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , міру запобіжного заходу із тримання під вартою із визначенням розміру застави на домашній арешт із забороною цілодобово залишати житло, строком на 60 /шістдесят/ днів за адресою: АДРЕСА_5 .
Покласти строком на 2 місяці на обвинувачену ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України: п.1 прибувати до суду за першою вимогою,
п.2 не залишати цілодобово місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_9 повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
п.4 утримуватися від спілкування із свідками, представником потерпілого у цьому кримінальному провадженні, п.8 здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,
п.9 носити електронний засіб контролю.
Обвинувачену ОСОБА_6 звільнити з-під варти в залі суду, та негайно доставити її до місця проживання.
Строк дії ухвали про зміну запобіжного заходу на домашній арешт ОСОБА_6 обчислюється з 2.03.2026 р., та припиняє свою дію 1.05.2026 р.
Змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , міру запобіжного заходу із тримання під вартою із визначенням розміру застави на домашній арешт із забороною цілодобово залишати житло, строком на 60 /шістдесят/ днів за адресою: АДРЕСА_4 .
Покласти строком на 2 місяці на обвинувачену ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України: п.1 прибувати до суду за першою вимогою,
п.2 не залишати цілодобово місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_10 повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
п.4 утримуватися від спілкування із свідками, представником потерпілого у цьому кримінальному провадженні, п.8 здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,
п.9 носити електронний засіб контролю.
Обвинувачену ОСОБА_5 звільнити з-під варти в залі суду, та негайно доставити її до місця проживання.
Строк дії ухвали про зміну запобіжного заходу на домашній арешт ОСОБА_5 обчислюється з 2.03.2026 р., та припиняє свою дію 1.05.2026 р.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження, та направити уповноваженій службовій особі в місця ув'язнення обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та начальнику ГУНП в Одеській області в частині доставлення до місця проживання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та виконання указаної ухвали суду.
Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1
02.03.2026